печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23573/22-к
15 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4, при секретарі ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021, у рамках кримінального провадження № 42021000000000494,
ОСОБА_2 в інтересах ФОП ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021 на майно, а саме на кошти в сумі 580 596 (п'ятсот вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень, кошти в сумі 190 (сто дев'яносто) євро, кошти в сумі 3692 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) доларів США.
Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Печорського районного суду міста Києва від 12.10.2021 р. у справі №757/54331/21-к було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у яких фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_3
09.11.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 за результатами якого виявлено та вилучено майно, що не входить у перелік майна, дозвіл на вилучення якого надано Печерським районним судом м. Києва, а саме:
- Кошти в сумі 580 596 (п'ятсот вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень.
- Кошти в сумі 190 (сто дев'яносто) євро.
- Кошти в сумі 3692 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) доларів CШA.
09.11.2021 тимчасово вилучене майна під час обшуку складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2021 р. у справі №757/60027/21-к було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучене в складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на проведення обшуку у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 у яких фактично здійснює свою діяльність ОСОБА_3 .
Поряд з цим зазначаю, що ухвала не містила дозволу на проведення обшуку у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , які фактично використовують інші особи, в тому числі і ФОП ОСОБА_1 .
Всупереч цьому, у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яким фактично користується ФОП ОСОБА_1 (на підставі договору надання послуг із забезпечення умовами по зберіганню товарно-матеріальних цінностей №2 від 01.01.2021 р.) було вилучено грошові кошти (зазначені в Додатках №№-2-3 до протоколу обшуку) та продукцію (зазначена в Додатках №№7,8,9,10,11,12,13 до протоколу обшуку), які належать ФОП ОСОБА_1 .
Одразу під час проведення обшуку адвокатом ОСОБА_2 були долучені зауваження в яких зафіксовано належність грошових коштів ФОП ОСОБА_1 . Як доказ того, що зазначені кошти належать ФОП ОСОБА_1 слідчому була надана виписка з розрахункового рахунку, відповідно до якої вбачається, що за період з 14.07.2021 по 01.09.2021 ФОП ОСОБА_1 знімала зі свого рахунку грошові кошти загальною сумою 825000,00 грн готівкою.
Одразу під час проведення обшуку Адвокатом ОСОБА_2 були долучені зауваження в яких зафіксовано належність продукції ФОП ОСОБА_1 . Зазначена продукція була придбана у різних фізичних осіб-підприємців.
Заявник посилається на те, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Вказує, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештована квартира, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.
У судове засідання заявник не з'явився. До суду адвокат ОСОБА_2 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження та додані до нього документи дійшов наступних висновків.
Так, із матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021000000000494 від 04.03.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст.209 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021 у справі № 757/60027/21-к накладено арешт на майно, а саме на кошти в сумі 580 596 (п'ятсот вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень, кошти в сумі 190 (сто дев'яносто) євро, кошти в сумі 3692 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) доларів США.
Накладаючи арешт на майно суд виходив з того, що майно відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно із ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно положень ч. 3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Враховуючи наведенні положення закону потерпілий не є належним суб'єктом звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, у відповідності з ч. 1 ст. 171 КПК України, має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В рамках кримінального провадження № 12021000000000494 підозра ОСОБА_1 не пред'являлась, відношення до розслідування провадження не має та в межах даного кримінального провадження не є жодною особою, на майно якої, в силу положень ст. 170 КПК України, може бути накладено арешт.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
За таких обставин, відсутні правові підстави вважати, що майно є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується та вбачається безпідставне обмеження права власності на володіння, користування та розпорядження належним майном, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -
Клопотання ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021, у рамках кримінального провадження № 42021000000000494 - задовольнити.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021 у справі № 757/60027/21-к на майно, а саме: на кошти в сумі 580 596 (п'ятсот вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень, кошти в сумі 190 (сто дев'яносто) євро, кошти в сумі 3692 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) доларів США.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4