ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19645/21
провадження № 2/753/949/22
08 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарях Куцолабській І.А., Осадчуку С.В., Дерій А.С.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач ОСОБА_1 ) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач ОСОБА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Разом із нею, співвласниками цієї квартири є її чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_2 є колишньою невісткою та зареєстрована у вказаній квартирі, однак з 2013 року за вказаною адресою не проживає, комунальні послуги не сплачує, витрати на утримання квартири не несе. Позивач вимушена сплачувати за неї комунальні послуги, а тому дії відповідача порушують права позивача як власника квартири. У своїх позовних вимогах позивач просила суд визнати відповідача ОСОБА_2 , зареєстровану за вказаною вище адресою, такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.10.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
У подальшому, від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшли пояснення, в яких останні позов підтримали, не заперечували проти визнання відповідача такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , просили розглядати справу без їх участі.
21.11.2021 від представника третьої особи - Дарницької районної в м. Києві державної адміністрація надійшли письмові пояснення, в яких представник просила ухвалити рішення відповідно до закону.
06.12.2021 від представника позивача - адвоката Яковенко К.С. надійшло до суду клопотання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 700, 00 грн.
06.12.2021, 11.01.2022, 23.09.2022 та 09.11.2022 від представника позивача надійшли клопотання про долучення доказів у справі.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, остання надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, розгляд даної справи проводити за її відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, відзив на позов не надіслала, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками, повістки про виклик до суду, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній ».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору до суду не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до приписів ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки позивач не заперечував проти вирішення справи саме таким чином.
Зважаючи на неявку усіх учасників справи, фіксування судового процесу технічним засобом не здійснювалось.
Допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. А ч. 1 ст. 317 цього Кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. А відповідно до ст. 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про права власності на житло 1998 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до витягу Реєстру територіальної громади м. Києва від 24.05.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи наявні акти, датовані 15.09.2021 та 08.11.2022, які затверджені директором філії «135 Домобудівного комбінату» Державного підприємства МО України «Укрвійськбуд» ОСОБА_9 та містять підписи сусідів ОСОБА_6 з кв. АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 з кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 з кв. АДРЕСА_4 про те, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_5 не проживає з січня місяця 2013 року і на теперішній час її речей у квартирі немає.
Також, у матеріалах справи міститься інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 275985610 від 22.09.2021, відповідно до якої за ОСОБА_2 19.11.2012 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_6 .
Водночас, в судовому засіданні факт не проживання відповідача у спірній квартирі з 2013 року підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , останній, будучи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на виконання вимог ст. 92 ЦПК України, надав згоду на допит його у якості свідка.
Так, свідок ОСОБА_3 суду вказав, що позивач є її дружиною, а відповідач - колишньою невісткою, з якою його син розлучився. У квартирі за адресою: АДРЕСА_5 він проживає з 1987 року. Вони з дружиною на прохання сина допомогли відповідачу у 2012 року зареєструвати місце проживання у належній їм спірній квартирі, щоб остання змогла стати на облік та народити дитину у пологовому будинку у м. Києві, оскільки вона не мала зареєстрованого місця проживання у м. Києві. В подальшому, їх син, перебуваючи у шлюбі з відповідачем у 2012 році придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , куди відповідач переїхала проживати разом із сім'єю. Свідок пояснив, що у спірну квартиру відповідач не навідується, її речей у квартирі немає, у ній не проживає, комунальні послуги не сплачує, витрати по її утриманню не несе.
Свідок ОСОБА_7 вказав, що є сусідом позивача, проживає за адресою: АДРЕСА_8 з 1997 року. З сім'єю позивача знайомий багато років. Свідок працює разом із чоловіком позивача і часто навідується до них у спірну квартиру в гості. Підтвердив, що багато років не бачив відповідача у спірній квартирі та у дворі будинку.
Разом з тим, доказів, які б підтверджували, що відповідач цікавився чи цікавиться житловою площею, що їй чинили перешкоди у користуванні квартирою, або вона намагалась вселитися у спірну квартиру, а також поважності причин її відсутності у житлі, суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідач у спірній квартирі не проживає без поважних причин понад дев'ять років, не сплачує комунальні послуги, будучи зареєстрованою у ній, що порушує права та законні інтереси позивача, як власника майна, на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись цим майном, оцінюючи в сукупності надані до суду докази, суд дійшов висновку про наявність обставин для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн та витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 700,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 280-282, 354-356 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн та витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 700,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 31.10.1997 Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 17.06.2010 Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , р.н.о.к.п.п.: не відомий.
Суддя Мицик Ю.С.