Справа № 712/3080/21
Провадження № 2др/712/1/22
29 листопада 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :
головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі - Тітовій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою адвоката Скочиляс Ірини Мирославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, -
12 січня 2022 року адвокат Скочиляс І.М., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування. Просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ - 13622789) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.
22 жовтня 2021 року у справі прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зазначила, що у позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь Позивача понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 гривень.
Вказані витрати підтверджено документами, наявними в матеріалах даної справи: ордером серія ВС № 1064906, належним чином завіреною копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 001906 від 27.02.2020 року, детальним описом наданих послуг ОСОБА_1 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 23 від 05 травня 2021 року, що підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» № 7900064194174.
Водночас, при винесенні рішення судом не вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник в судове засідання не з'явилася, до початку розгляду справи скерувала до суду заяву про розгляд заяви без її участі. Заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Із заявами чи клопотаннями до суду не зверталися. Про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, 22 жовтня 2021 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 72335 грн. (витрати на лікування), 30082 грн (витрати на поховання) та 60 286 грн. моральної шкоди (з яких- 3616 грн. моральної шкоди у зв"язку із лікуванням потерпілого та 56670 грн. моральної шкоди у зв"язку зі смертю потерпілого ), а всього - 162703 грн. Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь держави судовий збір у сумі 1627, 03 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.10.2021 змінено.
Як убачається з матеріалів справи, судом при винесенні рішення від 22 жовтня 2021 року не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано: ордер серії ВС № 1064906, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 001906 від 27.02.2020 року, детальний опис наданих послуг ОСОБА_1 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 23 від 05 травня 2021 року, що підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» № 7900064194174.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Надаючи оцінку доказам у справі, суд враховує позицію Великої Палати ВС висловлену у справі № 904/4507/18, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно - виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. ВП ВС наголосила, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тошо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини».
Заявник зазначає обґрунтування даних витрат як аналіз документів наданих Клієнтом та формування правової позиції щодо захисту порушених прав Клієнта, пошук судової практики, написання позовної заяви, підготовка та написання інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Суд приходить до переконання, що стягнення суми коштів у заявленому представником позивача розмірі за надану правничу допомогу є обґрунтованим, враховуючи складність справи, час затрачений на надання допомоги, підготовку процесуальних документів. Такий розмір винагороди є співрозмірним із складністю справи, що випливають із даних правовідносин.
За таких обставин, суд, враховуючи критерій реальності наданих доказів та обсяг виконаних робіт адвоката на представництво інтересів позивача вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача - адвоката Скочиляс І.М. на суму 7500 грн., оскільки така сума буде відповідати принципу співмірності та розумності і буде узгоджуватися із позицією Великої Палати ВС справа № 904/4507/18 щодо визначення критеріїв розміру гонорару.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 265, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України,суд,-
Заяву задовольнити.
Доповнити резолютивну частину рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2021 року у цивільній справі № 712/3080/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", код ЄДРПОУ 13622789 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів.