Справа №: 700/645/22
Провадження № 3/700/368/22
07 грудня 2022 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення ”,
07.09.2022 року о 20 год. 20 хв. в с. Ріпки Звенигородського району Черкаської області, по вул. Центральна, 7 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис на боді камеру, згідно статті 40, чим порушив п. 2.9 а ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Результат тесту показав 1,83 %.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
07.12.2022 року на електронну адресу суду ОСОБА_1 направив заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив закрити провадження у даній справі з наступних підстав. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, що в цілому ставить під сумнів об'єктивність документів, а визначення суті адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі, згідно з яким він притягується до відповідальності - не є очевидним. Посилаючись на ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення, беручи до уваги вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року № 1452/735, де визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції зазначив, що в порушення вищезазначеного матеріали справи не містять документів, які б свідчили про направлення його в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'янінння, що вказує на те, що працівники поліції у встановленому законом порядку не направляли його до медичного закладу.
Також вказав, що використання приладу Drager Alkotest 6810 є незаконним, оскільки відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення вказаний газоаналізатор не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Крім того, згідно з наказу МОЗ України від 10.02.2010 р. № 95, строк дії свідоцтва даного приладу про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10.02.2010 року, вичерпаний 10.02.2015 року. Отже, огляд на стан сп'яніння проводився приладом марки Drager Alkotest 6810, який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. А тому не може бути взятий до уваги судом, як беззаперечний доказ його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також зазначив, що з метою фіксації фактів порушення водіями ПДР передбачено проведення поліцейськими відеозапису за допомогою відеореєстратора патрульної машини та нагрудних камер, які є належними та допустимими доказами, на підставі яких встановлюються фактичні обставини справи, у тому числі, доведення винуватості особи у вчиненні правопорушення. Натомість, направлені до суду матеріали справи не містять передбачених законом відеозаписів щодо фіксації факту порушення ним ПДР. Він заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та підпис у поясненні від його імені, що наявні у матеріалах справи. Вважає, що вказаний відеозапис не можна брати до уваги, так як у проколі його не зазначено і не описано.
Крім того, вказав, що відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння проводиться із використанням поліцейським спеціальних технічних засобів, показання яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові, тоді як прилад алкотестер Драгер фіксує вміст алкоголю не в крові, а у парах етанолу, який видихається у повітря. А тому перевищення норми стосується саме вмісту алкоголю в крові, а не в парах етанолу.
Зважаючи на вказані ним порушення у матеріалах справи, вважає, що справа підлягає закриттю.
На підставу своїх доводів у запереченні ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та апеляційних судів (постанову Київського апеляційного суду від 07.02.2020 р. по справі № 759/21201/19, постанову Рівненського апеляційного суду від 03.02.2020 р. по справі № 572/1731/19, постанову Херсонського апеляційного суду у справі № 766/22215/18).
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за його відсутності.
Поліцейський СПД № 2 Звенигородського РВП у судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку.
Дослідивши та вивчивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 156044 від 07.09.2022 року та додані до нього матеріали і докази, наявний у матеріалах справи відеозапис, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, беручи до уваги подане ОСОБА_1 заперечення приходжу до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом,забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пленум Верховного Суду України у п.27 постанови № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року роз'яснив, що судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ч.ч.2-5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пунктів 2,3,4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У відповідності до п.6 зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до положень п.п.1-6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду-п.7,10 розділу ІІ Інструкції.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно з п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Із наявного у матеріалах справи відеозапису, який здійснювався із нагрудної камери поліцейського вбачається, що 07.09.2022 року працівниками поліції після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було виявлено наявність ознак алкогольного сп'яніння, про що повідомлено останнього. На запитання поліцейського щодо вживання водієм алкоголю, ОСОБА_1 зазначив, що вдень пив пиво, а у вечері сів за кермо авто та їхав додому. Після чого поліцейськими було запропоновано водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоров'я (Лисянсьнській територіальній лікарні). ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою засобу вимірювальної техніки газоаналізатору «Алкотест Драгер 6810». При цьому поліцейськими було роз'яснено, що у такому випадку щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу. На відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, оскільки особисто підтвердив, що вживав пиво в кількості 200-300 гр. Отриманий результат тестування ОСОБА_1 склав 1,83 проміле. Після чого останній був ознайомлений із результатами тестування на стан сп'яніння та змістом протоколу про адміністративне правопорушення, в якому добровільно виклав свої письмові пояснення та засвідчив їх власним підписом. Жодного тиску із боку працівників поліції на дану особу в ході проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення на відеозаписах не зафіксовано.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №156044 від 07.09.2022 року, результатом газоаналізатора «Akcotest Drager №6810», якого склав 1,83 % проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних заходів, письмовими поясненнями особи, відносно якої було складено протокол та диском із відеозаписом даної події.
Суд критично оцінює заперечення ОСОБА_1 на протокол, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а докази в своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо позиції ОСОБА_1 про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення свідків, що може викликати сумніви в його об'єктивності, то слід зазначити наступне: Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів проводити огляд у присутності двох свідків. При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у матеріалах справи «направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння» в порушення вимог ст.266 КУпАП є хибними, оскільки таке направлення видається в разі незгоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі, тоді як ОСОБА_1 надав згоду на проведення огляду за допомогою приладу "Драгер". Відомостей про те, що він не погоджується саме з результатом тесту, протокол про адміністративне правопорушення не містить.Відсутність будь-яких заперечень зі сторони останнього щодо результату тесту чітко зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, де останній поставив свій підпис. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо можливої фальсифікації підпису від його імені та порядку оформлення протоколу працівниками поліції не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких відомостей не містять.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність доказів того, що газоаналізатор «Алкотест 6810 Драгер» дозволений до використання МОЗ України та Держспоживстандартом і доводи щодо спливу терміну дії свідоцтва приладу Drager 6810 про державну реєстрацію №7261/2007 вiд 10.02.2010 та, як наслідок, порушення процедури огляду, суд відхиляє з огляду на таке.
Пунктом першим та третім розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20165 року №1452/735 передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, сертифікат відповідності і свідоцтв про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби України №1529 від 29.12.2014 року «Про державну реєстрацію медичних виробів» затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Номер 43 вказаного переліку-це газоаналізатори Drager Alkotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014 газоаналізатори Drager Alkotest внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення МОЗ України і дозволені для застосування на території України.
Медичний виріб «Drager Alcotest 6810» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року.
У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і, він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації.
Таким чином, використання медичних виробів Alcotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 оку, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015 року), є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 р. №1747 та становить 1 рік. Відповідно до Інструкції з експлуатації приладу для контролю на алкоголь повітря, що видихається, «Drager Alcotest 6810», інтервал технічного обслуговування кожні шість місяців: повірка калібровки.
Отже, відповідно до роздруківки з газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» вбачається, що повірку вказаного засобу було здійснено 09.08.2022 року, тобто огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 який було здійснено 07.09.2022 року проведений в межах міжповірочного інтервалу.
До тверджень ОСОБА_1 стосовно того, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки у протоколі відсутнє посилання на технічний засіб та його характеристики, суд відноситься критично, оскільки в протоколі наявні відомості щодо приладу, на який здійснювався відеозапис.
Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що газоаналізатор Alcotest 6810 не вимірює рівень алкоголю в крові, оскільки на аналіз береться повітря, яке видихає особа, а рівень алкоголю у видихуваному ним повітрі відповідає дозволеним нормам. З технічних даних приладу Drager 6810, що відображені в Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу Drager 6810, вбачається, що алкотестер - це той прилад, який визначає вміст алкоголю саме в крові (без аналізу крові безпосередньо) шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі. Даний алкотестер пропускає верхні шари повітря, що видихається та вимірює виключно глибинний шар, який реально контактував з кровоносними судинами легенів і несе в собі інформацію про концентрації спирту саме в крові людини. Як було зазначено вище, алкотест - це прилад, який пристосований для вимірювання концентрації алкоголю у повітрі, що видихається особою, або у крові по повітрю, що видихається. Останній показник вимірюється у проміле, що і зафіксовано у результаті вимірювання під час огляду ОСОБА_1 , а саме: 1,83 ‰, що значно перевищує дозволений рівень алкоголю в крові, визначений Інструкцією.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідженими доказами підтверджується, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейськими було дотримано вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За правовим полем України, зокрема п.2.9 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, ст.130 КУпАП водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння теж утворює склад правопорушення згідно п.2.5 зазначених Правил.
Матеріалами справи встановлено, що і протокол про адміністративне правопорушення, і акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за своїм змістом відповідають вимогам, які пред'являються чинним законом до таких документів.
Таким чином ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто - керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння чітко і обґрунтовано підтверджується даними тесту на алкоголь, які вказують, що останній був перевірений на стан алкогольного сп'яніння і результат показав наявність 1.83‰, на якому ОСОБА_1 поставив свій підпис. Також його підписи містяться у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що свідчить про те, що ОСОБА_1 розумів зміст вказаних документів та був з ними ознайомлений. При цьому будь яких заперечень чи зауважень з приводу незаконних дій працівників поліції, порушення його права на захист не зазначив.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП безумовно, "поза розумним сумнівом", доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі.
Враховуючи дані про особу правопорушника та обставини справи, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої є безальтернативною, а тому вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавити права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збiр у провадженнi про адмiнiстративне правопорушення у разi винесення судом (суддею) постанови про накладення адмiнiстративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене із ОСОБА_1 , необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284, 285, 289 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення”, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. 00 коп.( сімнадцять тисяч гривень) в дохід держави.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) на користь держави.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч.2 ст.308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя - Н. В. Бесараб