Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3489/22
номер провадження 1-кс/695/786/22
08 грудня 2022 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - Ватажок- ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна,
Дізнавач сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021255320000827 від 03.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Судове засідання з розгляду даного клопотання призначено на 15 год 00 хв 08.12.2022.
До початку судового засідання дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 подано до суду заяву, згідно з якою просить повернути без розгляду дане клопотання, оскільки відповідно до висновку експертного дослідження від 06.12.2022 № 24/7145/4631 номер двигуна 21012189069 наданого на дослідження транспортного засобу ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 не змінювався, на підтвердження чого надано копію висновку експертного дослідження від 06.12.2022 № 24/7145/4631.
Прокурор, дізнавач та третя особа, щодо накладення арешту на майно якої подано дане клопотання у судове засідання не прибули.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Відповідно до ч. 6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі і принцип аналогії закону.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).
Під диспозитивністю слід розуміти правове положення, згідно з яким сторонам кримінального провадження надається і забезпечується можливість вільно в межах, встановлених КПК, обирати способи здійснення своїх матеріальних та процесуальних прав і використовувати на власний розсуд передбачені законом публічні засоби їхнього захисту, а також активно впливати на хід і результати кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, враховуючи клопотання дізнавача залишити без розгляду його клопотання слідчий суддя приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Керуючись ст. 22, 26, 107, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5 -Сташинська