Справа № 559/1423/22
Провадження № 1-кп/559/174/2022
09 грудня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дубно матеріали кримінального провадження за №12022181040000005 від 02 січня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клевань, Рівненського району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого:
- 9 грудня 2005 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки;
- 14 січня 2008 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків призначено у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці. Згідно ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 січня 2009 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 23 дні;
- 22 вересня 2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяців;
- 02 серпня 2011 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України на два роки позбавлення волі;
- 02 липня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України на три роки обмеження волі. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29 січня 2015 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 10 місяців 23 дні;
- 22 вересня 2015 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 69 КК України на два роки обмеження волі; звільнений 25 листопада 2021 року по закінченню строку відбуття покарання;
-19 вересня 2017 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі;
- 19 квітня 2021 року Королівським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 69 КК України на два роки обмеження волі; звільнений 25 листопада 2021 року по закінченню строку відбуття покарання;
- 15 вересня 2022 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст.70 КК України на три роки чотири місяці позбавлення волі;
- 07 листопада 2022 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч.4 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, та в той час, коли судимість, за попередніми вироками, не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий, тяжкий, умисний, корисливий злочин.
Так, ОСОБА_3 , 29 грудня 2021 року, близько 19 год., реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер вчинюваних ним дій та передбачаючи настання їх наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, без дозволу та відома власника умисно, повторно, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, проник до приміщення будинку, за адресою АДРЕСА_2 , звідки викрав грошові кошти в сумі 2500 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину з викраденим коштами, перевівши таким чином викрадене майно у своє протиправне володіння, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення щодо місця, часу та способу вчинення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. При цьому, надав покази про те, що 29 грудня 2021 у вечірню пору доби, з метою вчинення крадіжки приїхав у с. Сатиїв Дубенського району, Рівненської області. Проходячи на одній із вулиць, помітив недобудований будинок та переконавшись, що на території господарства власників чи інших сторонніх осіб немає, за допомогою монтаж, де в одній із кімнат, у шафі виявив грошові кошти в сумі близько 2500 гривень, які забрав із собою та залишив приміщення будинку через пошкоджене ним вікно. В подальшому, викрадені грошові кошти потратив на власні потреби. На даний час завдані злочином збитки потерпілому не відшкодував.
У вчиненому чистосердечно розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 до суду не з'явився, попередньо подавши заяву, де просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти застосування ст. 349 КК України під час судового розгляду. Претензії матеріального характеру до обвинуваченого, за необхідності, пред'являтиме в порядку цивільного судочинства.
Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. Враховуючи вищезазначене, суд визначив за недоцільне дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникнення у житло.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, які передбачені ст.66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ч.4 ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення.
Вирішуючи питання щодо міри покарання обвинуваченому та беручи до уваги встановленні судом обставини справи, а саме те, що ОСОБА_3 був неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, вчинив повторний, умисний, корисливий злочин в період, коли судимість не знята та не погашена за попереднім засудженням, тим самим, на переконання суду, знехтував наданою судом можливістю добровільно стати на шлях виправлення. Крім того, ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання за іншим вироком суду.
Таким чином, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише у ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, відповідно до пред'явленого обвинувачення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 у повному обсязі. Цивільний позов у справі не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання засудженому ОСОБА_3 частково приєднати не відбуту міру покарання за вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 07.11.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та остаточно рахувати ОСОБА_3 призначене покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного ) місяця позбавлення волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 у дохід держави документально підтверджені судові витрати на залучення експерта у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 16 червня 2022 відповідно до вироку Демидівського районного суду Рівненської області від 07.11.2022 року.
До вступу вироку у законну силу засудженому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу обрати тримання під вартою строком на 60 діб.
Речові докази у кримінальному провадженні :
- один фрагмент сліду пальця, один фрагмент сліду взуття, які вилучені в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 від 02.01.2022 року, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Дубенського РВП - знищити.
Дактилокарту на ім'я ОСОБА_3 , що знаходиться в камері зберігання речових доказів Дубенського РВП- повернути до картотеки НДКЦ ГУ УМВС у Рівненській області.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського Апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_1