Дата документу 08.12.2022Справа № 554/14950/22
Провадження № 3/554/5441/2022
Іменем України
08 грудня 2022 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до них щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 434343 від 29 листопада 2022 року (далі - Протокол), 29 листопада 2022 року, о 23 год 50 хв, ОСОБА_1 за місцем мешкання порушив правила придбання та зберігання газової зброї без дозволу ОВС, а саме розділ 3 постанови Кабінету Міністрів України № 706 від 07 вересня 1993 року.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 ініціатором складення протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, відповідно до якої порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої, а на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої.
Ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення
У судове засідання ОСОБА_1 не викликався, оскільки процедуру притягнення його до відповідальності ініціатором складення протоколу вчинено з порушенням встановлених законом вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення останнім інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол і додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення і необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з ст. 280 КУпАП, зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, зокрема, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Вимоги щодо дотримання порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них регулюються Положенням про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1993 року № 706 (далі - Положення № 706).
Частиною 1 ст. 195-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них.
Об'єктом вказаного правопорушення є громадський порядок та громадська безпека, а предметом є встановлений порядок придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них.
Таким чином, з диспозиції зазначеної статті вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм законодавства України.
Ініціатором складення протоколу вказаних вимог КУпАП при складанні Протоколу не дотримано, оскільки він не містить суті вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, не містить посилання на норму закону, який, з огляду на бланкетність ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, було начебто порушено останнім.
У Протоколі не розкрито, які саме правові норми було порушено ОСОБА_1 , враховуючи те, що розділ 3 Положення № 706, на який наявне посилання, містить низку абзаців, пунктів та різних за змістом правових норм.
Відтак, у Протоколі взагалі не розкрито суті адміністративного правопорушення, яке ОСОБА_1 інкримінується та які саме правові норми були ним порушені.
Суд не приймає до уваги як належні та допустимі докази у справі долучені до Протоколу ініціатором його складення пояснення, паспортні дані та протокол вилучення (добровільної здачі) вогнепальної зброї, спецзасобів та боєприпасів, оскільки суду були надані їх копії, які не містять інформації щодо джерела їх походження та належним чином не засвідчені.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано й посилання на них в самому Протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в Протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція), усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Всупереч вимогам п. 6 розділу ІІ Інструкції, Протокол заповнений нерозбірливим почерком, який практично не піддається прочитуванню, що позбавляє суд можливості зрозуміти його зміст, у зв'язку з чим, суд взагалі не приймає до уваги цей Протокол як належний та допустимий доказ по справі.
Суд зазначає, що ініціатором складення протоколу не дотримано відповідного доказового забезпечення, що, в свою чергу, передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно якого при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
На переконання суду, дані відображені поліцейським про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях (ст. 62 Конституції України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, адже його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях і хибних висновках, що суперечить, як нормам національного, так і міжнародного законодавства та є недопустимим.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО