Справа № 534/1963/22
Провадження №2/534/267/22
06 грудня 2022 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі суду: головуючого судді Солохи О.В.
з участю секретаря судового засідання Струц А.С.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому прохає в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/ 2 частину автомобіля марки «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.2-3).
Заявлені вимоги мотивує тим, що з 27.03.2009 він з відповідачкою ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу подружжя придбали автомобіль «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачкою.
Ухвалою суду від 16.12.2021 позовна заява ОСОБА_4 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.12.2021 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя прохає автомобіль марки «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 , залишити у власності ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля у розмірі 90 450 грн (а.с.26-27).
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 18.01.2022 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_4 про зміну предмету позову та здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с.31).
Відповідачкою ОСОБА_2 продано відзив на позовну заяву ОСОБА_4 зі зміненим предметом позову, в якому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 прохає відмовити (а.с.35-40).
Позивачем ОСОБА_4 подано відповідь на відзив (а.с.41-43).
Ухвалою суду від 07.02.2022 задоволено клопотання ОСОБА_4 , у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Полтавського відділення при ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.57-58).
Ухвалою суду від 29.07.2022 провадження по справі поновлено, оскільки ухвала Комсомольського міського суду Полтавської області про проведення експертизи була повернена без виконання у зв'язку з не проведенням оплати за експертизу (а.с.66).
Ухвалою суду від 14.09.2022 по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Сумцову С.С. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.77).
Ухвалою суду від 12.10.2022 провадження по справі поновлено, в зв'язку з проведенням експертизи (а.с.100).
26.10.2022 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій ОСОБА_4 прохає в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, автомобіль «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 в сумі 122 797 грн.
З урахуванням обставин справи суд постановив ухвалу про задоволення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягала.
Відповідач та її представник ОСОБА_3 проти позову заперечували. Зокрема, вказали про незгоду з висновком експертизи від 04.10.2022 №133 в частині визначення ринкової вартості спірного автомобіля та навели свої міркування з цього питання.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заслухавши пояснення сторін та ї представників, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд дійшов наступних висновків.
Починаючи з 27.03.2009 позивач ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
У період шлюбу, сторони 01.07.2017 придбали автомобіль «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_5 .
Згідно із ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
За ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Таким чином за загальним правилом, що витікає з наведених правових норм, вбачається, що будь-яке майно набуте за час шлюбу належить до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, якщо одним із них не буде доведене набуття ним особистої приватної власності на майно в період перебування в шлюбі.
Суд у цьому сенсі зазначає, якщо майно є придбаним під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Отже, спірне нерухоме та рухоме майно з підстав, передбачених ст. 60, 61 СК України та ст. 368 ЦК України, є об'єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, як подружжя, оскільки було набуто спільно за час їх перебування у шлюбі.
За ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
За ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Відповідно до ст.71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
При визначені вартості автомобіля суд приймає висновок судової автотоварознавчої експертизи від 04.10.2022 №133, котра проведена на замовлення ОСОБА_4 . Згідно з висновком вкзаної експертизи ринкова вартість автомобіля марки «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 245 594 грн.
Придбаний у період шлюбу автомобіль «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 , є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу шляхом стягнення з відповідачки грошової компенсації в розмірі вартості 1/2 частини цього автомобіля, що становить суму 122 797 грн.
Суд наголошує, що незгода відповідача та його представника з вказаним висновком експертизи є наслідком їх позиції у справі, а саме: не визнання позову у повному об'ємі. Їх зауваження до висновку є не суттєвими та не спростовують ринкову вартість спірного автомобіля.
Суд вказує, що висновок експертизи від 04.10.2022 №133 не викликає сумнівів у його обґрунтованості і достовірності та є належним і допустим доказом у справі.
Судом роз'яснювалось право відповідача та його представника звернутися з клопотанням про призначення додаткової або повторної експертизи чи викликати експерта для допиту. Натомість таким правом ані відповідач, ані його представник не скористалися.
Відповідач та його представник у встановлений законом порядок не спростували оцінку вартості автомобіля, надану позивачем.
З урахуванням викладеного суд прийшов до переконання про задоволення позову повністю.
Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати в разі задоволення позову покладаються на відповідача. З огляду на викладене, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1 228 грн та витрати на проведення судового автотоварознавчої експертизи в сумі 1 600 грн.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити повністю.
В порядку поділу майна подружжя автомобіль «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Hyundai» моделі «i10», державний номерний знак НОМЕР_1 в сумі 122 797 (сто двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у сумі 1 228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн та витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне ім'я позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О.В. Солоха
Повний текст рішення складено 09.12.2022.