Справа № 527/3392/22
провадження № 1-кс/527/689/22
іменем України
08 грудня 2022 року слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12022170510000488, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 06 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
07 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12022170510000488, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 06 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого відділу відділу поліції №1 КРУП ГУ Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170510000488 від 06 грудня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
05.12.2022 в другій половині дня (точного часу в ході досудового слідства не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , відкрито заволоділа радіоприймачем гр. ОСОБА_6 .
В ході досудового розслідування та проведення першочергових слідчих дій було встановлено місце знаходження викраденого майна, а саме : радіо приймача «NNS NS - 099 REC».
06.12.2022 року в с. В.Кринки, Кременчуцького р-ну, Полтавській обл., на узбіччі дороги по вул. Незалежності, було проведено огляд в ході якого ОСОБА_5 в присутності понятих добровільно видала радіо приймач «NNS NS - 099 REC». В ході огляду радіо приймач вилучено до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №1 КРУП ГУ Національної поліції в Полтавській .
06.12.2022 року вказане вище майно відповідно до постанови визнане та залучене до кримінального провадження як речовими доказами.
Оскільки в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно: радіо приймач «NNS NS - 099 REC».
У судове засідання слідчий не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотання підтримував.
Власник майна у судове засідання слідчий не з'явився, належним чином повідомлений про дату. час та місце розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали (а.с. 1-5), дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучений 06 грудня 2022 року радіо приймач «NNS NS - 099 REC», набув статусу тимчасово вилученого майна та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.2 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речового доказу у кримінальному провадженні та може підлягати дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12022170510000488, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 06 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 06.12.2022 під час огляду, а саме: радіо приймач «NNS NS - 099 REC», який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , шляхом заборони користування, відчуження власнику чи іншим особам із залишенням в кімнаті зберігання речових доказів ВП№1 КРУП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8