Справа № 367/1182/21
Провадження по справі № 1-кп/367/398/2022
07 грудня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
захисника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ірпінь матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020115040000913 від 27.11.2020, по обвинуваченню ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ірпінь, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Безпосередньо після закінчення судового розгляду обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні №12020115040000913, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, перебуваючи в нарадчій кімнаті, суд ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
10 листопада 2020 року, приблизно об 11 год. 00 хв. (точного часу не встановлено) між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які перебували біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раніше існуючих неприязних відносин, відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді шкоди здоров'ю потерплого та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , з особистих неприязних мотивів, підійшов до ОСОБА_6 та, перебуваючи в положенні стоячи навпроти останнього, тримаючи в правій руці ключі, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_6 , чим опричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваних ран правої брови, підшкірної гематоми повік правого ока, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на термін до 21 дня.
II. Позиція обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, щодо фактичних обставин обвинувачення пояснив таке.
Приблизно з 2015 року у обвинуваченого з потерпілим були неприязні стосунки. ОСОБА_4 зазначив, що він є неконфліктною людиною.
10 листопада 2020 року він проходив по вулиці до свого гаража. Потерпілому зробив зауваження нецензурною лайкою, через те, що намели сміття під двері гаража ОСОБА_4 . Потерпілий нічого не відповів, та ОСОБА_4 пішов до гаража. Потім почув нецензурну лайку від потерпілого. Обвинувачений повернувся, потерпілий наніс йому два удари кулаком у ліву сторону голови. Після цього ОСОБА_4 почав захищатися та наніс кілька ударів у відповідь кулаком у око. Скільки ударів наніс не пам'ятає, один точно. Обвинувачений не звертався до лікарні, оскільки вважав, що після даного конфлікту вони примиряться. Також доказів тілесних ушкоджень у обвинуваченого немає.
Звернув увагу на те,що в руках ключів не було, як було вказано у формулюванні обвинувачення.
Потерпілий є чоловіком рідної тітки. Раніше були тільки словесні конфлікти.
Обвинувачений не заперечує щодо примирення.
Вину у у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково.
ІІІ. Позиція потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 10 листопада 2020 він йшов з роботи додому, біля подвір'я його будинку, обвинувачений ОСОБА_4 почав лаятися в його сторону. Потерпілий підійшов до обвинуваченого, після чого почалась бійка. ОСОБА_4 ударив потерпілого, останній захищався та наніс обвинуваченому удар пакетом, у якому лежав хліб та рушник. Пізніше вибігла жінка потерпілого та встала між ними. Обвинувачений далі погрожував, казав потерпілому, що вб'є його.
ОСОБА_6 зазначив, що у обвинуваченого в руках були ключі, через що у потерпілого на обличчі були забійно-рвані рани.
Зауважив, що примирення не можливе.
ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є дружиною потерпілого та тіткою обвинуваченого. У неї не було сварок з обвинуваченим, з ОСОБА_4 були нормальні відносини. У чоловіка ОСОБА_6 були сусідські конфлікти з обвинуваченим. 10 листопада 2020 року ОСОБА_9 не встигла прибирати сміття. Самої бійки не бачила, коли вийшла на подвір'я, побачила кров у чоловіка ОСОБА_6 . Зазначила, що чоловік наніс удар захищаючись від обвинуваченого.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 20.01.2021 за участі потерпілого ОСОБА_6 , іншої особи ОСОБА_10 , у присутності понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , вбачається, що на початку проведення слідчого експерименту потерпілому ОСОБА_6 було запропоновано добровільно розповісти про обставини кримінального правопорушення, яке мало місце 10.11.2020 оку близько 11:00 год. За адресою АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 розповів, що 10.11.2020 року у ОСОБА_6 розпочалась словесна перепалка з його сусідом ОСОБА_4 , після чого потерпілий розвернувся до сусіда спиною, ОСОБА_13 підійшов до нього за спину. Після чого в подальшому потерпілому було запропоновано показати механізм нанесення ударів, на що потерпілий вказав, що сусід правою рукою, при цьому тримаючи в правій руці ключі, наніс один удар в область голови у верхню частину. Після цього у потерпілого після удару пішла кров.
З відеозапису до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.01.2021 року вбачається, що 10.11.2020 року у ОСОБА_6 розпочалась словесна перепалка з його сусідом ОСОБА_4 , після чого потерпілий розвернувся до сусіда спиною, ОСОБА_13 підійшов до нього за спину. Після чого сусід правою рукою, при цьому тримаючи в правій руці ключі, наніс один удар в область голови у верхню частину. Після цього у потерпілого після удару пішла кров.
Зі змісту протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.11.2020 вбачається, що ОСОБА_6 заявив, що 10.11.2020, близько 11 год. 05 хв. в АДРЕСА_2 сусід ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження.
Згідно довідки №10813, виданої травмпунктом Ірпінської ЦМЛ, вбачається, що дана довідка видана ОСОБА_6 , у зв'язку із забійно-рваними ранами правої брови, п/ш гематомою повіки правого ока.
Відповідно до висновку експерта № 2 КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 18.01.2021 року, згідно даних медичної довідки травмпункту та відомих обставин у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце тілесні ушкодження: Забійно-рвані рани правої брови, п/ш гематома повік правого ока, утворилися від дії тупого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею по механізму удар, можливо в термін та за обставин постанови. Більш конкретний механізм, вид знаряддя та засобу з допомогою якого могли бути спричинені тілесні ушкодження, можна буде вказати після надання матеріалів кримінального провадження. Відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я на термін до 21 дня.
Відповідно до висновку експерта № 2 КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 26.01.2021 року, згідно даних медичної довідки травмпункту, обставин постанови, протоколу слідчого експерименту за участі потерпілого у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце тілесні ушкодження: Забійно-рвані рани правої брови, п/ш гематома повік правого ока, утворилися від дії тупого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею по механізму удар, можливо в термін та за обставин постанови і слідчого експерименту за участі потерпілого, а саме від одного удару правою рукою, в якій були ключі у верхню частину голови. Відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я на термін до 21 дня.
Згідно характеристики за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо,спиртиними напоями не зловживає, не схильний до вживання наркотичних засобів, порушень громадського порядку не допускає, не підтримує стосунків з особами, які ведуть антигромадськийи спосіб життя, участі у громадському житті міста не приймає, скарг та нарікань від сусідів, родичів або мешканців мікрорайону на ОСОБА_4 до ВП №2 Бучанського РУП ГУНП України в Київській області не надходило.
V. Судові дебати.
Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст .125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Потерпілий просив призначити покарання у виді обмеження волі до 2-х років.
Захисник потерпілого просив призначити покарання у виді обмеження волі до 2-х років.
Захисник обвинуваченого просив винести справедливе рішення.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
VI. Останнє слово обвинуваченого.
Обвинувачений пояснив, що жалкує, що так сталось, частково винен у даному кримінальному правопорушенні.
VII. Оцінка Суду.
Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суду надано такі докази: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2020, рапорт від 10.11.2020, протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.11.2020, довідка №10813 травмпункту Ірпінської ЦМЛ від 10.11.2020, рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 26.11.2020, висновок № 2 від 18.01.2021 КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», протокол проведення слідчого експерименту від 20.01.2020, висновок № 4/2 від 26.01.2021 КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».
Показання потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9 під час судового слідства були послідовними та незмінними такими, що повністю узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження оголошеними в судовому засіданні.
Так, у судовому засіданні встановлено, що між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 відбувся конфлікт, під час якого обвинувачений наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_6 , чим опричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваних ран правої брови, підшкірної гематоми повік правого ока, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на термін до 21 дня.
Частина друга статті 125 КК України, інкримінованої обвинуваченому, передбачає настання кримінальної відповідальності за умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
За правилом частини першої статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Як випливає з вищенаведених доказів, що були досліджені судом під час судового розгляду, в обвинувальному акті не зазначено обставин щодо поведінки потерпілого, які безпосередньо передували агресії обвинуваченого, хоча від даних обставин залежить те, чи перебував обвинувачений в стані необхідної чи уявної оборони.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
При розкритті змісту поняття розумного сумніву суд вважає за доцільне звернути увагу на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Зокрема, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п. 161). Доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростовних презумпцій (рішення у справі "Салман проти Туреччини", п. 100; рішення у справі "Єрохіна проти України", п. 52). При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ під час провадження на підставі Конвенції необхідно застосовувати принцип affirmantiincumbitprobatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (рішення у справі "Ушаков та Ушакова проти України").
Також при розкритті поняття стандарту доведення поза розумним сумнівом суд вважає за доцільне звернути увагу, що Верховним Судом (далі ВС) у постанові від 21.01.2020 р. (справа N 754/17019/17) зауважено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У постанові від 12.06.2018 р. (справа N 712/13361/15) ВС зазначено, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У постанові від 04.07.2018 р. (справа N 688/788/15-к) ВС зазначено, що законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації знаходить, що стороною обвинувачення доведена: подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити частково із показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, а також із відповідних протоколів огляду місця події; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, встановлюється протоколом огляду, висновком експертизи, показаннями обвинуваченого, потерпілого. свідків.
Всі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені судом, як кожен окремо, так і в їх сукупності.
Сукупність проаналізованих доказів, в тому числі, й покази обвинуваченого ОСОБА_4 доводять цілком його вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, аналіз зазначених вище доказів дає підстави суду зробити висновки про винуватість ОСОБА_4 ..
Отже суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за частиною ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило спричинило короткочасний розлад здоров'я.
VІII. Призначення покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та відповідно до статті 65 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із статтею 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо,спиртиними напоями не зловживає, не схильний до вживання наркотичних засобів, порушень громадського порядку не допускає, не підтримує стосунків з особами, які ведуть антигромадськийи спосіб життя, участі у громадському житті міста не приймає, скарг та нарікань від сусідів, родичів або мешканців мікрорайону на ОСОБА_4 до ВП №2 Бучанського РУП ГУНП України в Київській області не надходило, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин, оскільки на думку суду таке покарання буде відповідати вимогам ст. 50 КК України та достатнім для його виправлення.
IX. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обрано.
З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ірпінь, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обрано.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1