Справа № 362/4703/22
Провадження № 1-кп/362/619/22
Іменем України
05.12.2022 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 102022111140000577 від 16.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Обухівського району Київської області, громадянин України, українець, освіта середня, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 у 2004 році придбав в магазині «Арбалет», розташованому за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 52, сигнальний пістолет «BLOW Magnum» моделі «F06» калібру 9 мм. Р.А.К., № НОМЕР_1 . Потім переробив вказаний сигнальний пістолет на короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, видаливши заглушку з каналу ствола та перекривши газовідвідний отвір, та протиправно став зберігати його за місцем свого проживання.
При цьому ОСОБА_6 , не мав права на зберігання та носіння вогнепальної зброї, оскільки не пройшов встановлену процедуру отримання відповідного дозволу передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998.
Надалі 16.10.2022 в обідній час (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_6 перебував за місцем свого мешкання, що АДРЕСА_2 , де поклав вказаний пістолет «BLOW Magnum» до стегнової кобури, яка знаходилась на його правій нозі, та пішов до території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , тобто переніс вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.
16.10.2022 у період часу з 15:15 год. по 15:23 год., поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , співробітниками поліції провели обшук ОСОБА_6 під час його затримання у порядку ст. 208 КК України, у ході якого у останнього виявили у стегновій кобурі, яка знаходилась на його правій нозі, перероблений саморобним способом сигнальний пістолет «BLOW Magnum» моделі «F06» калібру 9 мм. Р.А.К., № НОМЕР_1 , промислового виробництва, переробка якого полягає у видалені заглушки з каналу ствола та перекриття газовідвідного отвору.
Виявлений та вилучений у ОСОБА_6 пістолет є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю та придатний для проведення пострілів, який ОСОБА_6 переніс та зберігав без передбачено законом дозволу.
ОСОБА_6 при допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Він повністю погодився з кваліфікацією і його фактичними обставинами. Пояснив, що цей пістолет придбав ще у 2004 році. Підтвердив, що переробив пістолет, зокрема видалив заглушку, щоб «сильно не било», а також заглушив порохові гази. Коли почалася війна, то вступив до тер оборони і цей пістолет завжди носив при собі. Того дня йому зателефонувала матір і повідомила, що до неї приїхало двоє чоловіків і мають претензії з приводу спадку після смерті дядька. Поїхав до матері. Там було двоє чоловіків, які поводили себе агресивно. Вирішив викликати працівників поліції, які по приїзду виявили у нього цю зброю і вилучили її. Щиро розкаявся, розуміє, що вчинив неправильно, зробив для себе відповідні висновки, просив суд суворо не карати.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_6 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_6 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, неофіційно займається вантажоперевезеннями, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні матір похилого віку, характеризується позитивно за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, щирого каяття обвинуваченого у вчиненому, особи винного, позиції прокурора, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одну) гривню 70 копійок.
Речові докази після набрання вироком законної сили: пластикову коробку чорного кольору з написом «BLOW», пістолет «BLOW Magnum» моделі «F06» калібру 9 мм. Р.А.К., № НОМЕР_1 , магазин, протяжка ствола, патрон 9 мм Р.А.К. у демонтованому вигляді, які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанцій № 318 від 04.10.2022 та 28.10.2022 , - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1