83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.08.10 р. Справа № 41/136пд
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації, м. Костянтинівка
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівний завод”, м. Дружківка
про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік
При участі представників:
від позивача: Левковський К.І. - довіреність від 11.01.2010 №1
від відповідача: Кир'янова І.М. - довіреність від 17.12.2009р.
Пристанська О.В. - довіреність від 10.03.2010р.
в засіданні брали участь: прокурор Пономарьов А.О. - посвідчення № 2644
Костянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівний завод”, м. Дружківка про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що встановлений договором оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року розмір орендної плати не відповідає вимогам статті 21 Закону України „Про оренду землі” в частині мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки; рішенням Костянтинівської районної ради від 07.07.2008 року № V/17-263 затверджено ставки орендної плати за землю та визначено, що орендна плата за розміщення інших виробничих об'єктів повинна складати 6 ставок земельного податку; розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 29.12.2008 року № 715 було переглянуто розмір орендної плати ВАТ „Дружківський машинобудівний завод” та встановлено новий розмір - 6 ставок земельного податку.
Прокурором зазначено, що відповідачу у січні 2010 року було направлено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, листами райдержадміністрації від 25.02.2010 року та від 06.04.2010 року було запропоновано підписати додаткову угоду, проте, відповідачем було відмовлено у добровільному укладенні такої угоди, що призводить до недоотримання Білокузьмінською сільською радою плати за оренду землі.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, згідно ст. 30 Закону України „Про оренду землі” та п. 26 договору оренди земельної ділянки зміни умов договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін; частиною 5 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% від нормативної грошової оцінки, проте, відповідно до умов договору оренди землі від 20.06.2006 року грошова оцінка земельної ділянки площе. 0,2634 га не визначена, прокурором не надано доказів того, що до договору були внесені зміни щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, а тому неможливо встановити, чи відповідає вимога прокурора щодо збільшення орендної плати до 6-ти ставок земельного податку діючим на сьогоднішній день нормативно-правовим актам.
Відповідачем зазначено також, що отримані від позивача документи не містять у собі ніяких пояснень підвищення розміру орендної плати майже у 4 рази, зміна ставок орендної плати, яка затверджена розпорядженням голови районної державної адміністрації не може бути підставою для зміни умов укладеного між сторонами договору на узгоджений строк, на який за взаємною згодою був встановлений розмір орендної плати.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 20.06.2006 року № 264 відповідачу надано земельні ділянки, зокрема, земельну ділянку на землях Білокузьминівської сільської ради площею 0,2634 га, в довгострокову оренду строком на 49 років для зберігання та очищення виробничих відходів.
Пунктом 3 наведеного розпорядження встановлено величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 1,5 ставки земельного податку за відповідний вид земельних угідь.
20.06.2006 року між орендодавцем - Костянтинівською районною державною адміністрацією та орендарем - Відкритим акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2634 га на землях Білокузьминівської сільської ради для зберігання та очищення виробничих відходів.
Пунктом 3 наведеного договору оренди визначено, що договір укладено на 49 років.
Пунктами 4, 5 договору оренди землі від 20.06.2006 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5 ставки від земельного податку за відповідний вид угідь, що на момент укладення цього договору відповідає 791,79 грн. за 1 га, що складає 209,56 грн. за всю земельну ділянку. Орендна плата вноситься щомісячно, але не пізніше 30 числа кожного місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 7 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Наведений договір зареєстровано у Державному реєстрі земель у Костянтинівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що вчинено запис 30.03.2007 року за № 040715700002.
Рішенням Костянтинівської районної ради від 07.07.2008 року № V/17-263 затверджено Положення про встановлення ставок орендної плати за користування на умовах оренди землями державної та комунальної форми власності юридичними та фізичними особами - орендарями на території Костянтинівського району.
Згідно наведеного положення орендна плата за розміщення інших виробничих об'єктів має складає 6 ставок земельного податку за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення.
Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 29.12.2008 року № 715 внесено зміни до розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 20.06.2006 року № 264 та встановлено відповідачу величину орендної плати за використання, зокрема, земельної ділянки, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради площею 0,2634 га, у розмірі 6,0 ставок земельного податку за відповідний вид земельних угідь.
Відповідачу було направлено додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного 20.06.2006 року між Костянтинівською районною державною адміністрацією та ВАТ „Дружківський машинобудівний завод”, якою передбачається внесення змін до наведеного договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель у Костянтинівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що вчинено запис 30.03.2007 року за № 040715700002 та викладення, зокрема, пункту 4 договору в наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді та розмірі 6,0 ставок земельного податку за відповідний вид земельних угідь, що на момент укладення цієї додаткової угоди складає 3972,96 грн. за 1 га, або 1046,48 грн. за всю земельну ділянку на рік”.
Листами від 01.02.2010 року № 3-5/6 та від 16.03.2010 року № 01/12Д відповідачем повідомлено Костянтинівську районну державну адміністрацію про відмову в підписанні наведеної додаткової угоди з тих підстав, що, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, згідно ч. 1 ст. 30 наведеного закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; зміна ставки орендної плати, затвердженої розпорядженням райдержадміністрації не може бути підставою для зміни умов укладеного договору.
Враховуючи, що між сторонами договору оренди землі від 20.06.2006 року не досягнуто згоди щодо зміни розміру орендної плати, прокурор в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік.
Такі вимоги прокурор мотивує, зокрема, тим, що встановлений договором оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року розмір орендної плати не відповідає вимогам статті 21 Закону України „Про оренду землі” в частині мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки, а саме, 3-х ставок земельного податку за інші категорії земель.
Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-VI внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”. Зазначені норми викладені у такій редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".
Попередня редакція наведеної норми (що діяла на момент укладення спірного договору оренди) визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.
Прокурор стверджує, що наведені обставини щодо змін у законодавстві є підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.
Зазначені твердження не відповідають вимогам законодавства України і не доводяться матеріалами справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Таким чином, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах, передбачених договором. Такі правовідносини (і зобов'язання щодо оплатної передачі і зобов'язання щодо користування і сплати орендної плати) виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.
У даному випадку остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2006 році, а тому на них неможливо розповсюдити дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-VI з огляду на наведені приписи Конституції України.
Правовідносини оренди землі, відповідно до закону не можуть бути безоплатними і полягають у одночасному виникненні всіх прав і обов'язків, які з них випливають, зокрема, обов'язку сплачувати встановлену договором орендну плату. Ці правовідносини (зобов'язання передати земельну ділянку, прийняти земельну ділянку, користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату і т. ін.) є нерозривними, неможливо відокремити права і обов'язки щодо користування земельною ділянкою права і обов'язки щодо сплати орендної плати і оцінювати окремо, оскільки самі по собі такі права і обов'язки не визначають правовідносин оренди землі. Тільки сукупність таких прав і обов'язків (як то передбачено законом) складає правовідносини оренди землі.
Отже, якщо йдеться про регулювання законом орендних правовідносин, то і дію на них законів у часі слід встановлювати виходячи з моменту їх виникнення, в тому числі і щодо орендної плати.
Таким чином, положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-VI щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі” можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.
Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та за підставами передбаченими договором або, якщо законом прямо передбачена відповідна умова при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.
У спірних правовідносинах, укладений між позивачем і відповідачем договір оренди землі від 20.06.2006 року містить положення, які передбачають підстави перегляду орендної плати. До таких підстав договором віднесено: зміна умов господарювання, передбачених договором; зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Порядок зміни орендної плати, встановлений статтею 23 Закону України “Про оренду землі”, передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених ст. 21 цього закону граничних розмірів орендної плати або встановлення рішенням ради нових ставок орендної плати.
Не містять приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах орендної плати і положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”.
Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору оренди, так і приписами закону також не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати, на якій наполягає прокурор.
Крім того, статтею 2 Закону України “Про оренду землі” визначені правові засади оренди землі і встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Тобто, правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню Цивільним Кодексом України і актами цивільного законодавства, до яких відноситься і Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Стаття 5 Цивільного Кодексу України встановлює дію актів цивільного законодавства у часі і передбачає:
1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Зазначені приписи законодавства також підтверджують, що положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі” не можуть бути застосовані до обов'язку відповідача сплачувати узгоджену договором орендну плату у розмірі 1,5 % ставки від земельного податку за відповідний вид угідь, який виник, як зазначалось, у 2006 році.
Також, на правовідносини оренди землі, як складову частину цивільних правовідносин, заснованих на договорі, зокрема, на правовідносини що стосуються зміни умов договору розповсюджуються відповідні положення глави 53 Цивільного Кодексу України.
Так, стаття 651 Цивільного кодексу України визначає підстави для зміни або розірвання договору
1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В ході розгляду спору судом встановлено, що у спірних правовідносинах ні договором, ні законом не встановлено обов'язку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 6 ставок земельного податку у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом.
Частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України встановлено наступний порядок зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, законом встановлено, що договір може бути змінений за рішенням суду виключно з підстав, передбачених частиною четвертою наведеної статті, за наявності одночасно всіх чотирьох умов визначених цією статтею.
Позивачем у позові не визначені ні самі обставини, ні докази їх існування, проте судом з'ясовано про неможливість існування у спірних правовідносинах щонайменше однієї з передбачених статтею 652 умов, а саме 3-ї умови, яка полягає у тому, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Іншими словами, наведена 3-тя умова в якості обов'язкової умови зміни договору передбачає те, що якщо договір не буде змінений так, як на тому наполягає заінтересована сторона, то ця сторона не отримає те, на що вона розраховувала укладаючи договір. Стосовно спірних правовідносин це означає, що якщо не змінити ставку орендної плати до 6-ти ставок земельного податку, то позивач не отримає в подальшому і того розміру орендної плати, яка передбачалась спірним договором оренди землі (1,5 ставка від земельного податку).
Наведене є абсурдом і тому суд доходить висновку, що у спірних відносинах не виконуються всі умови, виконання яких є підставою для зміни умов договору у судовому порядку у зв'язку з істотною зміною обставин.
Також, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду можлива виключно з підстав, встановлених частиною четвертою статті 625, а саме, така зміна допускається у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Тобто, у будь-якому разі зверненню до суду з вимогою про зміну договору у зв'язку з істотною зміною обставин повинна передувати процедура розірвання договору або заінтересованою стороною повинно бути доведено, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін значну шкоду.
У даному випадку, позивачем наведена процедура не проводилась, доказів наявності встановлених законом обставин неможливості розірвання договору суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для зміни умов договору оренди, встановлені главою 53 Цивільного Кодексу України.
З огляду на викладене суд вважає, що підстави для внесення змін до договору оренди землі відсутні, а вимоги прокурора про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 625, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 21, 23 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні позовних вимог Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівний завод” про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік - відмовити.
Суддя