09.02.10р.Справа № 20/502-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Рибпромінвест», м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютекс Компані »,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 381498,50грн.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача : Осадчий С.І., довіреність № 09912/09 від 09.12.2009року
Від відповідача: Скачкова У.Р., довіреність №28 від 28.01.2010р.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 380524,81грн. основного боргу за договором комісії , 558,10грн. інфляційних втрат, 406,59грн. 3 % річних, та судові витрати.
Відповідач надав відзив вх.1353 від 28.01.2010р. позов визнали в повному обсязі та зазначили, що дійсно отримали від позивача 380524,81 грн. за договором комісії , комісійне зобов'язання не виконали та грошові кошти не повернули , у зв'язку зі складною економічною ситуацією яка склалась на підприємстві.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в справі оголошувались перерви з 28.01.2010р. по 02.02.2010р. та з 02.02.2010р. по 09.02.2010р.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
03 листопада 2009р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибпромінвест»(Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алютекс Компані »(Комісіонер) було укладено Договір комісії № РПИ/01-09 від 03.11.2009року та комісійне доручення №1 від 03.11.2009року до договору .
Відповідно пункту 1.1. договору Комітент (позивач) доручив, а Комісіонер (відповідач) прийняв на себе зобов'язання за винагороду від свого імені в за рахунок Комітента (позивача) укласти угоду , придбати обладнання, та виконати інші дії визначені в дорученнях , що є невід'ємною частиною договору.
Згідно до пункту 1 комісійного доручення №1 до договору комісії № РПИ/01-09 від 03.11.2009року Комітент (Позивач) доручив, а Комісіонер (відповідач) взяв на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента (позивача) придбати обладнання, а саме :Венець зубчастий m-20 z-250 для МШР 3,6х4ТУ 24.00.5241-92 за ціною 380524,81грн.
Відповідно до пункту 1.2. договору загальна сума ,що перераховується Комісіонерові (відповідачу) для виконання умов договору , складає 380524,81грн.
Комісіонер (відповідач) зобов'язався укласти угоду на умовах , найбільш вигідних для Комітента (позивача) та поставити Комітенту (позивачу) обладнання протягом 7(семи) календарних днів з дати перерахування Комітентом Комісіонеру грошових коштів для виконання умов договору (пункт 2.1.).
Позивач на виконання умов договору 10.11.2009року перерахував на підставі платіжного доручення №479 на рахунок відповідача 380524,81грн.- призначення платежу: наділення коштами по комісії на купівлю обладнання по договору № РПИ/01-09 від 03.11.2009р. , крім того перерахування коштів підтверджується довідками банку «ПриватБанк»№ 0820001/2-815 , №0820001/2-816 від 05.02.2010р. та виписками руху по рахунку від 10.11.2009року які додані до вищезазначених довідок.
Відповідач , отримавши грошові кошти , свої зобов'язання по договору не виконав, обладнання не придбав та не поставив його позивачу, протягом 7-ми днів з дати перерахування коштів як то передбачено договором.
Також в порушення пункту 4.1. договору відповідач не повернув позивачу невитрачені на виконання комісійного доручення грошові кошти , які він зобов'язаний повернути протягом 2(двох) банківських днів з моменту закінчення строку для виконання комісійного доручення , зазначеного в п.2.1. договору.
Позивач направив відповідачу претензію за № 2311/09 від 23.11.2009р. про повернення суми грошових коштів в сумі 380524,81грн., у відповідь на претензію від 26.11.2009року відповідач повідомив позивача проте, що на даний момент повернення грошових коштів вкрай ускладнено у зв'язку зі складною економічною ситуацією на підприємстві.
Відповідач доказів поставки обладнання або повернення позивачу грошових коштів не надав.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до умов спірного договору зобов'язання за договором придбання та поставка обладнання - не грошове , але пунктом 4.1. договору передбачено що у випадку не виконання зобов'язання (поставки обладнання) відповідач зобов'язаний повернути протягом 2(двох) банківських днів з моменту закінчення строку для виконання комісійного доручення , зазначеного в п.2.1. договору невитрачені на виконання комісійного доручення грошові кошти, таким чином з 22.11.2009 року зобов'язання є грошовим.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 406 грн. за період з 22.11.09р. по 04.12.09р.
Суд вважає що , вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат , які позивач нарахував за чотири дні листопада 2009 року в сумі 558,10грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до листа Верховного Суду України N 62-97р. від 03.04.97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ »визначено що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, сума яка повинна бути внесена за період з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню сумі : 380524,81грн. основного боргу , 406,59грн. -3% річних.
В решті позову відмовити.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49 , 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алютекс Компані »(49000,м.Дніпропетровськ ,пр. Газети «Правда»буд. 29,р/р 26002050218445 в ЗАТ КБ «Приватбанк»,МФО 305299, код ЄДРПОУ 35269929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибпромінвест», м.Дніпропетровськ,(49000, пр. ім. Газети «Правда», буд.6, п/р 26006050201425 в ЗАТ КБ «Приватбанк»,МФО 305299, код ЄДРПОУ 33719304) - 380524 (триста вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять чотири )грн.81коп. основного боргу , 406 (чотириста шість)грн. 59коп. -3% річних, 3809 (три тисячі вісімсот дев'ять) грн.31коп.. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять шість) грн. 65 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.В. Пархоменко
Дата підписання рішення
15.02.2010р.