Постанова від 12.08.2010 по справі 6/4-23

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 р. № 6/4-23

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Тернопільської міської ради

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.05.2010р.

у справі

господарського суду№6/4-23

Тернопільської області

за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до

третя особаТернопільської міської ради

Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради

про

за участю

представників сторін:

позивача -

відповідача -

третьої особи -визнання частково недійсним рішення

пр. ОСОБА_2 - дов. №094275 від 1407.10р.

не з'явився

не з'явився

Розпорядженням №02.03-10/495 від 10.08.2010р. змінено склад колегії суддів у справі №6/4-23 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення 23 сесії 5 скликання Тернопільської міської ради від 18.12.2008р. №5/23/14 в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності міста, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 592,8м2 орендованого суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1.

Позовні вимоги були вмотивовані договором оренди нерухомого майна №5198 від 27.12.2007р., рішеннями Тернопільської міської ради №5/19/3 від 03.07.2008р. та №5/23/14 від 18.12.2008р., повідомленням про прийняте Тернопільською міською радою рішення №5/23/14 від 18.12.2008р., Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.03.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.03.2010р. (суддя Шумський І.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2010р. (судді Мурська Х.В., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано недійсним рішення двадцять третьої сесії п'ятого скликання Тернопільської міської ради №5/23/14 від 18.12.2008р. в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 592,8м2, орендованого ОСОБА_1.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Тернопільська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення і постанову, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Тернопільської міської ради від 13.03.2008р. №5/16/23, на виконання Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Тернополя на 2008-2009 роки, враховуючи висновки постійної комісії міської ради з питань контролю за використанням комунального майна, було затверджено переліки об'єктів комунальної власності, які можуть бути приватизовані в 2008 році та які підлягають приватизації шляхом викупу.

03.07.2008р. Тернопільська міська рада, на підставі висновків постійної комісії міської ради з питань контролю за використанням комунального майна, прийняла рішення №5/19/3 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності", яким доповнила додаток 2 до рішення міської ради від 13.03.2008р. №5/16/23 об'єктами комунальної власності міста, які можуть бути приватизовані в 2008 році згідно з додатком 1 та додаток 3 до рішення №5/16/23, об'єктами комунальної власності міста, які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, згідно з додатком 2.

В перелік об'єктів, затверджених рішенням сесії від 03.07.2008р. в додатках 1 та 2 було включено до об'єктів, які можуть бути приватизовані в 2008р. (Додаток 1 п.8) та які підлягають приватизації шляхом викупу орендарями (Додаток 2 п. 9), приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 592,8м2, орендоване підприємцем ОСОБА_1.

Рішенням Тернопільської міської ради від 27.11.2008р. №5/22/7 "Про скасування п.9 Додатку 1, п.8 Додатку 2 до Рішення міської ради від 03.03.2008р. №5/19/3 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності" вирішено скасувати п.9 Додатку 1, п.8 Додатку 2 до рішення міської ради від 03.03.2008р. №5/19/3, а Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном зобов'язано припинити підготовчу роботу по приватизації приміщення, орендованого підприємцем Косінським І.В.

Вказане рішення було предметом оскарження в судовому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.01.2009р. у справі №7/173-3481, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2009р., визнано недійсним рішення 22 сесії 5 скликання Тернопільської міської ради від 27.11.2008 №5/22/7 "Про скасування п.9 додатку 1, п.8 додатку 2 до Рішення міської ради від 03.03.2008 №5/19/3 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності". Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 право на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 592,8м2. Зобов'язано Тернопільську міську раду провести приватизацію нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, визначеним способом - шляхом викупу, уклавши договір купівлі-продажу з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 на дане майно.

Після рішення Тернопільської міської ради №5/22/7 від 27.11.2008р., Тернопільською міською радою 18.12.2008р. прийнято рішення №5/23/14, яким, зокрема, включено до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 592,8м2, орендоване ОСОБА_1.

При вирішенні справи по суті судами встановлено, що правовий механізм приватизації об'єкту малої приватизації (нежилі будівлі, приміщення), шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу, встановлено Законами України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про державну програму приватизації" та іншими нормативними актами прийнятими на їх виконання;

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, на аукціоні та шляхом викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій ст.7 вказаного Закону, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців. Частинами 4, 5 статті 7 цього Закону передбачено, що для включення підприємства до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, покупець повинен подати до органу приватизації заяву, яку орган приватизації розглядає і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у ч.1 ст.7 цього ж Закону. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

При цьому, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у приватизації, що підтверджено і рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 про офіційне тлумачення окремих положень ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відповідно до якого відмова у приватизації можлива тільки у випадках коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом, або є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону про малу приватизацію та іншими законами, а саме приватизації шляхом викупу і цей винятковий випадок є обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.

Частиною 2 статті 289 Господарського кодексу України передбачено право орендаря на приватизацію орендованого комунального майна шляхом викупу на умовах, визначених відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" передбачено право викупу орендованого державного майна (будівля, споруда, приміщення), яке одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

При таких обставинах, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, рішення Конституційного суду, орган приватизації має визначити спосіб приватизації майна у будь-який спосіб, крім продажу орендованого майна, де повинен враховувати переважне право орендаря на викуп орендованого ним приміщення. Переважне право орендаря на викуп реалізується шляхом повідомлення наймача про намір продати майно і про умови продажу, і лише в разі відмови наймача купити річ на запропонованих умовах, наймодавець вправі запропонувати річ іншим особам та приватизувати об'єкт оренди у спосіб, визначений органом приватизації на власний розсуд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що такий спосіб був визначений рішенням Тернопільської міської ради 03.07.2008р. №5/19/3 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності", яким в перелік об'єктів в додатках 1 та 2 було включено до об'єктів, які можуть бути приватизовані в 2008 році (додаток 1 п.8) та які підлягають приватизації шляхом викупу орендарями (додаток 2 п.9), приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 592,8м2, орендоване підприємцем ОСОБА_1.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення 23 сесії 5 скликання Тернопільської міської ради №5/23/14 від 18.12.2008р. в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 592,8м2, орендованого ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Тернопільської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2010р. у справі №6/4-23 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

Г. Кравчук

Попередній документ
10776923
Наступний документ
10776925
Інформація про рішення:
№ рішення: 10776924
№ справи: 6/4-23
Дата рішення: 12.08.2010
Дата публікації: 06.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано: