10 серпня 2010 р. № 15/402-б-28/170-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі)
суддів :Заріцької А. О., Міщенка П. К.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
на постанову господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року
у справі№15/402-б-28/170-б
Заявою Компанії з обмеженою відповідальністю "Адлан Сервісес лімітед"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтрейд ЛТД"
проБанкрутство
за участю представників сторін: не з'явився
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року за заявою Компанії з обмеженою відповідальністю "Адлан Сервісес лімітед" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтрейд ЛТД".
Постановою господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року у справі № 15/402-б на підставі ст.ст. 22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромтрейд ЛТД" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Компанію з обмеженою відповідальністю "Адлан Сервісе лімітед".
Не погоджуючись з вказаним судовим актом, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року, посилаючись на порушення судом вимог ст. 129 Конституції України, ст. ст. 43 ГПК України, а також ст. 52 Закону та просить суд скасувати оскаржувану постанову суду та припинити провадження у справі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року прийнято до провадження та призначено скаргу до розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову господарського суду міста Києва на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Заслухавши пояснення представників, переглянувши в касаційному порядку прийняту у справі постанову місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закону) в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч.2 ст. 6 Закону господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.
Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.
За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.
Згідно частини 3 статті 6 (надалі Закон) справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до 1 ст. 52 Закону про банкрутство, згідно з якою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.
Отже, за змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство (даної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 22.09.2009 року у справі №50/74).
При постановлені постанови судом першої інстанції не було взято до уваги зазначених вище положень чинного законодавства та належним чином не з'ясовано підстав порушення справи про банкрутство, безспірності вимог кредитора та продовження процедури банкрутства, оскільки кредитором не було надано та в матеріалах справи відсутні відповідні документи, які підтверджують безспірність вимог ініціюючого кредитора до боржника.
На вимогу господарського суду м. Києва викладену в ухвалі від 29.09.2009 року заявника зобов'язано надати відповідно докази, зокрема докази, що підтверджують фактичне припинення підприємницької діяльності боржника, а судом не виконано своїх повноважень передбачених вимогами ст. 38 ГПК України та витребувано вищезазначені докази, які необхідні для встановлення обставин справи.
В касаційній скарзі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва вказано, що боржник відзвітував до податкового органу за 9 місяців 2009 року з показниками фінансово-господарської діяльності.
Розглянувши справу господарським судом не встановлено наявність або відсутність підприємницької діяльності боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство.
Хоча дослідження цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі в порядку ст. 52 Закону.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".
Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в постанові господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтрейд ЛТД" банкрутом, в порушення ст. 43 ГПК України, не надано оцінки, а також належним чином не проаналізовано наявність у боржника ознак, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Вказане свідчить, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі, у відсутності доказів наявності підстав передбачених ст. 52 Закону, отже враховуючи викладене постанова господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року підлягають скасуванню, а провадження у справі про банкрутство -припиненню.
Керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва у справі №15/402-б-28/170-б задовольнити.
Постанову господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року у справі №15/402-б-28/170-б скасувати.
Провадження у справі №15/402-б-28/170-б припинити.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Є. Короткевич
Судді А. О. Заріцька
П. К. Міщенко