Справа № 495/5662/21
№ провадження 2/495/736/2022
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
08 грудня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайоний суд Одеської області у складі
головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Мельник Ю.В.
Справа № 495/5662/21,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старокозацької територіальної громади про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_1 20 липня 2021 року звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Старокозацької територіальної громади Одеської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, остаточно уточнив свої позовні вимоги просить суд: встановити факт проживання (Донос) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ; визнати за нею право на земельну частку (пай), площею 4,0 га, призначеною для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі сертифікату серії ОД № 0259073 на право власності на земельну ділянку, виданого 02 грудня 1997 року.
Стислий виклад позиції позивача
Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько спадкодавець ОСОБА_2 ..
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді:
- земельної ділянки площею 4,0 в умовних кадастрових гектарах,яка розташована на землях колишнього КСП «Іскра» с.Нова Царичанка Старокозацької територіальної громади.
Позивач вказує, що за життя батько не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку та виготовити на власне ім'я державний акт.
Крім того, батьком було втрачено сертифікат серії ОД № 0259073 на право власності на земельну ділянку.
Тож, позивач зауважує, що вона, як спадкоємець І черги , яка постійно проживала разом з спадкодавцем, фактично прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки, але з різних сімейних обставин отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку не змогла.
При зверненні до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, листом завідувача державної нотаріальної контори ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю оригіналу сертифіката на право на земельну частку/пай/, відмовлено позивачу у видачі такого.
Тож, позивач позбавлена можливості оформити спадщину в позасудовому порядку, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі
18 серпня 2021 року Ухвалою суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.
17 листопада 2021 року Ухвалою суду, підготовче провадження по справ було закрито з призначенням її до розгляду по сутті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.
Зі згоди позивача, про що свідчить заява позивача, суд ухвалою суду від 08 грудня 2022 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Суд розглядає справу за відсутність сторін, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с. 5)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно.
Згідно Довідки № 225, виданої Новоцаричанською сільською радою 28.09.2020 року ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно є в «Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку/пай/» сертифікат серія ОД № 0259073 на громадянина ОСОБА_2 був виписаний під № 67 та зареєстрований від 26.05.1997 року і був виданий 02.12.1997 року згідно записів Книги реєстрації сертифікатів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, яка змінила прізвище у зв'язку з укладанням шлюбу є рідною донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , що підтверджується копією її свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки, виданої Новоцаричанською сільською радою № 222 від 28.09.2020 року, на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали спільно: дружина - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_5 , дочка - ОСОБА_6 ,дочка - ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відмовилися від прийняття спадщини на користь доньки померлого ОСОБА_1 .
Позивач бажаючи прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , звернулась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, та листом завідувача Мельниченко М.М. за № 944/01-16 від 05.10.2020 року відмовлено ОСОБА_9 у оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності у неї оригіналу сертифікату на право на земельну частку/пай/.
За даними відповіді завідувача державної районної нотаріальної контори Мельниченко М.. на запит суду щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_2 повідомлено, що згідно спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не заводилась.
Нормативне обґрунтування, висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяв Цивільний кодекс України від 18 липня 1963 року (надалі -ЦК України 1963р.), то до спірних правовідносин слід застосовувати норми вказаного Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 524 ЦК України 1963 р., спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 р., для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.
Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.
До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі п. 6 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що позивач по справі є спадкоємцем І черги за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину після смерті батька, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, була зареєстрована та спільно проживала разом з батьком, прийняла на зберігання документи після смерті спадкодавця, користується всім належним йому майно, окрім того звернулася до нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав, не відмовилася від її прийняття, інших спадкоємців судом не встановлено, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524-530, 549 ЦК України, в редакції 1963 року, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старокозацької територіальної громади , про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт сумісного проживання (Донос) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 4,0 га, призначеною для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі сертифікату серії ОД № 0259073 на право власності на земельну ділянку, виданого 02 грудня 1997 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Старокозацька територіальна громада Одеської області, юридична адреса: 67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Старокозаче, вулиця Соборна, 34.
Повний текст рішення складений 08 грудня 2022 року.
Суддя: