Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"06" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1087/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатерніков М.І.
розглянувши клопотання ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення (вх. 14065) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, офіс 7; ідент. код 40111046)
до Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Васильківського, 4; ідент. код 02146245)
про стягнення 315215,13 грн.
за участю представників:
позивача - Драченко В.В.,
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області про стягнення 315215,13 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії споживачу № 11-Т/22 від 12.01.2022р., укладеного між сторонами спору. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 315215,13 грн. та складається з: 286154,25 грн. основного боргу; 2844,84 грн. - 3% річних; 26216,04 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3782,58 грн., сплаченого позивачем за подання даної позовної заяви та витрати на правову допомогу, які орієнтовно за попереднім розрахунком позивача станом на час подання позову дорівнюють 8000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09 листопада 2022 року позов задоволено повністю; стягнуто з Державної установи Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" 286154,26 грн боргу, 26216,04 грн інфляційних втрат, 2844,84 грн три відсотка річних та 3782,58 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.
15.11.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення (вх. 14065), згідно з якою заявник просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 листопада 2022 року клопотання ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. 14065) було призначено до розгляду у судовому засіданні на "06" грудня 2022 р. о 12:30.
У судове засідання з розгляду клопотання ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" представник відповідача не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Представник заявника підтримує подану заяву у повному обсязі.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Розглянувши клопотання ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.
Як у позовній заяві так і до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Зокрема у позовній заяві на виконання приписів ст. 124 ГРК України, повідомлено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивачем заявлено до стягнення відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7800,00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу позивачем подано до суду: копію договору про надання правничої допомоги № 25-01 від 20.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" та адвокатським об'єднанням "Право, бізнес і фінанси", ордер серії СА № 1009144 виданий адвокатом Драченко В.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000897 від 02.04.2018, акт надання послуг (детальний опис робіт) № 13 від 09.11.2022 за договором про надання правничої допомоги № 25-01 на суму 7800,00 грн; рахунок на оплату № 247 від 09.11.2022; копію платіжного доручення № 4308 від 09.11.2022.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 №910/13071/19.
Враховуючи, що вчинення вказаних дії з надання професійної правничої допомоги не спростовано відповідачем, як і не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн. є не співмірними з наданими послугами та завищеними; приймаючи до уваги, що приписами ч. 5 ст. 126 унормовано можливість зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, лише з урахуванням обґрунтованого клопотання іншої сторони, витрати по оплаті на правничу допомогу суд задовольняє та покладає на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн.
Одночасно суд зазначає, що при прийнятті вказаного рішення суд враховує, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу викладена у позовній заяві, а відтак відповідач повинен був бути обізнаний про неї та мав можливість викласти свої міркування з цього приводу, проте своїм правом не скористався.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. 14065) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Васильківського, 4; ідент. код 02146245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, офіс 7; ідент. код 40111046) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7800,00 грн.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 09.12.2022 р.
Суддя М.І. Шатерніков