65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1489/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вх.№2-1163/22 від 06.12.2022 про забезпечення позову у справі №916/1489/22
за позовом: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016)
до відповідачів:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 );
3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 );
4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 );
про солідарне стягнення 29975145,92 грн., -
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення 29975145,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на спричинення відповідачами, як пов'язаними особами ПАТ “Фінростбанк” (керівниками банку, керівниками та членами Спостережної ради банку) шкоди на заявлену до стягнення суму в результаті вжиття ними заходів та прийняття відповідних рішень.
Ухвалою суду від 13.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.08.2022 о 15:00. У підготовчому засіданні 17.08.2022 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовчого засідання на 13.09.2022 о 16:15. У підготовчому засіданні 13.09.2022 судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 27.09.2022 об 11:10. У підготовчому засіданні 27.09.2022 судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 11.10.2022 о 13:45. Ухвалою суду від 11.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 09.11.2022 о 14:30. Ухвалою суду від 09.11.2022 відкладено розгляд справи на 30.11.2022 о 16:20. Судове засідання 30.11.2022 о 16:20 не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 01.12.2022 судове засідання призначено на 14.12.2022 о 10:40.
06.12.2022 за вх.№2-1163/22 до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
- накласти арешт на все майно (рухоме, нерухоме, корпоративні права) та грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 );
- заборонити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) вживати заходи, спрямовані на відчуження належного їм на праві власності майна (рухомого, нерухомого), грошових коштів та інших активів;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначеним Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), спрямованих на їх відчуження, зміну та/або припинення чи обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- заборонити реєстраторам державного реєстру обтяжень рухомого майна, визначених наказом Міністерства юстиції України №57/5 від 07.06.2006 “Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна” (державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (Державне підприємство “Національні інформаційні системи” та його філії) вчиняти дії щодо внесення записів про виконання, виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяжень, яке перебуває у власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 );
- заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо внесення змін щодо корпоративних прав ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) (в тому числі в частині державної реєстрації змін учасників/акціонерів та/або змін часток учасників/акціонерів в господарських товариствах).
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує наступне:
- позивач із посиланням на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/3852/18 зазначає, що існує необхідність у вжитті заходів забезпечення даного позову, оскільки поведінка відповідачів 1-4 є недобросовісною та такою, що в подальшому може унеможливити виконання рішення суду і призвести до порушення права позивача на отримання грошових коштів (в результаті реалізації рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, що належать відповідачам 1-4) в якості компенсації за шкоду, заподіяну банку та його кредиторам, в тому числі Фонду гарантування;
- позивач вказує, що предметом позову у даному спорі є відшкодування шкоди, спричиненої відповідачами 1-4, як пов'язаними особами ПАТ “ФІНРОСТБАНК” (керівниками банку, керівниками та членами Спостережної Ради банку) у розмірі 29975145,92 грн. в результаті вжиття ними заходів та прийняття відповідних рішень щодо надання згоди з подальшим укладенням договору застави майнових прав від 30.06.2011 зі змінами від 17.12.2012 за договором міжбанківського вкладу та відступлення права вимоги за цим договором, в забезпечення вимог за кредитним договором ТОВ “БІТ-СТЕРЕО”, що не мало реальної мети обслуговувати та повернути кредитні кошти, без оформлення належного та співмірного із сумою застави забезпечення. У зв'язку із невжиттям посадовими особами AT “ФІНРОСТБАНК” належних заходів для усунення порушень нормативно-правових актів НБУ, відсутністю розробленого банком прийнятного та дієвого плану фінансового оздоровлення, Національним банком прийнято постанову від 15.07.2014 №409/БТ “Про віднесення AT “ФІНРОСТБАНК” до категорії неплатоспроможних”. За таких обставин, на думку позивача, викладені дані виступають прямим доказом того факту, що прийняття посадовими особами банку зазначених вище рішень при наявності в останніх достатнього обсягу кваліфікації, обізнаності та можливості встановити реальні дані щодо платоспроможності позичальників, ліквідності забезпечення та ступеню ризиковості проведених операцій, вчинялось свідомо, всупереч інтересів банку та його клієнтів, з метою виведення коштів з банку. Отже, недобросовісність та протиправність дій відповідачів 1-4, вчинюваних ними під час управління ПАТ “ФІНРОСТБАНК” всупереч інтересам самого банку та його кредиторів - вказують на ймовірність вжиття ними заходів для невиконання рішення господарського суду, у випадку задоволення позовних вимог Фонду, шляхом відчуження належного їм майна та активів (на яке можливо буде звернути стягнення) до прийняття остаточного рішення у даній справі. Тому, єдиним заходом, який може запобігти таким негативним явищам, на думку позивача, є забезпечення господарським судом позову шляхом задоволення відповідної заяви Фонду;
- позивач зауважує, що саме застосування таких заходів забезпечення є найбільш ефективним та в повній мірі сприятиме завданню господарського судочинства в частині дотримання принципу обов'язковості судових рішень та в повній мірі сприятиме захисту порушеного права та охоронюваного інтересу позивача; заходи забезпечення не порушуть права інших осіб, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог;
- позивач зазначає, що з урахуванням значної суми завданих збитків - 29975145,92 грн., що підлягають стягненню, недобросовісної поведінки відповідачів 1-4, яка полягала в прийнятті ними управлінських рішень стосовно розпорядження майном ПАТ “ФІНРОСТБАНК”, високо ймовірніим є, що під час судового розгляду даної справи відповідачами 1-4 будуть вживатися заходи для відчуження належного їм на праві власності майна з метою недопущення звернення Фондом стягнення за його рахунок, у випадку позитивного рішення суду у вказаній справі, існує нагальна необхідність забезпечити позовну заяву шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів 1-4 та встановлення заборони відповідачам 1-4 та третім особам вчиняти дії з реалізації майна (рухомого, нерухомого, корпоративних прав) та активів, які належать відповідачам 1-4 на праві власності.
Розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вх.№2-1163/22 від 06.12.2022, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).
При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому господарський суд зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову з урахуванням предмету позову може бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту. Водночас сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Господарський суд вказує на наявність між позивачем та відповідачами спору щодо стягнення шкоди (збитків) з відповідачів, завданих в результаті вжиття ними заходів та прийняття відповідних рішень під час здійснення ними управлінських повноважень у ПАТ “Фінростбанк”.
Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявник у поданій заяві просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідачів 1-4 та встановити заборони відповідачам 1-4 та третім особам вчиняти дії з реалізації майна (рухомого, нерухомого, корпоративних прав) та активів, які належать відповідачам 1-4 на праві власності.
Господарський суд наголошує, що посилання позивача на недобросовісну поведінку відповідачів стосовно розпорядження майном ПАТ “ФІНРОСТБАНК” та про високу імовірність вживання відповідачами заходів для відчуження належного їм на праві власності майна з метою можливого уникнення виконання можливого позитивного для позивача рішення суду у даній справі, на думку суду є недоведеними та не підтвердженими, позивачем не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження належного їм майна чи вчинення інших дій щодо належного їм майна, заявником не обґрунтовано належними доказами обставин того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення.
Водночас сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову. Окрім того, недобросовісність та протиправність дій відповідачів, на які посилається позивач, буде встановлюватись судом під час розгляду справи по суті.
До того ж, суд відзначає, що заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог, та суд, оцінивши доводи заявника, співмірність заявлених заходів до забезпечення позову, не вбачає підстав для задоволення поданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заяви про забезпечення позову, без доведення заявником відповідних підстав для забезпечення позову, про яке просить заявник.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вх.№2-1163/22 від 06.12.2022 про забезпечення позову у справі №916/1489/22.
Відповідно до ч.6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вх.№2-1163/22 від 06.12.2022 - відмовити.
2.Судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову покласти на заявника.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.С. Бездоля