Справа № 909/1018/22
про забезпечення позову
08.12.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРИХИ" (вх. № 15714/22 від 06.12.2022) про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРИХИ"
(вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 1, офіс 494, м. Київ, 04112)
до: Регіонального відділення фонду державного майна України
по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківської області, 76019)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест"
(вул. Зборовського Іполита, буд. 1, м. Бершадь,
Бершадський район, Вінницька область, 24400)
про визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання затвердити Протокол про результати електронного аукціону,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ШТРИХИ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою за вх. № 15713/22 від 06.10.2022 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" про визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання затвердити Протокол про результати електронного аукціону.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при поданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" заяви на участь у електронному аукціоні порушено умови визначені Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432. З урахуванням наведеного, затвердження відповідачем Протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2022-08-31-0000003-3 та визначення переможцем електронного аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" є порушенням положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"
Позивачем разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (вх. № 15714/22 від 06.12.2022) у якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Антимонопольному комітету України вчиняти будь-які дії щодо надання дозволу на концентрацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152, а також шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вчинення будь-яких дій щодо підписання Акту приймання-передачі об'єкта приватизації за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за №1152, та фактичної передачі об'єкта малої приватизації.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що дії відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" безпосередньо зачіпають законні права та інтереси позивача, оскільки саме він відповідно оскаржуваного протоколу є учасником з наступною за величиною ціновою пропозицією, після визначеного переможця. Відтак, у разі визнання результатів аукціону недійсними, саме позивач буде визначений як переможець означеного електронного аукціону.
При цьому, позивач зазначає, що договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" та відповідачем уже укладено. Водночас у відповідності до умов Договору, станом на дату подання цієї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" не отримало дозвіл на концентрацію від Антимонопольному комітету України, а також між сторонами не підписано Акт приймання-передачі об'єкта приватизації.
Разом із тим, позивач вказує, що у випадку надання Антимонопольним комітетом України дозволу на концентрацію та підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта приватизації, саме за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" буде зареєстровано право власності на нерухоме майно: об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", яке в подальшому матиме право користування, розпорядження, а також відчуження означеного нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, посилаючись на ускладнення, або навіть неможливість в подальшому виконання рішення суду, позивач просить суд задовольнити подану заяву про забезпечення позову.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до правової позиції, вказаної в постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Заразом, відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 20 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, покупець зобов'язаний отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на безпосереднє або опосередковане придбання у власність акцій (часток) у розмірі, що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання, а також активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання (далі - дозвіл на концентрацію). Порядок подання та розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію встановлюється законодавством про захист економічної конкуренції. Отримання дозволу на концентрацію не вимагається, якщо вартість активів суб'єкта господарювання, пакет акцій (часток) або єдиний майновий комплекс якого є об'єктом приватизації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, обсяг реалізації товарів в Україні суб'єкта господарювання, пакет акцій (часток) або єдиний майновий комплекс якого є об'єктом приватизації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, а також ціна продажу об'єкта приватизації не перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання (далі - концентрація).
Підпунктом "а" пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що концентрацією визнається набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Положеннями статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України. Так частиною 1 вказаної статті визначено, що під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Антимонопольному комітету України вчиняти будь-які дії щодо надання дозволу на концентрацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152, матиме наслідком втручанням в не передбачений законом спосіб у діяльність юридичних осіб публічного права, заборону останньому здійснювати власні виключні повноваження, а також зобов'язання органу державної влади не вчиняти дії стосовно виконання його завдань, передбачених Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України "Про захист економічної конкуренції" та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, суд зазначає, що застосування вказаного заходу забезпечення позову свідчить про його неспівмірність предмету позову та про порушення балансу між правами й інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права і свободи інших учасників процесу.
Відтак, у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони Антимонопольному комітету України вчиняти будь-які дії щодо надання дозволу на концентрацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152 - слід відмовити.
Поряд із цим, суд вважає за необхідне відзначити правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 згідно з якою співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Заразом, у постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 905/1057/20 зазначено, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Також, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому, вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Як зазначалося вище, в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що дії відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" безпосередньо зачіпають законні права та інтереси позивача, оскільки саме він відповідно до оскаржуваного протоколу є учасником з наступною за величиною ціновою пропозицією, після визначеного переможця. Відтак, у разі визнання результатів аукціону недійсними, саме позивач буде визначений як переможець означеного електронного аукціону.
У випадку підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта приватизації, саме за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" буде зареєстровано право власності на нерухоме майно: об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт". Передача Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", дозволить останньому здійснювати всі три форми власності володіння, користування, розпорядження майном. Наслідком реалізації прав власника, передбаченого статтею 317 Цивільного кодексу України, може стати зміна власника, стану, складу предмету оспорюваного правочину: об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт".
Зазначені обставини можуть призвести до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в межах предмета та підстав пред'явленого до суду позову, а також істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду у разі задоволення позову.
На момент розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні будь-які докази, які б спростовували позицію позивача.
При цьому, спосіб забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вчинення будь-яких дій щодо підписання Акту приймання-передачі об'єкта приватизації за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152, та фактичної передачі об'єкта малої приватизації співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити права та інтереси сторін у справі у разі задоволення позову.
Поряд із цим, у вищевказаній постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 905/1057/20 також зазначено, що такий предмет спору як визнання недійсними результатів торгів передбачає чітко визначене коло учасників спору. Верховний Суд вважає, що в цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони боржнику передавати майно, що є предметом аукціону, переможцю торгів забезпечить стабільність кола осіб, що беруть участь у такому позовному провадженні, оскільки можлива майбутня зміна власників майна призведе до збільшення кола учасників спору та утруднить виконання рішення суду в разі визнання таких торгів недійсними.
Таким чином, з метою недопущення утруднення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне забезпечити вищевказаний позов шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вчинення будь-яких дій щодо підписання Акту приймання-передачі об'єкта приватизації за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРИХИ" (вх. № 15714/22 від 06.12.2022) про забезпечення позову у справі № 909/1018/22 - задовольнити частково.
2. В частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони Антимонопольному комітету України вчиняти будь-які дії щодо надання дозволу на концентрацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Солар Інвест" за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152 - відмовити.
3. Заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вчинення будь-яких дій щодо підписання Акту приймання-передачі об'єкта приватизації за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна Кобиволоцького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами електронного аукціону, посвідченого Дорошенко О. В., приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу від 21.10.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 1152.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ШТРИХИ"
(вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 1, офіс 494, м. Київ, 04112;
ідентифікаційний код юридичної особи: 35714727)
Боржник: Регіональне відділення Фонду державного майна України
по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківської області, 76019;
ідентифікаційний код юридичної особи: 42891875)
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.
6. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.
7. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
8. Ухвалу складено та підписано - 08.12.2022.
Суддя В. В. Михайлишин