ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/779/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін заяву представника позивача Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вх. № 16315/22 від 29.11.2022) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/779/22 за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до відповідача фізичної особи-підприємця Короля Ярослава Михайловича про стягнення заборгованості в сумі 26250,00 грн.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі також - ГС "УЛАСП") звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Короля Ярослава Михайловича про стягнення заборгованості в сумі 26250,00 грн за договором № КБР-97/05/21-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.2022 прийнято позовну заяву ГС "УЛАСП" до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/779/22; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
25.11.2022 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким вищезазначений позов Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" задовольнив та стягнув з фізичної особи-підприємця Короля Ярослава Михайловича на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 26250,00 грн заборгованості та 2481,00 грн судового збору.
29.11.2022 до суду від представника позивача Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", електронною поштою (документ з КЕП), надійшла заява (вх. № 16315/22) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в якій адвокат Гуйда Д.М. просить суд вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача та стягнути з відповідача на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ухвалою від 30.11.2022, суд прийняв вищевказану заяву до розгляду та направив відповідачу для ознайомлення разом з копією цієї ухвали - копії заяви представника Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/779/22 та доданих до неї документів. Також, суд звернув увагу фізичної особи-підприємця Короля Ярослава Михайловича, що розгляд справи № 909/779/22 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, отже додаткове рішення буде ухвалене протягом десяти днів з дня надходження заяви представника позивача в тому самому порядку, що й судове рішення від 25.11.2022.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до приписів вказаної вище норми, у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи зазначено: судовий збір в сумі 2481,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн (а.с. 7).
Також до позовної заяви додано заяву (вх. №12670/22 від 23.09.2022) згідно якої у даній справі позивачу професійну правничу допомогу надають адвокати Адвокатського об'єднання "Інтелкрафтс" і докази понесених витрат будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 10,11).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у справі № 910/789/21 від 19 січня 2022 р).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано належним чином засвідчені копії:
- договору № 14.890 про надання професійної правничої допомоги від 23.08.2022;
- наказу № 14.890 від 23.08.2022;
- довіреності б/н від 01 липня 2021 року;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5428 від 03.10.2013 р.;
- акта приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом (відповідно до договору № 14.890 від 23.08.2022 про надання професійної правничої допомоги) від 28.11.2022.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 23.08.2022 р. між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Інтелкрафтс" (далі - адвокатське об'єднання) укладено договір № 14.890 про надання професійної правничої допомоги від 23.08.2022, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.
Пунктом 4.1.1 зазначеного договору передбачено, що за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції клієнт сплачує адвокатському об'єднанню винагороду в розмірі 10000,00 грн без ПДВ.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 28.11.2022, підписаним адвокатським об'єднанням та клієнтом, і скріпленим їх печатками, адвокатським об'єднанням надана професійна правнича допомога по справі за позовом клієнта до фізичної особи-підприємця Короля Ярослава Михайловича (справа № 909/779/22) в суді першої інстанції на загальну суму 10000,00 грн, без ПДВ, що підлягає оплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акта.
В акті зазначено, що сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката/адвокатів: підготовка та складання позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів.
Суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати на складання позову є неспівмірними зі складністю справи та ціною позову.
Крім того, дослідивши зміст наданої професійної правничої допомоги, про яку зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 28.11.2022, судом встановлено, що до обсягу виконаних робіт включено: підготовка та складання позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів, що на переконання суду є однією і тією ж процесуальною дією, оскільки в матеріалах справи міститься лише одна заява по суті справи позовна заява, а позивачем не зазначено, підготовку яких саме процесуальних документів, окрім позовної заяви, здійснював адвокат.
Також суд звертає увагу, що в акті відсутнє розмежування вартості кожного переліку робіт, що унеможливлює визначити та провести розподіл судових витрат, відповідно до реально наданих послуг.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної, сам спір є типовим, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 7000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.
Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 241, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Короля Ярослава Михайловича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код юридичної особи: 42502769) 7000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Є. Горпинюк