Справа № 909/369/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08.12.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/369/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" про стягнення з Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області 1 630 869 грн 60 коп. заборгованості за договором на закупівлю підрядних робіт за державні кошти.
ТОВ ІБК "Західспецбуд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з УКБ в Івано-Франківській області 1 630 869 грн 60 коп. заборгованості за договором на закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 24 грудня 2021 р. № 23т. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не оплатив виконані позивачем роботи.
20 червня 2022 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26 липня 2022 р.
12 липня 2022 р., від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначає, що: - відповідно до умов договору оплата за виконані роботи проводиться лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах встановлених асигнувань і позивач, укладаючи такий договір погодився з його умовами; - на момент звернення позивача до суду відсутній предмет спору, оскільки кінцевий термін для підписання наданих управлінню актів виконаних робіт спливає 09 липня 2022 р., а позивач звернувся до суду 21 червня 2022 р.; - позивачем не додано до матеріалів справи доказів підписання дозвільного документа про введення об'єкта в експлуатацію. Крім того, відповідач вказав на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови в позові. Також відповідач повідомив, що відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 21.04.2022 № 87-к "Про ліквідацію Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області" Управління перебуває у процесі ліквідації.
15 липня 2022 р., до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що умови договору не містять жодних заборон на оплату виконаних будівельних робіт чи обмежень для позивача у праві звернутися до суду з вимогами про оплату виконаних ним будівельних робіт. Крім того, умови договору передбачають обов'язок замовника (відповідача) прийняти у встановленому порядку та оплатити виконані роботи. Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не додано доказів підписання дозвільного документа про введення об'єкта в експлуатацію позивач зазначив, що ним здійснювалися роботи по капітальному ремонту, а не будівництво нового об'єкта чи його реконструкція, що не передбачає видачу спеціального дозвільного документу.
26 липня та 25 серпня 2022 р., суд відклав підготовче засідання на 25 серпня та 06 вересня 2022 р., відповідно.
30 серпня 2022 р., від Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області надійшла заява про врахування судової практики та заява, в якій відповідач зазначив, що акти приймання передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 24 грудня 2021 р. не відповідають умовам договору та чинному законодавству, оскільки вони не підписані уповноваженою на те особою.
06 вересня 2022 р., суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24 листопада 2022 р., однак в цей день судове засідання не відбулося у зв'язку із тим, що суддя Ткаченко І. В. з 24 по 25 листопада перебувала у відрядженні.
27 вересня 2022 р., від Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.
29 листопада 2022 р., суд призначив розгляд справи по суті на 08 грудня 2022 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд
24 грудня 2021 р., УКБ в Івано-Франківській області (замовник) та ТОВ ІБК "Західспецбуд" (підрядник) уклали договір на закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 23т (Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи відповідно до проектної документації та умов договору, а замовник зобов'язався прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх згідно умов цього договору.
В п. 1.2 Договору визначено найменування робіт: "Капітальний ремонт приймального відділення КНП "Городенківська ЦРЛ" в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області (Коригування) (КНУ "Настановою з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Мінрегіону від 01 листопада 2021 р. № 281) (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)".
За змістом п. 2.1 Договору, загальна вартість робіт (ціна договору) становить 1 790 000 грн (з ПДВ) та розраховано на підставі договірної ціни.
Згідно з п. 2.1.1. Договору, договірна ціна є динамічною.
Відповідно до п. 2.2 Договору, фінансове забезпечення зобов'язань здійснюється в порядку визначеному Бюджетним кодексом України лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах встановлених бюджетних асигнувань.
Сума зобов'язань сторін в межах бюджетних призначень за цим договором на 2021 рік становить 28 500 грн (з ПДВ) (за рахунок коштів обласного бюджету КПКВК 28 500 грн).
Сума зобов'язань сторін на наступні періоди на залишкову вартість робіт за договором буде визначена додатковими угодами при наявності бюджетних призначень (п. 2.3. Договору).
За змістом п. 12.1 Договору, фінансування робіт (будівництва об'єкта) здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету на підставі Протоколу БК ОР від 19 березня 2021 р. № 7, Рішення ОР від 23 квітня 2021 р. №141-6/2021 (зміна головного розпорядника) - 1 600 000 грн ).
В п. 3.1 Договору визначено, що підрядник розпочне виконання робіт з моменту підписання договору та завершить виконання робіт до 30 грудня 2022 р. з правом дострокового виконання.
Згідно з пп. 4.1.5 Договору, замовник має право відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (реконструкції об'єкта), оплативши підряднику виконану частину робіт.
Відповідно до підпунктів 4.2.2, п. 4.2.3 Договору, замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; здійснювати технічний нагляд виконання ремонтно-будівельних робіт на відповідність по якості, обсягам і вартості виконаних робіт, будівельним нормам і правилам та негайно повідомляти підрядника про виявлені недоліки в роботі.
У разі допущення підрядником відступлення від проектно-кошторисної документації, умов цього договору та/або інших недоліків у роботах та/або матеріалах, уповноважені представники сторін, за участю служб авторського та технічного нагляду, складають акт виявлених недоліків із зазначенням строку їх усунення (п. 11.5 Договору).
В пунктах 13.1, 13.2 Договору сторони погодили, що передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт у порядку встановленому нормативними актами України та цим договором. Сторони погодили, що роботи можуть прийматись поетапно, згідно з календарним графіком виконання робіт.
Після завершення робіт підрядник надає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в), який перевірений та підписаний "Службою технічного нагляду", довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, а також виконавчу документацію, а саме накладні на продукцію та матеріали (на вимогу замовника), сертифікати відповідності продукції, паспорти на продукцію та устаткування, загальний журнал робіт, виконавчі схеми, акти на приховані роботи, фотофіксацію об'єкта капітального ремонту до початку, в період та кінцевий результат виконання ремонтно-будівельних робіт.
За змістом пунктів 13.7, 13.8 Договору, замовник протягом 60 робочих днів з моменту отримання акту приймання виконаних будівельних робіт повинен повернути підряднику підписаний акт або обґрунтувати причини відмови від підписання. У випадку відмови замовника від прийняття виконаних підрядником робіт сторони складають двохсторонній акт з переліком виявлених недоліків, необхідних доробок та терміном їх виконання підрядником. Для складання двохстороннього акта з переліком виявлених недоліків або недоробок замовник направляє підряднику письмове повідомлення про час та місце складання акту за сім робочих днів до складання акту.
Згідно з 14.1. Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням чинного законодавства на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.
На виконання договірних зобов'язань у грудні 2021 р. та січні 2022 р. позивачем виконано роботи на загальну суму 1 659 369 грн 60 коп., зокрема, у грудні 2021 р. на суму 28 500 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актом приймання виконаних будівельних робіт від 29 грудня 2021 р., які відповідачем сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 29 грудня 2021 р. № 21 та в січні 2022 р. на суму 1 630 869 грн 60 коп., які Управління не оплатило.
В травні 2022 р., позивач направив відповідачу для підписання акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних робіт за січень 2022 р., які останній не підписав, виконані позивачем в січень 2022 р. роботи не оплатив.
23 травня 2022 р., позивач звернувся до відповідача із претензією про погашення 1 630 869 грн 60 коп. заборгованості за виконані роботи по об'єкту, яку відповідач залишив без виконання.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на закупівлю підрядних робіт за державні кошти.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, такі роботи вважаються прийнятими.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17 серпня 2021 р. у справі № 910/16308/20.
Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Отже, враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте відповідач свої обов'язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив не підписаними без належних пояснень, хоча станом на день подання відзиву на позов строк для підписання чи надання мотивованої відмови настав.
Щодо посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування слід зазначити, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, у розумінні ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України.
Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 р. у справі № 916/774/18, від 11 травня 2018 р. у справі № 906/575/17, від 15 травня 2018 р. у справі № 918/619/17.
Щодо твердження відповідача, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав чи законного інтересу, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав чи інтересу.
Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Судом встановлено, що розпорядженням Івано-Франківської обласної військової адміністрації "Про ліквідацію Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області" № 87-к від 21 квітня вирішено припинити шляхом ліквідації юридичну особу Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області. При цьому, доказів оприлюднення вказаного розпорядження з метою надання можливості кредиторам пред'явити у встановлений термін своїх вимог до боржника - відповідачем суду не подано.
Так, правила статей 110- 112 Цивільного кодексу України не встановлюють обов'язку кредитора звернутися до суду із вимогою до боржника про стягнення заборгованості, але і не забороняють обрати саме такий спосіб захисту свого порушеного права.
При цьому, саме лише включення боргу до ліквідаційного балансу не має наслідком його погашення, а впливає лише на порядок задоволення кредиторських вимог, в той час, як рішення суду є обов'язковим для виконання, адже боржник, в разі задоволення позову і набрання рішенням законної сили, не матиме підстав відмовити кредитору у включенні боргу до проміжного ліквідаційного балансу.
Таким чином, позивач звернувся до суду, обравши саме такий спосіб захисту, з метою отримання несплаченого боргу, а не з метою включення його вимог до ліквідаційного балансу та отримання черговості їх задоволення.
Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 р. у справі № 924/478/16 та від 20 січня 2020 р. у справі № 922/416/19 суд не бере до уваги, оскільки правовідносини між сторонами у тих і даній справі не є аналогічними, так як вимоги позивача у справах № 924/478/16 та № 922/416/19 ліквідаційною комісією відповідача нас розгляду справ були визнані, в даній справі відповідач вимоги позивача не визнає.
Слід вказати на те, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05 липня 2019 р. у справі № 910/4994/18.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що ліквідується суб'єкт публічного права, а не звичайний суб'єкт господарювання, в переважній більшості виконання повноважень та завдань цього органу (установи), покладається на інший орган. Фактично йдеться про реорганізацію. Таким чином, ліквідація державного органу (організації, установи) і передання її функцій іншій установі, не виключає, а включає обов'язок виконати зобов'язання ліквідованої особи (держаної установи).
Рішення суду про стягнення боргу даватиме можливість кредитору (стягувачу) звернення до органів, що здійснюють виконання судового рішення, а в майбутньому у випадку покладання виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, можливість заміни сторони виконавчого провадження.
За таких обставин, застосування судом обраного позивачем способу захисту - стягнення вартості виконаних підрядних робіт, в цьому спірному випадку, призведе до відновлення порушеного права позивача, і є повним та відповідає принципу процесуальної економії, тобто забезпечить відсутність необхідності додаткового звернення до суду за захистом порушеного права.
Враховуючи наведене, позов ТОВ ІБК "Західспецбуд" про стягнення з УКБ в Івано-Франківській області 1 630 869 грн 60 коп. заборгованості за договором на закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 24 грудня 2021 р. № 23т слід задовольнити.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити;
з Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 42753445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" (вул. Винниченка, буд. 38, м. Снятин, Івано-Франківська область,78300; ідентифікаційний код 39345683) стягнути 1 630 869 (один мільйон шістсот тридцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн 60 коп. заборгованості за договором на закупівлю підрядних робіт за державні кошти та 24 463 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн 04 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 09 грудня 2022 р.