номер провадження справи 12/220/21-22/60/22
29.11.2022 Справа № 908/3448/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3448/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 1 643 988,00 грн.
1.Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 23.11.2021 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 643 988,00 грн з ПДВ за договором № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021.
09.12.2021 до суду від позивача надійшла заява вх. № 25622/08-08/21 щодо усунення недоліків позовної заяви.
На виконання умов договору про закупівлю товару № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021 позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 1643988,00грн, що підтверджується видатковими накладеними № 10 від 25.05.202021, № 21 від 08.06.2021, № 33 від 16.06.2021, № 47 від 08.07.2021, № 59 від 23.07.2021, № 62 від 30.07.2021, № 81 від 20.08.2021. За фактом поставленої продукції позивачем були виставлені рахунки на оплату отриманого товару. Відповідач товар не оплатив, заборгованість склала 1643988,00 грн.
17.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд покласти на відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
25.07.2022 та 05.10.2022 від позивача надійшло клопотання про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 85199,40 грн.
19.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
10.05.2022 та 24.10.2022 позивачем подана заява про поновлення та призначення справи 908/3448/21 до розгляду.
07.09.2022, 05.10.2022 та 09.11.2022 до суду надійшли заяви про розгляд справи без участі представника позивача.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву. У відзиві, що надійшов до суду 13.01.2022 (вих. № 28-23/182 від 05.01.2022), відповідач визнав укладення між сторонами договору № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021 та поставку товару за видатковими накладними, що долучені до матеріалів справи. Але, вважає що позивачем неправильно визначено строки виконання зобов'язання з оплати товару, оскільки позивачем на електронну адресу відповідача не були направлені податкові накладні, отже, зобов'язання з оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ у відповідача не виникло.
21.06.2022, 02.08.2022, 14.09.2022, 07.10.2022 та 21.11.2022 відповідачем були подані клопотання про відкладення розгляду справи. В поданих клопотаннях зазначив, що всі документи стосовно правовідносин між сторонами у даній справі знаходяться у м. Енергодар Запорізької області, яке на теперішній час знаходиться в окупації.
02.08.2022 та 17.10.2022 від відповідача надійшло клопотання відповідача щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу. Вважає їх неспівмірними та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3.Процесуальні питання, вирішені судом
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 14.12.2021 суддею Смірновим О.Г. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3448/21, присвоєно справі номер провадження 12/220/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 27.06.2022 підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 19.07.2022. Ухвалою суду від 19.07.2022 розгляд справи відкладено на 03.08.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022, враховуючи відрядження судді Смірнова О.Г. з 08.08.2022, судову справу № 908/3448/21 визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою від 22.08.2022 справу № 908/3448/21 прийнято до провадження суддею Ярешко О.В. Розпочато повторне проведення підготовчого провадження у справі № 908/3448/21. Підготовче засідання призначено на 20.09.2022.
Ухвалою від 20.09.2022 судом закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.10.2022
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, розгляд справи, призначений на 18.10.2022, було перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін.
Ухвалою суду від 02.11.2022 судове засідання призначено на 29.11.2022.
Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено. Представник відповідача в судове засідання, призначене на 29.11.2022, також не з'явився.
Клопотання представника Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про відкладення підготовчого засідання до закінчення воєнного стану суд залишив без задоволення. Звернув увагу представника, що окупація відокремленого підрозділу не є підставою для ухилення юридичної особи - сторони по справі від своїх процесуальних обов'язків. Сторона має діяти добросовісно. Відкладене правосуддя - це по суті відсутність правосуддя.
Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У судовому засіданні 29.11.2022 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" (постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю товару № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021 (далі за текстом - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в даному пункті договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Умовами п. 1.2 договору сторони визначили, що строк поставки товару: травень-липень 2021.
Відповідно до п. 3.1 договору, вартість договору становить 136999,00грн, крім того ПДВ - 273998,00 грн., разом - 1643988,00 грн.
Згідно з п. 3.2, оплата за товар, поставлений відповідно до п. 1.1 договору, здійснюється протягом 60 (шістдесят) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після за реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (пункт 3.3 договору).
За пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору, поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах Р - вул. Промислова, 133, м. Енергодар Запорізької області (склад № 5). Вантажоодержувач ЗВ ВП «Складське господарство».
Товар, що поставляється, повинен супроводжуватись, наступними документами: а)видаткова накладна - у 3 прим., б) сертифікат якості або паспорт, виданий підприємством - виробником, або сертифікат якості, гарантійний талон, або інший супровідний документ, що передбачений підприємством-виробником товару, копія завірена постачальником; в) рахунок-фактура.
Згідно з п. 4.4, постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.
Згідно з п. 12.1, договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року з моменту укладання.
Із матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв продукцію на загальну суму 1643988,00грн, що підтверджується видатковими накладеними № 10 від 25.05.202021, № 21 від 08.06.2021, №33 від 16.06.2021, № 47 від 08.07.2021, № 59 від 23.07.2021, № 62 від 30.07.2021, № 81 від 20.08.2021. Позивач склав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних, о долучені до матеріалів справи.
Позивач надіслав відповідачу претензію від 20.10.2021 вих. 331 щодо погашення, заборгованості у сумі 1643988,00 грн. Дана вимога позивача відповідачем залишена без реагування.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки продукції.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини укладення договору № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021 та поставку продукції за вказаними вище видатковими накладними на загальну суму 1643988,00грн відповідач визнав у відзиві.
Доказів розірвання договору або визнання його недійсним сторонами у справі не надано.
Заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ у зв'язку з не направленням позивачем податкових накладних на електронну адресу ВП ЗАЕС суд відхиляє, виходячи з такого.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Судом встановлено факт реєстрації позивачем податкових накладних по поставці продукції за договором в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказану обставину відповідач не заперечив та не спростував.
Зазначення у п. 3.3 договору, що оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати продукції в частині суми ПДВ.
У даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, у разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманої продукції з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 60-ти календарних днів з моменту поставки продукції.
Як визначено у п. 201.10 ст. 201 ПК України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Таким чином, відповідач, як покупець, не був позбавлений можливості направити запит до Єдиного реєстру податкових накладних з метою отримання виписаних позивачем податкових накладних.
Відповідно до п. 7.7 договору, лише у випадку відсутності реєстрації в ЄРПН постачальником електронної податкової накладної у встановлений ПК України строк, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього договору на суму ПДВ.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Продукція у повному обсязі (на суму 1643988,00 грн.) була поставлена відповідачу, що не заперечувалося та не спростовано останнім.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів виконання договірних зобов'язань відповідачем не надано. Сума боргу , на день розгляду спору по суті складає 1643988,00 грн, судом визнана обґрунтованою та також, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, позов судом задовольняється повністю.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 24659,82 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Позивач згідно з позовною заявою просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правову допомогу. 25.07.2022 та 05.10.2022 від позивача надійшло клопотання про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 85199,40 грн., що складається з 3000,00 грн, відповідно до п. 6.2 прайс - листа АБ «ШАШЛИКОВ та ПАРТНЕРИ» у справах по ГПК підготовка позовної заяви, згідно договору про надання правової допомоги № 135/2021 від 20.08.2021. У разі задоволення позовних вимог, відповідно до п. 6.10 прайс-листа (гонорар за прийняття на користь клієнта - позивача у майновому спорі (незалежно від інстанції суду) - 5% від ціни позову становить - 82 199,40 грн.
Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З дотриманням вказаних приписів процесуального законодавства, позивачем подано попередній розрахунок суми судових витрат від 23.11.2021, згідно якого витрати на професійну правничу допомогу - 10000,00 грн. + 5% ціни позову відповідно до п. 6.8 прайс - листа АБ «ШАШЛИКОВ та ПАРТНЕРИ»; у разі задоволення позовних вимог - 5% від ціни позову - 82199,40 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підтвердження стягнення суми 85199,40 грн. витрат на правову допомогу позивачем подано копію договору про надання правової допомоги № 135/2021 від 20.08.2021, укладеного між ТОВ «РАДОС СВ» (клієнт) та АБ «ШАШЛИКОВ та ПАРТНЕРИ» (виконавець), предметом якого (пункт 1.1) є надання виконавцем правової допомоги на підставі доручень клієнта.
Згідно п. 1.2 договору, Адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги, що узгоджена сторонами у п.п. 1.2.1- 1.2.14 договору. За умовами п. 4.1 договору, оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. Відповідно п. 4.3 договору, за результатами наданої правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.
Позивачем до матеріалів справи долучено акт надання правової допомоги від 21.07.2022 на суму 3000,00 грн., згідно якого надано правову допомогу: підготовка позовної заяви (документ - 1, сума - 3000,00 грн.), а також до договору про надання правничої допомоги долучено прайс - лист (додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 135/2021 від 20.08.2021). Відповідно до п. 6.10 прайс-листа (гонорар за прийняття на користь клієнта - позивача у майновому спорі (незалежно від інстанції суду) - 5% від задоволених позовних вимог - 82199,40грн.
До матеріалів справи також долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП 3661 від 12.03.2018 та посвідчення адвоката України № 1284 від 13.03.2018.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При цьому суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п'ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Відповідач проти стягнення витрат на правничу допомогу заперечив, вважає їх неспівмірними, необґрунтованими та непропорційними до предмета спору. Вважає, що понесення витрат не доведено належними доказами. Просив врахувати, що спір стосується неналежного виконання договору поставки; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час; даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності; витрати зі сплати "гонорару успіху" не мають характеру необхідних, неспіврозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді.
Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що підлягають відшкодуванню та стягненню з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".
Щодо «гонорару успіху» адвоката (5% від задоволених позовних вимог), суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У даному випадку суд вважає, що позивачем не дотримано при визначенні "гонорару успіху" критеріїв реальності адвокатських витрат та їх розумності.
Враховуючи співрозмірність "гонорару успіху" з виконаною адвокатом роботою, виходячи з того, що відповідач у даній справі є стратегічно-важливим підприємством для держави, зокрема, під час дії воєнного стану; Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" знаходиться на тимчасово окупованій території, що є загальновідомим фактом, суд приходить до висновку необхідності зменшення "гонорару успіху" до 8000,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11000,00 грн. витрат професійну правничу допомогу (3000,00 грн. + 8000,00 грн.).
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул.Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71504, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49, код ЄДРПОУ 44055420) 1643988 (один мільйон шістсот сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн 00 коп. суми основного боргу, 24659 (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 82 коп. судового збору, 11000 (одинадцять тисяч) грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 09 грудня 2022.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко