Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/921/22
Провадження 1-в/483/60/2022
Іменем України
07 грудня 2022 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання фахівця Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Копані Білозерського району Херсонської області, є громадянином України, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, з повною загальною середньою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
від призначеного вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2020 року покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, після закінчення іспитового строку, -
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2020 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України на нього цим вироком були покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
03 листопада 2022 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло подання фахівця Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку. Своє подання фахівець обґрунтовувала тим, що, перебуваючи на обліку в Очаківському міськрайонному секторі філії державної установи «Центр пробації», засуджений покладені на нього обов'язки виконав частково, оскільки двічі не з'являвся на реєстрацію до органу пробації, ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 жовтня 2022 року було відмовлено у задоволенні подання про направлення ОСОБА_3 для відбування покарання, іспитовий строк закінчився.
Прокурор та представник Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, в яких, крім цього, зазначили, що повністю підтримують вимоги подання.
Засуджений ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду подання, до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного.
Як вбачається з вимоги про судимість ОСК ГУНП в Миколаївській області від 16 листопада 2022 року, після засудження ОСОБА_3 вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2020 року, ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області 09 грудня 2021 року відносно ОСОБА_3 до суду направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України. Дані про рішення у справі відсутні.
Статтею 78 КК України регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст.ст. 71, 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та дає можливість застосування до нього ст. 78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під наглядом органів, визначених в ч. 4 ст. 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст. 75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст. 78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Системний аналіз вказаних положень закону свідчить, що саме вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, а не винесення вироку за ним суди мають розцінювати як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання.
Відмова суду у звільненні засудженого від призначеного покарання жодним чином не порушує права особи, яка не вчинила злочин, оскільки не тягне для цієї особи будь-яких негативних правових наслідків.
Наведене вище не суперечать й вимогам ст. 62 Конституції України, оскільки лише у разі ухвалення обвинувального вироку за новий злочин суд призначатиме засудженому покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України, а у разі винесення судом виправдувального вироку відносно ОСОБА_3 орган пробації не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з поданням про звільнення його від призначеного покарання.
Разом із тим, безпідставне звільнення від покарання особи, яка в період іспитового строку вчинила новий злочин, порушуватиме такі загальні засади кримінального провадження як законність та рівність всіх перед законом і судом.
За таких обставин, враховуючи наявність об'єктивних даних про те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нового кримінального правопорушення під час іспитового строку, суд дійшов переконання, що подання органу пробації є передчасним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, -
У задоволенні подання фахівця Миколаївського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення ОСОБА_3 від покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, призначеного вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 вересня 2020 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом семи днів з дня вручення йому ухвали суду
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Головуючий: