Рішення від 06.12.2022 по справі 905/2311/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

06.12.2022 Справа №905/2311/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 516587,78грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 66804,39грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати,

та за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро

про зобов'язання замінити товар та стягнення неустойки в сумі 68000,00грн,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Варган А.О.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Рабко Т.О.;

Приватне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш», м. Дніпро (далі - ПрАТ «Дніпрополімермаш») звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь») про стягнення 516587,78грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 66804,39грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару на підставі договору №089ЛО/480 від 27.07.2017, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 408000,00грн. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставки товару за вказаним договором виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на главу 54 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії договору №089ЛО/480 від 27.07.2017 з додатковими угодами, специфікацій, видаткових накладних, рахунків, товарно-транспортних накладних, довіреностей, акту приймання-передачі обладнання, пакувального листа, сертифікату якості, листа №05-59 від 06.09.2021, претензії №05-51 від 03.08.2021, банківських виписок.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2311/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2311/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2022.

05.01.2022 через підсистему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро про зобов'язання замінити товар та стягнення неустойки в сумі 68000,00грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що поставлений товар відповідно до специфікації №20 від 30.11.2020 до договору №089ЛО/480 від 27.07.2017 позивач за зустрічним позовом отримав неналежної якості, тому звернувся з вимогами про заміну товару на підставі статті 678 Цивільного кодексу України та стягнення неустойки у зв'язку з поставкою товару неналежної якості.

Нормативно свої позовні вимоги за зустрічним позовом позивач обґрунтовує посиланням на статті 11, 509, 526, 610, 611, 629, 673, 678, 692 Цивільного кодексу України, статті 174, 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач за зустрічним позовом надав до суду належним чином засвідчені копії Специфікації №20 від 30.11.2020 з кресленням; акту первинного огляду від 07.05.2021; листів ПрАТ «МК «Азовсталь» №05.06-517 від 11.05.2021, №08.06/7309 від 17.12.2021; акту №163 від 12.05.2021, претензії №08.06/3160 від 18.08.2021, листа ПрАТ «Дніпрополімермаш» №0-329/1 від 26.05.2021; №05-103 від 20.12.2021.

06.01.2022 через підсистему «Електронний суд» від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; в разі якщо суд прийде до висновків про задоволення позову, просить зменшити суму пені на 90% керуючись ст. 233 Господарського кодексу України та ст.86 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що має зустрічні вимоги до позивача за спірним договором по специфікації №20 від 30.11.2020. Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, представник відповідача зазначає, що позивачем необґрунтовані документально строки виникнення зобов'язань та позивачем не доведено виконання умов п.6.3. Договору. Також відповідач зазначає, що документи для сплати по специфікації №20 по рахунку №1270824809 від 21.04.2021 надані разом із супровідним листом лише 09.09.2021 №05-59, тому безпідставно визначено прострочення з 22.06.2021. Крім того, за умовами п.7.2. Договору визначено, що пеня нараховується у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати обладнання. Отже, як стверджує відповідач, пеня нараховується лише у випадку прострочення більше 30 календарних днів, тому можливість стягнення пені по специфікаціям №12, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23 виключається.

Відповідач, обґрунтовуючи вимоги щодо зменшення пені у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення таких позовних вимог, посилається на те, що м. Маріуполь (місцезнаходження та реєстрації відповідача) є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція. Вказана обставина значно ускладнила ведення господарської діяльності відповідача та останній був змушений нести додаткові витрати на забезпечення доставки сировини та відправки вантажів іншими способами. Зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності на території АТО, ООС (знаходження в безпосередній близькості від лінії зіткнення), дебіторська заборгованість підприємств-контрагентів перед ПрАТ «МК «Азовсталь» зростає, що негативним чином впливає на можливість достатньою мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показання прибутку. Вказані обставини суттєво вплинули на фінансовий стан відповідача, металургійна галузь та підприємство відповідача перебувають у жорсткій глобальній кризі. Станом на 31.12.2019 підприємство відповідача отримало збитки у розмірі 5670917грн, що підтверджується копією звіту про фінансові результати ПрАТ «МК «Азовсталь» на 2019 рік. Представник відповідача, посилаючись на вказані обставини, у випадку, якщо суд дійде висновків про задоволення позову, просить зменшити суму пені на 90%.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить виключити з наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій сум ПДВ, оскільки пеня, інфляційні втрати та 3% річних є спеціальними санкціями та не можуть бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї природи як міри відповідальності.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.01.2022 відкладено підготовче засідання на 07.02.2022.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2022 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро про зобов'язання замінити товар та стягнення неустойки в сумі 68000,00грн. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання призначено 07.02.2022.

07.02.2022 через канцелярію до суду від ПрАТ «Дніпрополімермаш» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якої останній просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник ПрАТ «Дніпрополімермаш» зазначає, що виготовлення частини виробу «стінка», креслення №060415-131, що входить в збірне креслення 060415-3СБ, було погоджено між сторонами відповідно до листів ПрАТ «Дніпрополімермаш» №01-108 від 19.02.2021 та ПрАТ «МК «Азовсталь» №08.06/1301 від 02.03.2021. Також, представник відповідача за зустрічним позовом зазначає, що деталь виготовлено відповідно до вимог ДСТУ 14771-76, який вказаний в специфікації №20 від 30.11.2020. Всі відвантажувальні документи підписані ПрАТ «МК «Азовсталь» без зауважень, а акт позивача за первісним позовом №163 від 12.05.2021 складений з порушенням 20-ти денного строку приймання продукції по якості згідно з Інструкцією П7 і не відповідає вимогам чинного законодавства.

07.02.2022 через канцелярію до суду від ПрАТ «Дніпрополімермаш» надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву, за змістом якої останній просить задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своєї позиції останній як і у відзиві на зустрічну позовну заяву вказує, що претензії відповідача за первісним позовом щодо якості обладнання є безпідставними та необґрунтованими. Щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, представник ПрАТ «Дніпрополімермаш» вказує, що документи для сплати поставки за специфікацією №20 надані у день відвантаження товару 21.04.2021, супровідним листом №0559 від 06.09.2021 такі документи направлені повторно та на момент направлення вже були підписані з боку відповідача за первісним позовом. Щодо приписів п.7.2. Договору про нарахування пені у випадку порушення строку оплати більш ніж на 30 календарних днів, то ПрАТ «Дніпрополімермаш» посилаючись на приписи ч.6 статті 232 Господарського кодексу України виходило з того, що закінченням строку виконання зобов'язання є останній день визначеного в специфікації до договору строку; першим же днем прострочки є наступний після останнього дня виконання зобов'язання день, тому розрахунок пені було здійснено з першого дня прострочки, а не з 31-го дня.

Також, ПрАТ «Дніпрополімермаш» заперечив щодо зменшення позовних вимог в частині стягнення пені на 90%, оскільки специфікації до договору підписувалися у 2019-2021 роках, тобто після обставин, про які зазначає відповідач за первісним позовом. Також, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті відповідача за первісним позовом, за звітом про фінансові результати на 2020 рік збиток підприємства відсутній, а чистий прибуток за 2020 рік складає 420854,00грн.

До відповіді на відзив за первісною позовною заявою ПрАТ «Дніпрополімермаш» надав належним чином засвідчені копії ДСТУ 14771-76; листів №01-108 від 19.02.2021, №0806/1301 від 02.03.2021; №01-329/1 від 26.05.2021 з доказом направлення та сертифікатами; звіту про фінансові результати ПрАТ «МК «Азовсталь» за 2020 рік.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2311/21 на тридцять днів до 13.03.2022. Відкладено підготовче засідання на 23.02.2022.

18.02.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли додаткові пояснення по справі, в якій зазначає, що строк для проведення приймання продукції за якістю на складі одержувача було відведено з 23.04.2021 по 12.05.2021 включно. Акт первинного огляду складено 07.05.2021 та у перший робочий день після цього - 11.05.2021 направлено ПрАТ «Дніпрополімермаш» лист з пропозицією направити представника 12.05.2021 для складання двостороннього акту приймання обладнання. Оскільки представник ПрАТ «Дніпрополімермаш» не направив уповноважену особу для складання акту, ПрАТ «МК «Азовсталь» склало акт №163 від 12.05.2021. Як стверджує представник ПрАТ «МК «Азовсталь», оскільки кришка креслення 060415-3СБ не відповідає вимогам креслення та специфікації, окрім того сертифікати якості не відповідають матеріалам, які використовувалися під час виготовлення спірного обладнання, а відтак поставлено обладнання неналежної якості, ПрАТ «Дніпрополімермаш» не має права стягувати вартість спірного обладнання. Також представник ПрАТ «МК «Азовсталь» наголошує, що позивач за первісним позовом не підтвердив виконання умов 6.3. Договору, а лист ПрАТ «Дніпрополімермаш» №05-59 від 06.09.2021 спростовує факт прострочення по рахунку №1270824809 від 21.04.2021, факт надання інших рахунків не підтверджено доказами. До додаткових пояснень надано копію товарно-транспортної накладної №40636 від 21.04.2021.

23.02.2022 до суду через канцелярію від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2022 відкладено підготовче засідання на 14.03.2022.

У зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, підготовче засідання, призначене на 14.03.2022 у справі №905/2311/22 не відбулось.

У період з 12.05.2022 по 20.07.2022 суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В. знаходилась у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.07.2022 зобов'язано учасників справи надати суду обґрунтовані пояснення щодо можливості подальшого розгляду справи та призначення підготовчого засідання у справі №905/2311/21 в умовах воєнного стану у строк до 15.08.2022.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2022 призначено підготовче засідання на 19.10.2022.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2022 заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро №1802-01 від 18.02.2022 про збільшення позовних вимоги за первісним позовом прийнято до розгляду. Закрито підготовче провадження у справі №905/2311/21 та призначено розгляд справи по суті на 09.11.2022.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 25.10.2022 та 07.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю в суді вільних залів для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

08.11.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У судове засідання представники сторін не з'явилися. Явка у судове засідання визнана необов'язковою.

Розглянувши клопотання представника ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкладення розгляду справи, суд зазначає про таке.

В обґрунтування клопотання представника ПрАТ «МК «Азовсталь» зазначає про неможливість брати участь у судовому засіданні у зв'язку з погіршенням без пекової ситуації в м. Харків, постійними ракетними обстрілами обласного центру і наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю безпеці працівників апарату суду та відвідувачів суду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи, що судом створені усі умови та сторонам наданий достатній час для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, для надання заяв по суті, додаткових пояснень по справі, розгляд справи триває майже один рік та явка у судове засідання з метою безпеки учасників справи визнана судом необов'язковою, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2017 між Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» (далі - Покупець) та Публічним акціонерним товариством «ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ» (далі - Постачальник) укладено типовий договір №089ЛО/480 на поставку технологічного обладнання (далі - Договір), відповідно до п.п.1.1-2.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених цим Договором; кількість, номенклатура обладнання зазначається у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Якість, комплектація, пакування і маркування обладнання повинні відповідати нормам, встановленими сертифікатами виробника, діючим стандартам (ТУ, ДСТУ, технічній документації) для цього виду Обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за угодою сторін, відображеною у Специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості обладнання від вищевказаних норм можуть бути встановлені за угодою сторін, відображеною у Специфікаціях (п.2.3. Договору).

Згідно з п.3.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити Обладнання на умовах поставки, вказаних у Специфікаціях відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Поставка обладнання здійснюється за ціною, яка визначається з умовами поставки, що вказані у Специфікаціях та включає в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника пов'язані з поставкою обладнання (п. 4.1. Договору).

Оплата за поставку обладнання здійснюється протягом строку, вказаного у специфікації, який розраховується з моменту поставки обладнання та наданні документів, вказаних в п.6.3. цього Договору (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.6.2. Договору приймання обладнання по якості здійснюється одним із способів, обраних Покупцем: - відповідно до умов Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ та ДСТУ для даного виду обладнання; - за участю незалежної експертної організації, залученою Покупцем.

Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання обладнання оригінали таких документів: рахунок на оплату обладнання; транспортні та супровідні документи; пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (в разі, якщо Постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках); акт прийому-передачі обладнання (в двох примірниках), оформлений Постачальником; інші документи, зазначені в Специфікаціях (п.6.3. Договору).

Покупець має право відмовитись від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних у п. 6.3. Договору (п.6.4. Договору).

Згідно з приписами п.6.5. Договору у випадку поставки обладнання, яке не відповідає вимогам Договору (за якістю, комплектацією, номенклатурі, пакуванню) або супроводжувальним документам, а також обладнання, яке пошкоджено внаслідок невідповідного пакування та/або маркуванню, порушень правил транспортування (під час доставки транспортними засобами Постачальника або перевізником за договором з Постачальником), обладнання приймається Покупцем на зберігання. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом трьох календарних днів, або в інший строк, узгоджений сторонами, з моменту відправки йому відповідного повідомлення Покупцем, виконати вказані в повідомлені вимоги про усунення виявлених недоліків (дефектів) обладнання, доукомплектування обладнання, заміну обладнання, відшкодування Покупцю всіх понесених витрат та збитків, пов'язаних з поставкою обладнання неналежної якості (в т.ч. витрат на зберігання, транспортування, утилізацію всього або частини обладнання, усунення його недоліків).

У випадку порушення строку оплати обладнання більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення (п. 7.2. Договору).

У випадку поставки обладнання неналежної якості Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 20% від вартості обладнання неналежно якості (п.7.4. Договору).

Відповідно до п.п.10.4-10.5 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 26.07.2018. Закінчення строку дію Договору не звільняє Сторін від виконання взятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором.

Додатковими угодами №2 від 19.03.2018, №3 від 14.03.2019, №5 від 27.12.2019, №6 від 30.11.2020 строк договору неодноразово продовжувався та кінцевий строк дії договору до 31.12.2021.

Договір з додатковими угодами до нього підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору сторонами підписані такі специфікації:

- №9 від 06.08.2019 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 409200,00грн з ПДВ,

- №11 від 09.12.2019 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 350880,00грн з ПДВ;

- №12 від 26.02.2020 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 215400,00грн з ПДВ;

- №14 від 07.04.2020 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 5199,84грн з ПДВ;

- №16 від 06.05.2020 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 74400,00грн з ПДВ;

- №17 від 12.06.2020 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 44640,00грн з ПДВ;

- №18 від 26.06.2020 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 78840,00грн з ПДВ;

- №19 від 21.07.2020 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 59520,00грн з ПДВ;

- №21 від 27.01.2021 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 132000,00грн з ПДВ;

- №22 від 27.01.2021 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 235440,00грн з ПДВ;

- №23 від 02.03.2021 на поставку обладнання на загальну суму у розмірі 92880,00грн з ПДВ.

Відповідно до п.4 специфікацій №9 від 06.08.2019, №11 від 09.12.2019, №12 від 26.02.2020 строк оплати поставки обладнання: протягом 10-ти календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п.5 специфікації №14 від 07.04.2020 строк оплати поставленого обладнання - 100% по факту поставки протягом 30-ти календарних днів.

Відповідно до п.4 специфікацій №16 від 06.05.2020, №17 від 12.06.2020, №18 від 16.06.2020, №19 від 21.07.2020 строк оплати поставленого обладнання: протягом 60-ти календарних днів від дати поставки.

Відповідно до п.5 специфікацій №21 від 27.01.2021, №22 від 27.01.2021, №23 від 08.03.2021 строк оплати поставленого обладнання - 100% по факту поставки протягом 60-ти календарних днів.

Згідно з умовами вказаних специфікацій Постачальник поставив, а Покупець прийняв обладнання:

- за видатковою накладною №0702 від 07.11.2019 та товарно-транспортною накладною №38612 від 07.11.2019 на суму 409200,00грн (специфікація №9);

- за видатковою накладною №1903 від 19.03.2020 та товарно-транспортною накладною №39111 від 19.03.2020 на суму 350880,00грн (специфікація №11);

- за видатковою накладною №2402 від 24.06.2020 та товарно-транспортною накладною №39440 від 24.06.2020 на суму 215400,00грн (специфікація №12);

- за видатковою накладною №2401 від 24.06.2020 та товарно-транспортною накладною №39439 від 24.06.2020 на суму 5199,84грн (специфікація №14);

- за видатковою накладною №2303 від 23.09.2020 та товарно-транспортною накладною №39811 від 23.09.2020 на суму 59520,00грн (специфікація №16);

- за видатковою накладною №0803 від 08.10.2020 та товарно-транспортною накладною №39923 від 08.10.2020 на суму 135720,00грн (за специфікацією №16 поставлено сито гуркоту осередок 14х14 к.К-7515 в кількості 2 шт. вартістю 14880,00грн з ПДВ; за специфікацією №17 поставлено сито гуркоту осередок 27х27 к.К-7515 в кількості 2 шт., сито гуркоту осередок 14Х14 к.К-7515 в кількості 4 шт. загальною вартістю 44640,00грн з ПДВ; за специфікацією №18 поставлено сито гуркоту осередок 12х12 к.К-7515 в кількості 7 шт. вартістю 61320,00грн з ПДВ, за специфікацією №19 поставлено сито гуркоту осередок 27х27 к.К-7515 в кількості 2 шт. вартістю 14880,00грн з ПДВ);

- за видатковою накладною №2304 від 23.09.2020 та товарно-транспортною накладною №39813 від 23.09.2020 на суму 17520,00грн (специфікація №18);

- за видатковою накладною №1702 від 17.11.2020 та товарно-транспортною накладною №40056 від 17.11.2020 на суму 44640,00грн (специфікація №19);

- за видатковою накладною №41010 від 29.07.2021 та товарно-транспортною накладною №41010 від 29.07.2021 на суму 281280,00грн (за специфікацією №21 поставлено траверза ч.020399-5гСБ в кількості 2 шт. вартістю 132000,00грн, за специфікацією №22 поставлено направляюча к. 824183 п.22 вартістю 26400,00грн з ПДВ та плита направляюча к.824246 п.6 вартістю 30000,00грн з ПДВ, за специфікацією №23 поставлена шестерня ч.11485Б вартістю 92880,00грн з ПДВ);

- за видатковою накладною №41103 від 12.08.2021 на суму 74880,00грн (специфікація №22);

- за видатковою накладною №41375 від 28.10.2021 та товарно-транспортною накладною №41375 від 28.10.2021 на суму 104160,00грн (специфікація №22).

Вказані видаткові накладні підписані без зауважень чи заперечень щодо якості товару уповноваженими представниками відповідача на підставі довіреностей №03756 від 01.11.2019, №00868 від 17.03.2020, №01926 від 16.06.2020, №02014 від 23.06.2020, №03397 від 21.09.2020, №03706 від 08.10.2020, №03398 від 21.09.2020, №04263 від 12.11.2020, №03034 від 27.07.2021, №04556 від 28.10.2021.

Постачальник виписав покупцю, а покупець оплатив рахунки:

- №1270823940 від 07.11.2019 на суму 409200,00грн з ПДВ - оплата 12.06.2020;

- №1270824040 від 19.03.2020 на суму 350880,00грн з ПДВ - оплата 07.07.2020;

- №1270824122 від 24.06.2020 на суму 215400,00грн з ПДВ - оплата 23.07.2020;

- №1270824121 від 24.06.2020 на суму 5199,84грн з ПДВ - оплата 31.08.2020;

- №1270824355 від 23.09.2020 на суму 59520,00грн з ПДВ - оплата 10.12.2020;

- №1270824384 від 08.10.2020 на суму 135720,00грн з ПДВ - оплата 11.12.2020;

- №127824356 від 23.09.2020 на суму 17520,00грн з ПДВ - оплата 10.12.2020;

- №1270824474 від 17.11.2020 на суму 44640,00грн з ПДВ - оплата 28.01.2021;

- №1270825004 від 29.07.2021 на суму 281280,00грн з ПДВ - оплата 29.09.2021;

- №1270825048 від 12.08.2021 на суму 74880,00грн з ПДВ - оплата 20.10.2021;

- №1270825244 від 28.10.2021 на суму 104160,00грн з ПДВ - не оплачено (у зв'язку на дату пред'явлення позову строк оплати не настав).

30.11.2020 на виконання умов Договору сторонами підписана специфікація №20 на поставку обладнання - кришка ч. 060415-3СБ (28.91.123000.09843) на загальну суму у розмірі 408000,00грн з ПДВ, відповідно до умов якої обладнання поставляється на умовах поставки DDP - склад Покупця, відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (п.2); вимог до комплектації, тари і упакування немає. Маркуванням є бірка з зазначенням найменування обладнання та номеру креслення (п.3); строк оплати поставленого обладнання: протягом 60-ти календарних днів від дати поставки (п.4); датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад Покупця з відміткою в транспортних супроводжувальних документах (п.7); Всі зміни і доповнення до креслень, які направлені Покупцем Постачальнику у порядку, встановленому цією специфікацією, дійсні лише в тому випадку, якщо зміни внесені таких змін/доповнень узгоджено з уповноваженими представниками сторін в письмовій формі. Інші умови: А) кріплення SKA50 (ч.060415-14) і стержень (ч.060415-142) - виготовлення зі сталі 20Х23Н18; Б) кріплення SKA50 (ч.060415-15) - виготовлення зі сталі 20Х23Н18; В) зварювальні матеріали (електроди Е310) - заміна на проволоку АТОМ310; Г) стінка (ч.060415-131) - виготовлення стінки для однієї кришки буде здійснено не з суцільного листа, а з 2х зварювальних нерівних частин ст. 12Х18Н10Т, тип зварювання С7 за ДСТУ 14771 зі зняттям посилень 2..3мм з основним металом; Д) кріплення 060415-141 - виготовлення зі сталі 20Х23Н18 замість 20Х25Н20С2 (п.8).

Постачальник направив Покупцю лист №01-108 від 19.02.2021 про узгодження умов виготовлення, відповідно до яких Постачальник просив узгодити такі зміни: у зв'язку з відсутністю в продажу на ринку України листового прокату 1) виготовлення частин буде здійснено із листового прокату (ст.12Х18Н10Т) з європейськими сертифікатами AISI 321, 2) виготовлення «Стінка: ч. № 060415-131, розмір виробу 4000*2830мм, буде здійснено з листа 5*1500*6000мм (ст.12Х18Н10Т0) в зварювальному варіанті з розподіленням зварювальних частин: варіант №1: 1500*2000мм і 1330*2000м; варіант №2: 2830*1000мм, 2830*1500мм і 2830*1500мм; 3) виготовлення «стінка: ч. №060415-132 і 060415-133», розміри виробу 300*3990мм, будуть здійснені з 2х або 3х зварювальних частин.

На запит Постачальника Покупець відповідно до листа №08.06/1301 від 02.03.2021 погодив вказані зміни. Вказаний лист підписаний уповноваженим представником ПрАТ «МК «Азовсталь» - директором із закупівель Любічем Б.Б.

Постачальник поставив Покупцю обладнання за специфікацією №20 від 30.11.2020 відповідно до видаткової накладної №2103 від 21.04.2021 та товарно-транспортної накладної №40636 від 21.04.2021, яка підписана без зауважень чи заперечень представником відповідача відповідно до довіреності №01526 від 19.04.2021.

Постачальник виписав Покупцю рахунок на оплату №1270824809 від 21.04.2021 на суму 408000,00грн з ПДВ.

Також сторонами підписано акт №2103 від 21.04.2021 приймання-передачі обладнання до Договору №089ЛО/48 від 27.07.2017, Специфікації №20 від 30.11.2020, відповідно до якого Постачальником передано Покупцю обладнання - кришка ч. 060415-3СБ (28.91.123000.09843) загальною вартістю 408000,00грн з ПДВ.

Зі сторони Покупця вказаний акт підписано уповноваженим представником останнього без зауважень щодо якості обладнання.

До матеріалів справи надано пакувальний лист та сертифікат якості №112 на продукцію.

ПрАТ «МК «Азовсталь» надав копію товарно-транспортної накладної №40636 від 21.04.2021 з відмітками підприємства про ввезення обладнання на склад Покупця 22.04.2021.

07.05.2021 Покупець склав акт первинного огляду, відповідно до якого виявлені невідповідність обладнання п.8 (Г) умов специфікації №20, а саме, фактично стінка виготовлена з трьох зварювальних нерівних частин листа, посилення не зняті з основним металом. За вказаних актом встановлена не справжність сертифікатів на матеріали.

ПрАТ «МК «Азовсталь» листом №05.06-517 від 11.05.2021 звернувся до Постачальника з вимогою направити представника ПрАТ «Дніпрополімермаш» для складання двостороннього акту 12 травня 2021 року о 12.00год.

У зв'язку з неявкою представника ПрАТ «Дніпрополімермаш», Покупець склав односторонній акт №163 від 12.05.2021 про невідповідність поставленого обладнання умовам креслення та специфікації №20 від 30.11.2020.

Покупець направив Постачальнику претензію №08.06/3160 від 18.05.2021 з вимогою сплатити штраф за поставку неякісного товару в порядку п. 7.4. Договору у розмірі 68000,00грн без ПДВ.

У відповідь на претензію ПрАТ «Дніпрополімермаш» листом №01-329/1 від 25.05.2021 відмовило у задоволенні претензії.

ПрАТ «МК «Азовсталь» надав роздруківки з електронної пошти на підтвердження направлення вказаних листів ПрАТ «Дніпрополімермаш».

10.08.2021 ПрАТ «Дніпрополімермаш» направив ПрАТ «МК «Азовсталь» претензію №05-51 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 408000,00грн та штрафні санкції. Направлення претензії підтверджується описом вкладення цінного листа , поштовою накладною та фіскальним чеком.

Постачальник направив на адресу Покупцю лист №05-59 від 06.09.2021 з документами щодо поставки обладнання за Специфікацією №20 від 30.11.2020. Направлення листа з документами підтверджується описом вкладення цінного листа, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Покупець звернувся до Постачальника щодо необхідності доопрацювання або заміни обладнання за специфікацією №20 від 30.11.2020 листом №08.06/7309 від 17.12.2021, у відповідь на який Постачальник відмовив у заміні обладнання у зв'язку з відсутністю правових підстав для заміни (лист №05-103 від 20.12.2021).

ПрАТ «Дніпрополімермаш», посилаючись на порушення ПрАТ «МК «Азовсталь» умов договору №089ЛО/480 від 27.07.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставки обладнання, звернулось до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «МК «Азовсталь» 516587,78грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 66804,39грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати.

У свою чергу, ПрАТ «МК «Азовсталь», посилаючись на поставку ПрАТ «Дніпрополімермаш» обладнання неналежної якості за Специфікацією №20 від 30.11.2020 до договору №089ЛО/480 від 27.07.2017, звернулося до суду з зустрічним позовом до ПрАТ «Дніпрополімермаш» про зобов'язання замінити товар та стягнення неустойки в сумі 68000,00грн.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області під час розгляду справи змінило адресу місцезнаходження з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громад формувань на таку адресу: 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 89, кабінет 12.

Досліджуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Дослідивши договір №089ЛО/480 від 27.07.2017, укладений між ПрАТ «МК «Азовсталь» та ПрАТ «Дніпрополімермаш», суд встановив, що він є належною підставою для виникнення у сторін прав і обов'язків за таким договором.

Враховуючи заперечення ПрАТ «МК «Азовсталь», які викладені у відзиві на первісну позовну заяву щодо відсутності у останнього обов'язку здійснити оплату поставки обладнання за Специфікацією №20 від 30.11.2020 до договору №089ЛО/480 від 27.07.2017, з огляду на неврахування позивачем за первісним позовом вартості обладнання неналежної якості, обов'язок щодо заміни якого покладено на нього умовами договору, з огляду на звернення ПрАТ «МК «Азовсталь» до суду із зустрічними позовними вимогами про зобов'язання замінити товар та стягнення неустойки в сумі 68000,00грн, господарський суд дійшов висновку про необхідність, в першу чергу, надати правову оцінку зустрічним позовним вимогам ПрАТ «МК «Азовсталь».

Суд зауважує, що вирішення питання правомірності зустрічних позовних вимог та, відповідно, обґрунтованості доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, безпосередньо впливає на встановлення судом факту обґрунтованості вимог позивача за первісним позовом.

Отже, сутність зустрічного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача за зустрічним позовом - ПрАТ «Дніпрополімермаш» до виконання обов'язку щодо заміни обладнання неналежної якості, поставного згідно з умовами Специфікації №20 від 30.11.2020 до договору №089ЛО/480 від 27.07.2017, та стягненню неустойки у зв'язку із поставкою обладнання неналежної якості.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (частина 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч.1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору (ч.1 ст. 688 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-3 ст. 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Частиною 1 ст. 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю П-7, затвердженої Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (далі - Інструкція П-7), приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки, зокрема, при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 год. після видачі продукції органом видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем.

Пунктами 14, 16 Інструкції № П-7 визначено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які засвідчують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції та в акті зазначається, які документи відсутні. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, які посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, які запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі. В договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виробника (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю та комплектністю та складання акту є обов'язковою. При одногородній поставці виклик представника виробника (відправника) та його явка для участі в перевірці якості та комплектності продукції і складання акта є обов'язковою.

Відповідно до пунктів 18, 19 Інструкції № П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, а стосовно швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором. Іногородній виробник (відправник) зобов'язаний не пізніше наступного дня після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик у вказаний строк дає право одержувачу здійснювати приймання продукції до спливу встановленого строку явки представника виробника (відправника). Представник іногороднього виробника (відправника) зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж у трьохденний строк після отримання виклику, не враховуючи час, необхідний для проїзду, якщо інший строк не передбачений в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі. Представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості і комплектності отриманої одержувачем продукції.

Разом з тим умовами пунктами 20 Інструкції № П-7 визначено, що при нез'явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленні його за викликом одержувача (покупця) перевірка здійснюється: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) надав згоду на одностороннє приймання продукції.

Як встановлено судом, 30.11.2020 на виконання умов договору №089ЛО/480 від 27.07.2017 сторонами підписана специфікація №20 на поставку обладнання - кришка ч. 060415-3СБ (28.91.123000.09843) на загальну суму у розмірі 408000,00грн з ПДВ.

Постачальник поставив Покупцю обладнання за специфікацією №20 від 30.11.2020, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень чи заперечень щодо якості товару видатковою накладною №2103 від 21.04.2021, товарно-транспортною накладною №40636 від 21.04.2021, актом №2103 від 21.04.2021 приймання-передачі обладнання.

Разом із обладнанням та вказаними документами Покупцю передані пакувальний лист та сертифікат якості №112.

Як вбачається з наданої Покупцем копії товарно-транспортної накладної №40636 від 21.04.2021, обладнання ввезено на склад Покупця 22.04.2021.

Як вбачається з роздруківок з електронної пошти ПрАТ «МК «Азовсталь» документ-вкладення з назвою « 05.06-517» направлено Постачальнику 11.05.2021 о 14:52год.

Так, суд відноситься критично до такого доказу як підтвердження факту належного виклику представника іногороднього виробника (відправника) для продовження приймання продукції та складання двостороннього акту відповідно до вимог Інструкції П-7 з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Інструкції № П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, однак, Покупець здійснив повідомлення шляхом направлення листа електронною поштою, що не передбачено інструкцією.

Крім того, направлення листа відбулось фактично менше ніж за 24 години до визначених дати та часу здійснення приймання обладнання.

В даному випадку суд не приймає до уваги твердження ПрАТ «МК «Азовсталь», що виклик здійснено на наступний робочий день після складення акту первинного огляду, оскільки вказані дії призвели до порушення прав ПрАТ «Дніпрополімермаш» щодо приймання продукції та складання двостороннього акту.

З огляду на вищенаведене, суд встановив, що акт №163 від 12.05.2021 складено з порушенням ПрАТ «МК «Азовсталь» вимог інструкції щодо виклику представника виробника - ПрАТ «Дніпрополімермаш».

Крім того, як вказує позивач за зустрічним позовом, акт №163 від 12.05.2021 складено за участю компетентного представника громадськості Павлова М.Г., однак, документів, які підтверджують призначення керівником або заступником керівника підприємства Павлова М.Г. представником громадськості з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, до матеріалів справи не надано.

На підставі наведених обставин, суд не приймає акт №163 від 12.05.2021 як належний доказ поставки обладнання неналежної якості.

Також Покупцем не повідомлено Постачальника про приймання товару на зберігання відповідно до умов п.6.5. Договору.

У п. 8 Специфікації №20 від 30.11.2020 закріплено, що зміни є дійсними у разі, якщо внесення таких змін/доповнень узгоджено з уповноваженим представником сторони в письмовій формі, однак, за спірною специфікацією не закріплено вимог щодо особливої форми узгодження змін, наприклад, необхідність укладення додаткової угоди.

Судом встановлено, що зміни до умов виробництва обладнання були погоджені у письмовій формі сторонами відповідно до листів від ПрАТ «Дніпрополімермаш» №01-108 від 19.02.2021 та ПрАТ «МК «Азовсталь» №08.06/1301 від 02.03.2021.

Позивач за зустрічним позовом не довів також те, директор із закупівель Любіч Б.Б. не уповноважений на погодження відповідних змін.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про недійсність сертифікатів матеріалів, то суд погоджується з відповідачем, що умова про надання сертифікатів на матеріали не закріплена умовами договору.

Також суд враховує наявні у матеріалах справи підписані сторонами без зауважень щодо якості товару видаткову накладну №2103 від 21.04.2021, товарно-транспортну накладну №40636 від 21.04.2021, акт №2103 від 21.04.2021 приймання-передачі обладнання.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, з огляду на неприйняття судом акту №163 від 12.05.2021, складеного з порушенням вимог Інструкції П-7, враховуючи погодження сторонами змін до умов поставки, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом поставки обладнання неналежної якості, у зв'язку з чим підстави для заміни такого обладнання відсутні.

У п. 7.4. Договору сторони погодили, що у випадку поставки обладнання неналежної якості Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 20% від вартості обладнання неналежно якості, однак, враховуючи недоведеність поставки обладнання неналежної якості, нарахування неустойки є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача за зустрічним позовом.

Розглянувши позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення з ПрАТ «МК «Азовсталь» 516587,78грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 66804,39грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати, суд зазначає про таке.

Сутність первісного позову полягає у примусовому стягненні з відповідача за первісним позовом заборгованості за поставку обладнання за специфікацією №20 від 30.11.2020, а також застосуванні до нього наслідків порушення зобов'язання зі своєчасної оплати поставки товару №089ЛО/480 від 27.07.2017 у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4 Специфікації №20 від 30.11.2020 строк оплати поставленого обладнання: протягом 60-ти календарних днів від дати поставки.

Як встановлено судом на виконання умов Специфікації №20 від 30.11.2020 поставлено обладнання на загальну суму 408000,00грн, що підтверджено видатковою накладною №2103 від 21.04.2021, товарно-транспортною накладною №40636 від 21.04.2021, актом №2103 від 21.04.2021 приймання-передачі обладнання.

Враховуючи п.4 Специфікації, строк оплати є таким, що настав 21.06.2021.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Доказів оплати поставки за Специфікації №20 від 30.11.2020 відповідно до видаткової накладної №2103 від 21.04.2021 та акту №2103 від 21.04.2021 приймання-передачі обладнання до матеріалів справи не надано.

Суд відхиляє твердження ПрАТ «МК «Азовсталь» щодо поставки неякісного обладнання з мотивів, які викладені судом під час розгляду зустрічної позовної заяви.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення заборгованості у розмірі 408000,00грн є правомірними.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає про таке.

Як встановлено судом на виконання умов Договору сторонами підписані такі специфікації: №9 від 06.08.2019, №11 від 09.12.2019, №12 від 26.02.202; №14 від 07.04.2020, №16 від 06.05.2020; №17 від 12.06.2020, №18 від 26.06.2020, №19 від 21.07.2020, №21 від 27.01.2021, №22 від 27.01.2021, №23 від 02.03.2021.

Згідно з умовами вказаних специфікацій Постачальник поставив, а Покупець прийняв обладнання:

- за видатковою накладною №41103 від 12.08.2021 на суму 74880,00грн (специфікація №22);

Як підтверджується матеріалами справи, вказані документи підписані уповноваженими представниками відповідача за первісним позовом, що підтверджується відповідними довіреностями.

Отже, строк виконання зобов'язання з оплати поставки є таким, що настав, з урахуванням вихідних і святкових днів:

- за специфікацією №9 (видаткова накладна №0702 від 07.11.2019) - 18.11.2019;

- за специфікацією №11 (видаткова накладна №1903 від 19.03.2020) - 30.03.2020;

- за специфікацією №12 (видаткова накладна №2402 від 24.06.2020) - 06.07.2020;

- за специфікацією №14 (видаткова накладна №2401 від 24.06.2020) - 24.07.2020;

- за специфікацією №16 (видаткова накладна №2303 від 23.09.2020) - 23.11.2020;

- за специфікаціями №16, №17, №18, №19 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) - 07.12.2020;

- за специфікацією №18 (видаткова накладна №2304 від 23.09.2020) - 23.11.2020;

- за специфікацією №19 (видаткова накладна №1702 від 17.11.2020) - 18.01.2021;

- за специфікаціями №21, №22, №23 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) - 27.09.2021;

- за специфікацією №22 (видаткова накладна №41103 від 12.08.2021) - 11.10.2021;

Як вбачається з матеріалів справи Постачальник виписав покупцю, а Покупець рахунки за поставку товару на підставі вищевказаних специфікацій оплатив з порушенням встановлених строків, а саме:

- №1270823940 від 07.11.2019 на суму 409200,00грн з ПДВ (видаткова накладна №0702 від 07.11.2019) - оплата 12.06.2020;

- №1270824040 від 19.03.2020 на суму 350880,00грн з ПДВ 11 (видаткова накладна №1903 від 19.03.2020)- оплата 07.07.2020;

- №1270824122 від 24.06.2020 на суму 215400,00грн з ПДВ (видаткова накладна №2402 від 24.06.2020) - оплата 23.07.2020;

- №1270824121 від 24.06.2020 на суму 5199,84грн з ПДВ (видаткова накладна №2401 від 24.06.2020) - оплата 31.08.2020;

- №1270824355 від 23.09.2020 на суму 59520,00грн з ПДВ (видаткова накладна №2303 від 23.09.2020) - оплата 10.12.2020;

- №1270824384 від 08.10.2020 на суму 135720,00грн з ПДВ (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) - оплата 11.12.2020;

- №127824356 від 23.09.2020 на суму 17520,00грн з ПДВ (видаткова накладна №2304 від 23.09.2020) - оплата 10.12.2020;

- №1270824474 від 17.11.2020 на суму 44640,00грн з ПДВ видаткова накладна №1702 від 17.11.2020) - оплата 28.01.2021;

- №1270825004 від 29.07.2021 на суму 281280,00грн з ПДВ (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) - оплата 29.09.2021;

- №1270825048 від 12.08.2021 на суму 74880,00грн з ПДВ (видаткова накладна №41103 від 12.08.2021) - оплата 20.10.2021;

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17.

У п. 7.2. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строку оплати обладнання більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення (п. 7.2. Договору).

Так, умовою для стягнення пені, яка встановлена за угодою сторін, є порушення строку оплати обладнання більше ніж на 30 календарних днів, а пеня нараховується з першого дня прострочення.

Відповідно до наданого позивачем за первісним позовом розрахунку, останнім нараховані пеня в сумі 66804,39грн, 3% річних в сумі 13795,78грн та інфляційні втрати в сумі 27987,61грн, а саме:

- за специфікацією №9 (видаткова накладна №0702 від 07.11.2019) на заборгованість 409200,00грн за період прострочення з 02.04.2020 по 11.06.2020 пеня у розмірі 11621,28грн, 3% річних в розмірі 2381,41грн, інфляційні втрати у розмірі 4511,02грн;

- за специфікацією №11 (видаткова накладна №1903 від 19.03.2020) на заборгованість 350880,00грн за період прострочення з 02.04.2020 по 06.07.2020 пеня у розмірі 13473,79грн, 3% річних в розмірі 2761,02грн, інфляційні втрати у розмірі 4577,60грн;

- за специфікацією №12 (видаткова накладна №2402 від 24.06.2020) на заборгованість 215400,00грн за період прострочення з 07.07.2020 по 22.07.2020 пеня у розмірі 1129,97грн, 3% річних в розмірі 282,49грн, інфляційні втрати у розмірі -1292,40грн;

- за специфікацією №14 (видаткова накладна №2401 від 24.06.2020) на заборгованість 5199,84грн за період прострочення з 25.07.2020 по 30.08.2020 пеня у розмірі 63,08грн, 3% річних в розмірі 15,77грн, інфляційні втрати у розмірі -10,39грн;

- за специфікацією №16 (видаткова накладна №2303 від 23.09.2020) на заборгованість 59520,00грн за період прострочення з 24.11.2020 по 09.12.2020 пеня у розмірі 312,24грн, 3% річних в розмірі 78,06грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №16 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 14880,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 пеня у розмірі 14,64грн, 3% річних в розмірі 3,66грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №17 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 44640,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 пеня у розмірі 43,91грн, 3% річних в розмірі 10,98грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №18 (видаткова накладна №2304 від 23.09.2020) на заборгованість 17520,00грн за період прострочення з 24.11.2020 по 09.12.2020 пеня у розмірі 91,91грн, 3% річних в розмірі 22,98грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №18 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 61320,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 пеня у розмірі 60,31грн, 3% річних в розмірі 15,08грн, інфляційні втрати не нараховуються;

-- за специфікацією №19 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 14880,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 пеня у розмірі 14,64грн, 3% річних в розмірі 3,66грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №19 (видаткова накладна №1702 від 17.11.2020) на заборгованість 44640,00грн за період прострочення з 19.01.2021 по 27.01.2021 пеня у розмірі 132,09грн, 3% річних в розмірі 33,02грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №20 (видаткова накладна №2103 від 21.04.2021) на заборгованість 408000,00грн за період прострочення з 22.06.2021 по 18.02.2022 пеня у розмірі 39494,40грн, 3% річних в розмірі 8115,29грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №21 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) на заборгованість 132000,00грн за період прострочення за 28.09.2021 (1 день) пеня у розмірі 52,80грн, 3% річних в розмірі 10,85грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №22 (видаткова накладна №41103 від 12.08.2021) на заборгованість 74880,00грн за період прострочення з 12.10.2021 по 19.10.2021 пеня у розмірі 239,62грн, 3% річних в розмірі 49,24грн, інфляційні втрати у розмірі 673,92грн;

- за специфікацією №22 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) на заборгованість 56400,00грн за період прострочення за 28.09.2021 (1 день) пеня у розмірі 22,56грн, 3% річних в розмірі 4,64грн, інфляційні втрати не нараховуються;

- за специфікацією №23 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) на заборгованість 92880,00грн за період прострочення за 28.09.2021 (1 день) пеня у розмірі 37,15грн, 3% річних в розмірі 7,63грн, інфляційні втрати не нараховуються;

Дослідивши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені, суд встановив, що останнім безпідставно нарахована пеня за специфікаціями №12, №16, №17, №18, №19, №21, №22, №23 (видаткові накладні №2402 від 24.06.2020, №2303 від 23.09.2020, №0803 від 08.10.2020, №2304 від 23.09.2020, №1702 від 17.11.2020, №41010 від 29.07.2021, №41103 від 12.08.2021), оскільки прострочення за вказаними специфікаціями не більше 30 календарних днів.

Також при розрахунку пені судом встановлено, що позивач за первісним позовом неправильно визначив початок нарахування пені за специфікаціями №9 та №11, однак, з огляду на неможливість суду вийти за межі позовних вимог, суд перевіряє правомірність нарахування пені в межах розрахунку та враховує початок періоду, який визначений у розрахунку позивача.

Разом з тим, враховуючи, що за змістом договору сторонами не визначено умов щодо збільшення тривалості періоду нарахування пені, то за специфікацією №9 належний період становить з 19.11.2019 по 19.05.2020, а за специфікацією №20 - з 22.06.2021 по 22.01.2022.

Перевіривши за допомогою Калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової системи «Ліга:Закон» розрахунок пені, суд встановив, що належним та правомірним є нарахування пені у загальному розмірі 56481,51грн:

- за специфікацією №9 (видаткова накладна №0702 від 07.11.2019) на заборгованість 409200,00грн за період прострочення з 02.04.2020 по 19.05.2020 у розмірі 7856,64грн;

- за специфікацією №11 (видаткова накладна №1903 від 19.03.2020) на заборгованість 350880,00грн за період прострочення з 02.04.2020 по 06.07.2020 у розмірі 13473,79грн;

- за специфікацією №14 (видаткова накладна №2401 від 24.06.2020) на заборгованість 5199,84грн за період прострочення з 25.07.2020 по 30.08.2020 у розмірі 63,08грн (з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ);

- за специфікацією №20 (видаткова накладна №2103 від 21.04.2021) на заборгованість 408000,00грн за період прострочення з 22.06.2021 по 22.01.2022 у розмірі 35088,00грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши за допомогою Калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової системи «Ліга:Закон» нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що належним та правомірним є нарахування 3% річних у загальному розмірі 13795,78грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 27987,60грн:

1) за специфікацією №9 (видаткова накладна №0702 від 07.11.2019) на заборгованість 409200,00грн за період прострочення з 02.04.2020 по 11.06.2020 3% річних в розмірі 2381,41грн, інфляційні втрати у розмірі 4511,02грн;

2) за специфікацією №11 (видаткова накладна №1903 від 19.03.2020) на заборгованість 350880,00грн за період прострочення з 02.04.2020 по 06.07.2020 3% річних в розмірі 2761,02грн, інфляційні втрати у розмірі 4577,60грн;

3) за специфікацією №12 (видаткова накладна №2402 від 24.06.2020) на заборгованість 215400,00грн за період прострочення з 07.07.2020 по 22.07.2020 3% річних в розмірі 282,49грн, інфляційні втрати у розмірі -1292,40грн;

4) за специфікацією №14 (видаткова накладна №2401 від 24.06.2020) на заборгованість 5199,84грн за період прострочення з 25.07.2020 по 30.08.2020 3% річних в розмірі 15,77грн, інфляційні втрати у розмірі -10,39грн;

5) за специфікацією №16 (видаткова накладна №2303 від 23.09.2020) на заборгованість 59520,00грн за період прострочення з 24.11.2020 по 09.12.2020 3% річних в розмірі 78,06грн, інфляційні втрати не нараховуються;

6) за специфікацією №16 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 14880,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 3% річних в розмірі 3,66грн, інфляційні втрати не нараховуються;

7) за специфікацією №17 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 44640,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 3% річних в розмірі 10,98грн, інфляційні втрати не нараховуються;

8) за специфікацією №18 (видаткова накладна №2304 від 23.09.2020) на заборгованість 17520,00грн за період прострочення з 24.11.2020 по 09.12.2020 3% річних в розмірі 22,98грн, інфляційні втрати не нараховуються;

9) за специфікацією №18 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 61320,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 3% річних в розмірі 15,08грн, інфляційні втрати не нараховуються;

10) за специфікацією №19 (видаткова накладна №0803 від 08.10.2020) на заборгованість 14880,00грн за період прострочення з 08.12.2020 по 10.12.2020 3% річних в розмірі 3,66грн, інфляційні втрати не нараховуються;

11) за специфікацією №19 (видаткова накладна №1702 від 17.11.2020) на заборгованість 44640,00грн за період прострочення з 19.01.2021 по 27.01.2021 3% річних в розмірі 33,02грн, інфляційні втрати не нараховуються;

12) за специфікацією №20 (видаткова накладна №2103 від 21.04.2021) на заборгованість 408000,00грн за період прострочення з 22.06.2021 по 18.02.2022 3% річних в розмірі 8115,29грн, інфляційні втрати в межах заявленого періоду з липня 2021 року по січень 2022 року в розмірі 19527,86грн;

13) за специфікацією №21 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) на заборгованість 132000,00грн за період прострочення за 28.09.2021 (1 день) 3% річних в розмірі 10,85грн, інфляційні втрати не нараховуються;

14) за специфікацією №22 (видаткова накладна №41103 від 12.08.2021) на заборгованість 74880,00грн за період прострочення з 12.10.2021 по 19.10.2021 3% річних в розмірі 49,24грн, інфляційні втрати у розмірі 673,92грн;

15) за специфікацією №22 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) на заборгованість 56400,00грн за період прострочення за 28.09.2021 (1 день) 3% річних в розмірі 4,64грн, інфляційні втрати не нараховуються;

16) за специфікацією №23 (видаткова накладна №41010 від 29.07.2021) на заборгованість 92880,00грн за період прострочення за 28.09.2021 (1 день) 3% річних в розмірі 7,63грн, інфляційні втрати не нараховуються.

Щодо твердження ПрАТ «МК «Азовсталь» про невиконання ПрАТ «Дніпрополімермаш» умов п.6.3. Договору, суд відхиляє його з огляду на таке.

Стаття 666 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару: якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В той же час, статтею 688 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

В матеріалах справи відсутній акт про відсутність документів відповідно до вимог п. 14 Інструкції, як і відсутні докази реалізації Покупцем права, встановленого ст.666 Цивільного кодексу України, щодо встановлення строку для передачі необхідних документів та повернення товару.

Суд звертає увагу, що документи, які направлені Постачальником листом №05-59 від 06.09.2021, зокрема, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та акт, підписані з боку відповідача за первісним позовом, що свідчить про отримання таких документів раніше.

Суд також зауважує, що умовами договору та специфікацій строк оплати поставки товару розраховується з моменту поставки, а підписані Покупцем видаткові накладні, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Щодо заперечень відповідача за зустрічним позовом про включення у розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних сум ПДВ, суд відхиляє такі доводи з огляду на таке.

Так, справляння податку на додану вартість регулюється розділом V. «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.

Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 Податкового кодексу України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку).

Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо).

Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.

Статтею 185 Податкового кодексу України, яка входить до цього розділу, об'єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із здійсненим позивачем нарахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних сума ПДВ не змінилась. Об'єктом оподаткування є постачання позивачем відповідачу товару, обумовленого спірними специфікаціями до договору, а для розрахунку суму ПДВ сторонами взято «чисту» вартість такого товару, без додавання будь-яких штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних.

В силу положень чинного податкового законодавства, а також статей 549, 625, 627-629, 632 Цивільного кодексу України, пені, нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснюється на загальну суму заборгованості за договором, навіть за умови, що така заборгованість включає суму ПДВ. При цьому, нараховані на суму ПДВ пеня, інфляційні втрати та 3 % річних не включаються до суми ПДВ, визначеної договором, оскільки незалежно від нарахування їх на суму ПДВ становлять відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як уже було зауважено, специфіка ПДВ полягає у тому, що такий податок хоча і сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку). У зв'язку з цим, та незважаючи на те, що сума ПДВ не залишається у позивача, а має бути перерахована до державного бюджету, останній, з огляду на прострочення відповідачем оплати повної вартості товару, а отже і загального розміру ПДВ, у будь-якому випадку має право на отримання від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами (у тому числі і сумою ПДВ), належними до сплати кредиторові.

Крім того, у п. 4.1. Договору сторони погодили, що поставка обладнання здійснюється за ціною, яка визначається з умовами поставки, що вказані у Специфікаціях та включає в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника пов'язані з поставкою обладнання.

Розглянувши заяву ПрАТ «МК «Азовсталь» про зменшення пені на 90%, суд зазначає про таке.

Відповідач за первісним позовом, обґрунтовуючи вимоги щодо зменшення пені у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення таких позовних вимог, посилається на те, що м. Маріуполь (місцезнаходження та реєстрації відповідача) є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція. Вказана обставина значно ускладнила ведення господарської діяльності відповідача та останній був змушений нести додаткові витрати на забезпечення доставки сировини та відправки вантажів іншими способами. Зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності на території АТО, ООС (знаходження в безпосередній близькості від лінії зіткнення), дебіторська заборгованість підприємств-контрагентів перед ПрАТ «МК «Азовсталь» зростає, що негативним чином впливає на можливість достатньою мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показання прибутку. Вказані обставини суттєво вплинули на фінансовий стан відповідача, металургійна галузь та підприємство відповідача перебувають у жорсткій глобальній кризі. Станом на 31.12.2019 підприємство відповідача отримало збитки у розмірі 5670917грн, що підтверджується копією звіту про фінансові результати ПрАТ «МК «Азовсталь» на 2019 рік. Представник відповідача, посилаючись на вказані обставини, у випадку, якщо суд дійде висновків про задоволення позову, просить зменшити суму пені на 90%.

Згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Також, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства (ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України), якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд звертає увагу, що здійснюючи підприємницьку діяльність Відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Спірний договір та специфікації до нього були укладені під час здійснення АТО, ООС та відповідач за первісним позовом усвідомлював всі ризики та знав, про ті обставини, які можуть викликати труднощі у виконанні спірного договору.

Суд не враховує як доказ на підтвердження складного майнового стану Звіт про фінансові результати за 2019 рік, оскільки вже в 2020 відповідно до наданого позивачем звіту про фінансові результати на 2020 рік збиток підприємства відповідача відсутній, а чистий прибуток за 2020 рік складає 420854,00грн.

Крім того, суд зауважує, що строки виконання зобов'язань настали у 2020 році (крім зобов'язання за специфікацією №9).

Суд також зазначає, що Відповідачем не доведено, що стягнення правомірно заявленої пені у заявленому позивачем розмірі є неспівмірним з наслідками порушення, не відповідає засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити зупинення господарської діяльності товариства.

За таких обставин, приймаючи також до уваги інтереси позивача за первісним позовом, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені, а відтак, відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача за первісним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість первісних позовних вимог, частковому задоволенню первісних позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача 506264,9грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 56481,51грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Запоріжжя про стягнення 516587,78грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 66804,39грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Запоріжжя (69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 89, кабінет 12, код ЄДРПОУ: 00191158) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147, код ЄДРПОУ: 00218615) 506264,90грн, з яких: 408000,00грн - основний борг, 56481,51грн - пеня, 13795,78грн - 3% річних, 27987,61грн - інфляційні втрати, витрати зі сплати судового збору у розмірі 7593,97грн.

У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпро про зобов'язання замінити товар та стягнення неустойки в сумі 68000,00грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 06.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2022.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Попередній документ

107766782

Наступний документ

107766784

Інформація про рішення:

№ рішення:	107766783
№ справи:	905/2311/21
Дата рішення:	06.12.2022
Дата публікації:	12.12.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Донецької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.12.2022)
Дата надходження:	07.12.2021
Предмет позову:	Договір постачання

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
23.04.2026 03:25	Господарський суд Донецької області
10.01.2022 10:30	Господарський суд Донецької області
07.02.2022 10:30	Господарський суд Донецької області
23.02.2022 11:00	Господарський суд Донецької області
19.10.2022 12:00	Господарський суд Донецької області
09.11.2022 14:00	Господарський суд Донецької області
23.11.2022 15:00	Господарський суд Донецької області
06.12.2022 15:00	Господарський суд Донецької області