61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
05.12.2022 Справа № 905/944/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Ніка», м.Київ,
до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва,
про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 27 591 422,58грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Ніка», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 27 591 422,58грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території м.Маріуполь позивач зазнав майнової шкоди на загальну суму 27 591 422,58грн.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.
Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини третьої та п'ятої статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому відповідно до п.8 ч.4 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ціну позову, розгляд даної справи повинен здійснюватися у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.
У Постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в України для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
Отже, суд дійшов висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання даної ухвали на адресу відповідача в особі Міністерства юстиції Російської Федерації повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, продовжений строк дії воєнного стану в Україні, востаннє за цими Указами з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» з 18.04.2022 запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб., №2500-ІХ від 21.11.2022 продовжений строк дії воєнного стану на 90 діб.
Таким чином, на час постановлення даної ухвали в Україні продовжено строк дії воєнного стану до 21.02.2023, та, відповідно, продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області.
Беручи до уваги опубліковані Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, тимчасово до усунення вищезазначених обставин:
- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Донецької області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- учасники судових засідань та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а у разі неможливості - електронною поштою на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
13.06.2022 зборами суддів Господарського суду Донецької області з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові вирішено: при процесуальній необхідності проводити судові засідання в приміщенні суду в режимі відеоконференції, продовжити обмеження доступу відвідувачів до приміщення суду, запропонувавши дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».
Враховуючи зазначене вище, а також небезпечну ситуацію у місті Харкові, господарський суд Донецької області продовжує свою роботу у дистанційному режимі, участь в судових засіданнях можлива лише в режимі відеоконференції.
За таких обставин і керуючись ст.ст. 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/944/22.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Судове засідання призначити на 17.01.2023 року о 15:30год., яке відбудеться у приміщенні суду, зал судового засідання № 309
4. Повідомити учасників справи про дату та час проведення судового засідання.
5. Встановити відповідачу строк до 10.01.2023 для подання відзиву на позов (із урахуванням вимог ст.165 ГПК України) разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання/вручення копії відзиву позивачу.
У разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
6. Встановити позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив (з урахуванням вимог ст.166 ГПК України) - п'ять днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив відповідачу надати суду.
7. Роз'яснити учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі. Письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.91 ГПК України).
8. З урахуванням введення в Україні воєнного стану повідомити про право учасників справи подати заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 ГПК України.
9. Повідомити учасників справи, що вони можуть реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, подати заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази в електронному вигляді на офіційну електронну пошту суду (inbox@dn.arbitr.gov.ua) та з використанням телекомунікаційної мережі "Електронний суд".
10. Роз'яснити, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за окремим клопотанням, поданим в порядку, визначеному процесуальним законом, та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні суду.
11. У зв'язку з частковим виділенням бюджетних асигнувань на відправлення вихідної кореспонденції, направлення даної ухвали позивачу здійснювати шляхом електронного листування, іншими наявними альтернативними засобами зв'язку.
12. Повідомити відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.
13. У разі виникнення обставин зумовлених військовою агресією проти України та які об'єктивно унеможливлюють проведення судового засідання у призначений час, судове засідання може бути відкладено.
14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.12.2022 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
15. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя Ю.В. Макарова