вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3384/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашснаб", м. Запоріжжя
до Державного Підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровської обл.
про стягнення у сумі 149 306, 33 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашснаб" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 116 009, 52 грн., що складають суму боргу за поставлений товар в період з 14.06.2019 по 29.10.2019; 27 470,93 грн. - інфляції грошових коштів та 5 825,88 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати товару поставленого за видатковими накладними.
У межах визначеного законом строку, відповідачу була надана можливість скористались своїми правами на подання відзиву з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2022 відкрито провадження у справі № 904/3384/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач обізнаний про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашснаб" (Постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) було укладено договір поставки у спрощений спосіб про постачання товару на загальну суму 120 804,52 грн.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина 2 статті 205 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 14.06.2019 по 29.10.2019 здійснив поставку товару на загальну суму 120 804,52 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств за № 27 від 14.06.2019 на суму 4 243,20 грн., № 28 від 14.06.2019 на суму 4 411,20 грн., № 29 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 30 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 31 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 32 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 33 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 34 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 35 від 14.06.2019 на суму 4 579,20 грн., № 36 від 14.06.2019 на суму 5 068,80 грн., № 37 від 14.06.2019 на суму 3 729,60 грн., № 38 від 14.06.2019 на суму 1 440,00 грн., № 43 від 12.07.2019 на суму 4 243,20 грн., № 42 від 15.07.2019 на суму 5 460,60 грн., №49 від 17.07.2019 на суму 4 212,00 грн., № 52 від 22.07.2019 на суму 4 743,76 грн., № 53 від 22.07.2019 на суму 3 745,56 грн., № 57 від 26.07.2019 на суму 14 334,00 грн., № 61 від 01.08.2019 на суму 4 212,00 грн., № 97 від 29.01.2019 на суму 4 368,00 грн., № 98 від 29.10.2019 на суму 4 950,00 грн., № 100 від 29.10.2019 на суму 4 368,00 грн., № 101 від 29.10.2019 на суму 4 680,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.
Позивач вказує про те, що відповідачем було частково сплачено грошові кошти за отриманий товар у сумі 4 795,00 грн.
Крім того, до матеріалів справи позивачем долучено підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 14.11.2020 на загальну суму 116 009,52 грн.
Вказані обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, які врегульовані нормами як Господарського так і Цивільного кодексів України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 120 009,52 грн. що підтверджується видатковими накладними за № 27 від 14.06.2019 на суму 4 243,20 грн., № 28 від 14.06.2019 на суму 4 411,20 грн., № 29 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 30 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 31 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 32 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 33 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 34 від 14.06.2019 на суму 6 336,00 грн., № 35 від 14.06.2019 на суму 4 579,20 грн., № 36 від 14.06.2019 на суму 5 068,80 грн., № 37 від 14.06.2019 на суму 3 729,60 грн., № 38 від 14.06.2019 на суму 1 440,00 грн., № 43 від 12.07.2019 на суму 4 243,20 грн., № 42 від 15.07.2019 на суму 5 460,60 грн., №49 від 17.07.2019 на суму 4 212,00 грн., № 52 від 22.07.2019 на суму 4 743,76 грн., № 53 від 22.07.2019 на суму 3 745,56 грн., № 57 від 26.07.2019 на суму 14 334,00 грн., № 61 від 01.08.2019 на суму 4 212,00 грн., № 97 від 29.01.2019 на суму 4 368,00 грн., № 98 від 29.10.2019 на суму 4 950,00 грн., № 100 від 29.10.2019 на суму 4 368,00 грн., № 101 від 29.10.2019 на суму 4 680,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.
Позивач зазначає про те, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 4 795,00 грн., у зв'язку з чим у останнього наявна заборгованість у сумі 116 009,52 грн., що також підтверджується укладеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 14.11.2020 на загальну суму 116 009,52 грн.
Відповідач заборгованість у сумі 116 009,52 грн. не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до абз. 1 п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 року № 14 якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків на суму 116 009,52 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 27.01.2021 по 29.09.2022 в сумі 5 825,88 грн. та інфляція грошових коштів з лютого 2021 по травень 2022 в сумі 27 470,93 грн.
Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов діючого законодавства, а отже, вказані суми підлягають до примусового стягнення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, 2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашснаб" (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 51, код ЄДРПОУ 42683661) 116 009,52 грн. - основного боргу, 5 825,88 грн. - річних, 27 470,93 грн. - інфляції грошових коштів, 2 481, 00 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 09.12.2022.
Суддя І.Ф. Мельниченко