Справа №463/8343/22
Провадження №2-н/463/1918/22
про відмову у видачі судового наказу в частині вимог
09 грудня 2022 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з газопостачання, інфляційних втрат та 3 відсотків річних, -
стягувач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 16652,99 грн. основного боргу, 3247,33 грн. інфляційних втрат та 457,16 грн. 3% річних, а також 248,10 грн. судового збору.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом 25 листопада 2022 року було скеровано запити до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання боржників. З отриманих судом 9 грудня 2022 року відповідей вбачається, що останні зареєстровані за адресою, зазначеною у судовому наказі: АДРЕСА_2 , що знаходиться на території Личаківського району м. Львова, відтак відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 30, ст. 162 ЦПК України дана заява про видачу судового наказу належить до підсудності Личаківського районного суду м. Львова.
Водночас вивчивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Так стаття 161 ЦПК України містить перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема відповідно до п. 3 ч. 1 такої судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Водночас Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.
Надалі дію воєнного стану неодноразово було продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на даний час.
При цьому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відтак з наведеного вище вбачається, що протягом дії на території України воєнного стану судовий наказ не може бути видано за вимогою про стягнення з боржників індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Окрім того згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Беручи до уваги наведене вище, те, що заявник просить стягнути з боржників в тому числі і інфляційні втрати та 3 відсотків річних, нарахованих ним на наявну у боржників заборгованість, стягнення яких на даний час забороняється у зв'язку з дією в Україні воєнного стану, приходжу до висновку, що слід відмовити ТОВ «Львівгаз збут» у видачі судового наказу в частині даних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 163, 165, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з газопостачання в частині стягнення інфляційних втрат та 3 відсотків річних - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 111А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39594527.
Боржники: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Стрепко Н.Л.