Справа № 2а-3756/10/2570
28 липня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої-судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» «ЧеЗаРа» до управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу,-
14.07.2010 року Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» «ЧеЗаРа» звернулось з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в у Деснянському районі м. Чернігова та просить визнати незаконною та скасування вимогу про сплату боргу № Ю-1058/904 від 05 липня 2010 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27 серпня 2008 року господарським судом Чернігівської області було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «ЧеЗаРа» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2009 року введено процедуру санації щодо ВАТ «ЧеЗаРа». Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф,пеня), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
В запереченнях наданих відповідачем вказано, що вимога про сплату боргу № Ю-1058/904 від 05 липня 2010 року містить в собі борг лише зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1973123,65 грн. в тому числі 128630,01 грн. з утримань в розмірі 2% та з нарахувань в розмірі 33,2% - 1844493,64 грн. Даний борг виник у зв'язку з несплатою страхових внесків за травень 2010 року - 737098,68 грн., за квітень 2010 року - 978975,11 грн., та залишок боргу за березень 2010 року в сумі 257049,86 грн. Дана вимога не містить в собі боргу зі сплати фінансових санкцій. Таким чином, посилання позивача на статтю 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не має відношення до формування вимоги про сплату боргу № Ю-1058/904 від 05 липня 2010 року. Відповідно до статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником своїх зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
Встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» «ЧеЗаРа» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
05.07.2010 р. УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова, відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на підставі картки особового рахунку платника, рішень від управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові, сформовано вимогу про сплату боргу № Ю-1058/904 від 05 липня 2010 року на загальну суму 1973123,65 грн., в т.ч. недоїмка -1973123,65 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Згідно п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі -Інструкція) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Iнструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Позивачу, відповідно до Інструкції сформована та направлена вимога від 05.07.2010 року № Ю-1058/904 про сплату боргу в розмірі 1973123,65 грн. Зазначена вимога була отримана позивачем 05.07.2010 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення наявного в матеріалах справи.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2008 р. по справі № 9/73б було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ “ЧеЗаРа”.
Згідно статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону (частина 6 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).
Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію. Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширювалась.
Права та обов'язки страхувальників передбачені статтею 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в якій, зокрема, передбачено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (стаття 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (пункт 6 статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Крім того, частиною 1 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Надані відповідачем копії розрахунків страхових внесків за березень - травень 2010 року та копія картки особового рахунку страхувальника ВАТ «ЧеЗаРа» підтверджують несвоєчасність сплати страхових внесків позивачем.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням норм чинного законодавства, доказів наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами і Конституцією України, а відповідно позивач не довів суду переконливість наведених в позовній заяві доводів, жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував доводи про безпідставність винесення відповідачем вимоги про сплату боргу № Ю-1058/904 від 05 липня 2010 року не надав, відповідно у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству «Чернігівський завод радіоприладів» «ЧеЗаРа» - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бородавкіна С.В.