вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" листопада 2022 р. Справа №910/19030/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Алданової С.О.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання: Гибало В.О.
представники учасників справи:
від позивачів-1,2,4: Лісовський А.А.
від позивача-3: Подлозний А.Ю.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
від третьої особи-4: не з'явився
від третьої особи-5: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
на рішення Господарського суду міста Києва
від 08.07.2021 (повний текст складено - 27.07.2021)
у справі №910/19030/20 (суддя - Джарти В.В.)
за позовом 1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_3 ;
4) ОСОБА_4
до 1) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Червонозоряний, 4-Г";
2) Солом'янської районної в місті Києві державної
адміністрації
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів:
1) ОСОБА_5 ;
2) ОСОБА_6 ;
3) ОСОБА_7 ;
4) ОСОБА_8 ;
5) ОСОБА_9
про визнання недійсним рішення Установчих зборів ОСББ
від 03.07.2013 та скасування державної реєстрації
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись з позовом до Господарського суду міста Києва до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г" (далі - ОСББ) та Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Держадміністрація) про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ від 03.07.2013 та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення, прийняті на установчих зборах ОСББ від 03.07.2013 є такими, що порушують права позивачів, як співвласників, оскільки установчі збори були проведені в порушення визначеного законодавством порядку скликання та проведення установчих зборів, а тому підлягають скасуванню. Також, позивачі вважають державну реєстрацію ОСББ такою, що має бути скасована, оскільки рішення про створення ОСББ було прийнято в порядку, що суперечить чинному законодавству України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Крім того, вимога про визнання недійсним та скасування рішення зборів співвласників будинку, оформлених протоколом від 03.07.2013 №1 також не підлягає задоволенню оскільки доказів щодо наявності обставин, які унеможливлюють брати участь позивачами в управлінні спільним майном багатоквартирного будинку до матеріалів справи не надано, тобто не доведено наявності факту порушення прав співвласників в багатоквартирному будинку. При цьому доводи позивачів, що їх права порушуються неможливістю створення іншого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в спірному будинку є юридично неспроможними, оскільки не ґрунтуються на жодних приписах законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції було прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав доведеними, а тому є незаконним, необґрунтованим та відповідно таким, що підлягає скасуванню.
Так, в апеляційній скарзі позивачі, зокрема зазначають, що висновки суду першої інстанції щодо начебто не доведення факту порушення прав та законних інтересів позивачів не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Судом не враховано та не застосовано статтю 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції від 18.11.2012 та статей 1, 4, 12, 15, 16, 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції після 01.07.2015.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2021 №910/19030/20/09.1-14/1562/21витребувано матеріали справи №910/19030/20 з Господарського суду міста Києва.
01.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19030/20 з Господарського суду міста Києва.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному та суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. - у відпустці, вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги у даній справі у законодавчо визначений строк було неможливо.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/19030/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 та призначено розгляд апеляційної скарги на 09.11.2021.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Держадміністрація у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скориставшись своїм правом, подала до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивачів та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Зокрема, Держадміністрація у своєму відзиві зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 законним та обґрунтованим. Крім того, у даному відзиві заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника Держадміністрації.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 розгляд справи №910/19030/21 відкладено на 23.11.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2022.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20, призначений на 25.01.2022 - не відбувся.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_10 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Коротун О.М., Владимиренко С.В.
Водночас, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, а також перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П., судді: Майданевич А.Г., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.04.2022.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За положеннями статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Виходячи із положень вказаної статті Конституції України, Рада суддів України рішенням від 24.02.2022 №9 рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.
За наведених обставин, розгляд справи №910/19030/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021, призначений на 05.04.2022 - не відбувся.
Разом з тим, конституційне право кожного на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмеженим.
Пунктом 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 призначено на 31.05.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 розгляд справи відкладено на 07.06.2022.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. у відпустці з 07.06.2022 по 10.06.2022, судове засідання, призначене на 07.06.2022, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 призначено на 12.07.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 розгляд справи №910/19030/20 за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкладено на 03.08.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20, розгляд справи відкладено на 13.09.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 розгляд справи №910/19030/20 за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкладено на 25.10.2022.
24.10.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником третіх осіб подано клопотання про розгляд справи без його участі.
У зв'язку з оголошенням на території України повітряної тривоги, судове засідання, призначене на 10:45 годину 25.10.2022 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 призначено на 08.11.2022.
У зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 12:15 годину 08.11.2022 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 призначено на 14.11.2022.
У судовому засіданні 14.11.2022 оголошено перерву до 21.11.2022.
У судове засідання 21.11.2022 з'явилися представники позивачів, відповідачі та треті особи представників не направили, проте в матеріалах справи наявні клопотання відповідача-2 та представника третіх осіб про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників справи про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також клопотання відповідача-2 та представника третіх осіб про розгляд справи без їх участі, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів та третіх осіб.
Так, представники позивачів підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та винести інше, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 21.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 31.07.2013 у багатоквартирному будинку за адресою: місто Київ, проспект Валерія Лобановського, 4-Г, було зареєстровано ОСББ.
Протоколом установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 03.07.2013 №1, за місцезнаходженням: проспект Валерія Лобановського, 4-Г, оформлене прийняття наступних рішень:
1. Організаційні питання проведення зборів.
2. Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та затвердження назви ОСББ.
3. Затвердження статуту ОСББ.
4. Обрання правління ОСББ та голови правління ОСББ.
5. Обрання ревізійної комісії ОСББ.
6. Надання повноважень представнику установчих зборів щодо державної реєстрації об'єднання.
В своєму позові позивачі посилаються на те, що рішення, прийняті на установчих зборах ОСББ від 03.07.2013 є такими, що порушують їх права, як співвласників, оскільки установчі збори були проведені в порушення визначеного законодавством порядку скликання та проведення установчих зборів, а тому підлягають скасуванню. Поряд з цим, позивачі вважають також державну реєстрацію ОСББ такою, що має бути скасована, оскільки рішення про створення ОСББ було прийнято в порядку, що суперечить чинному законодавству України. Доводи позивачів ґрунтуються на тому, що мало місце порушення порядку скликання установчих зборів, яке полягає у не направленні на адресу позивача-1 повідомлення про скликання зборів. Крім того за твердженнями позивачів на спірних установчих зборах не було кворуму. Відповідно до протоколу, загальна чисельність співвласників багатоквартирного будинку (власників квартир та нежилих приміщень) дорівнює 85 осіб. Також зазначено, що установчі збори є правомочними, оскільки згідно реєстрації присутні 55 осіб, що складає 65% від загальної кількості власників будинку. Однак, вказані у протоколі відомості щодо кількості співвласників та правомочності установчих зборів ОСББ не відповідають дійсності, оскільки серед осіб, які голосували на установчих зборах, були присутні особи, які не були власниками жилих та/або нежилих приміщень на дату проведення установчих зборів - 03.07.2013, а тому не мали права голосу на таких установчих зборах. До того ж, позивачі зазначають, що державний реєстратор мав відмовити у проведенні державної реєстрації ОСББ з підстав невідповідності статуту ОСББ типовій формі. Також позивачі зазначають про порушення порядку обрання Голови правління ОСББ.
Місцевий господарський суд, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ. Водночас, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження в частині скасування державної реєстрації ОСББ з огляду на наступне.
Відповідно до змісту частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон №2866-III).
Закон №2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано вищевказаною статтею 87 ЦК України.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 ЦК України).
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV) передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №755-IV).
Згідно з частиною 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною 2 вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до приписів ЦК України статтею 28 Закону №2866-III передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Порядок ліквідації об'єднання передбачає, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
Статтею 10 Закону №755-IV встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.
Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону №755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене "право на суд" разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975, заява №4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) від 17.01.2012, заява №36760/06, пункт 230).
Частиною 3 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов'язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.
За змістом позовних вимог, між позивачами та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачами права на управління спільним майном співвласників, який позивачі прагнуть розв'язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.
Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого протоколом від 03.07.2013 №1, колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 4 Закону №2866-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ визначено статтею 6 Законом №2866-III, відповідно до якої об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори.
Скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх власників або їх уповноважених осіб.
У голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах.
Кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу.
Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Державна реєстрація об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
З наведено вище вбачається, що Законом №2866-III встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Водночас Законом №2866-III чітко не встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів необхідно надсилати на адресу реєстрації співвласників та/або за адресою розташування нежитлового приміщення.
Посилання позивача-1 на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи. Подібний за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №916/4625/15.
У той же час судом першої інстанції встановлено, що позивачі-2,-3,-4 набули право власності, як то вказано в інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав (без надання правопідтверджуючих документів - договорів купівлі-продажу, договорів дарування тощо) на квартири в спірному будинку пізніше за створення ОСББ.
І хоча законодавством не передбачено процедури входу (включення) до членів ОСББ, набуваючи статусу власника квартири чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, особа набуває відповідні права співвласника, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному чинним законодавством і статутом об'єднання.
Згідно зі статтею 14 Закону №2866-III, в редакції після 01.07.2015, співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.
Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Передумовою захисту та відновлення порушеного права позивача є існування такого права та, відповідно, порушення, на час звернення з позовом до суду.
Здійснення права на участь в управлінні спільним майном багатоквартирного будинку належить власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що доказів щодо наявності обставин, які унеможливлюють брати участь позивачами в управлінні спільним майном багатоквартирного будинку до матеріалів справи не надано, тобто не доведено наявності факту порушення прав співвласників в багатоквартирному будинку. При цьому доводи позивачів, що їх права порушуються неможливістю створення іншого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в спірному будинку є юридично неспроможними, оскільки не ґрунтуються на жодних приписах законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України суб'єкти, вказані у цій частині, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів в частині створення ОСББ та затвердження назви ОСББ, затвердження статуту ОСББ, обрання правління ОСББ та голови правління ОСББ, обрання ревізійної комісії ОСББ, надання повноважень представнику установчих зборів щодо державної реєстрації об'єднання, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, а вимоги позивача про визнання недійсним рішення спрямовані на припинення ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20).
Колегія суддів зазначає, що ні рішення установчих зборів, ні статут, ні існування юридичної особи ОСББ не порушує прав або правомірних інтересів позивачів, а позивачі, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовують свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, що вказує на відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого протоколом від 03.07.2013 №1, з огляду на неповідомлення позивача-1 про їх проведення (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20).
Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Позовна вимога щодо визнання недійсним рішення установчих зборів юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, також не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивачів у даній справі. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
Разом з тим, у справі, що розглядається, позивачами не було доведено ні обставин недотримання ініціативною групою ОСББ порядку (способу) повідомлення про проведення установчих зборів, ні порушення їх прав/інтересів самим фактом створення ОСББ, а також правомірності та законності свого інтересу у ліквідації юридичної особи - ОСББ, так само як і не обґрунтовано співмірності балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення відповідача - ОСББ.
Водночас створення ОСББ жодним чином не позбавляє скаржників можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, натомість ліквідація об'єднання призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано на створення ОСББ.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.06.2021 №910/9672/20.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого протоколом від 03.07.2013 №1, необхідно залишити без змін з мотивів, які викладені у даній постанові. В частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації ОСББ рішення суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
Колегія відхиляє посилання позивачів в апеляційній скарзі на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі №916/782/17, оскільки, у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
При вирішенні даного судового спору враховується остання правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19, від 07.09.2022 у справі №910/8311/20.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (пункти 1, 4 частини 1 статті 275 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 частини 1 статті 231 ГПК України).
З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19, рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо скасування державної реєстрації ОСББ підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю. В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін.
Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів, покладається на позивачів, враховуючи залишення апеляційної скарги в цій частині без задоволення.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на відсутність відповідного клопотання, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для повернення сплаченого судового збору за вимогу, по якій провадження у справі закрито (про скасування державної реєстрації ОСББ).
Керуючись статтями 267-271, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г", проведеної 30.07.2013 державним реєстратором Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації Куклою Світланою Олександрівною за №1073102000002480. Провадження у справі в цій частині закрити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №910/19030/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г", оформленого протоколом від 03.07.2013 №1, залишити без змін.
4. Матеріали справи №910/19030/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складання поновного тексту судового рішення, відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 06.12.2022.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.О. Алданова
Б.О. Ткаченко