вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" листопада 2022 р. Справа№ 910/14938/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Коробенка Г.П.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 30.11.2022 у справі №910/14938/21(в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022
у справі № 910/14938/21 (суддя: Плотницька Н.Б.)
за позовом Дочірнього підприємства «Київгазенерджи»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Позов, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, яку судом першої інстанції прийнято до розгляду, заявлено про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо відхилення номінації позивача на 28.08.2021 на транспортування природного газу для побутових споживачів в обсязі 190 000,00 куб. м.;
- визнання протиправними дії відповідача щодо відхилення торгових сповіщень позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на газову добу 28.08.2021: ЕІС код відчуження - ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД ТОВ (56X930000007950Н), ЕІС код набуття - КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ ДП (56X93000000011 ОМ), об'єм угоди - 190 000 куб.м.;
- скасування операції, яка вчинена відповідачем 28.08.2021 на Інформаційній платформі відповідача, щодо відхилення номінацій позивача на 28.08.2021 на транспортування природного газу для побутових споживачів в обсязі 190 000,00 куб. м.;
- скасування операції, яка вчинена відповідачем 28.08.2021 на Інформаційній платформі відповідача, щодо відхилення торгових сповіщень позивача і Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на газову добу 28.08.2021: ЕІС код відчуження - ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД TOB (56Х930000007950Н), ЕІС код набуття - КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ ДП (56X930000000110М), об'єм угоди - 190 000 куб.м.;
- скасування реєстрації споживачів позивача в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі відповідача станом на 28.08.2021.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні дії були вчинені відповідачем з огляду на накладення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва арешту на майно позивача, зокрема і природній газ, проте природній газ щодо якого позивачем були надані відповідачу спірні торгові сповіщення та номінації не входив до того природного газу, який був арештований приватним виконавцем оскільки, по-перше, був придбаний позивачем після накладення арешту, а, по-друге, не ввійшов до того газу який був приватним виконавцем описаний, в той час як за змістом положень Закону України «Про виконавче провадження» арешт рухомого майна можливий лише після його опису. Також позивач зауважив на тому, що відхилення відповідачем номінації відбулось із застосуванням невірного коду відхилення номінації: « 12 - відсутність підтвердження суміжним оператором», а не: « 11 - накладення в установленому законодавством порядку арешту на обсяги, визначені в номінації/реномінації».
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що спірні дії ним було вчинено з огляду на отримання постанови про арешт майна боржника ВП №66163627 від 25.08.2021, якою приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. накладено арешт на все майно відповідача, у тому числі природний газ, а також вимоги приватного виконавця вих. № 760 від 25.08.2021 за змістом якої приватний виконавець вимагав припинити видаткові операції замовника послуг транспортування природного газу позивача, проте, так як відповідач не є стороною виконавчого провадження № 66163627 він не був обізнаний щодо майна на яке накладено арешт. Також відповідач зауважив на тому, що за змістом положень ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) божника накладається шляхом винесення постанови про арешт (майна) коштів боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника, на тому, що винесення 28.08.2021 приватним виконавцем постанови про зняття арешту з майна відбулось вже після відхилення відповідачем спірних торгового сповіщення та номінації та на тому, що зазначенні іншого коду відхиленні номінації відбулось помилково.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21 позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що:
- матеріали справи не містять доказів на підтвердження настання причини для відхилення номінації позивача на газову добу від 28.08.2021 за кодом відхилення 12 - відсутність підтвердження суміжним оператором;
- відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису, проте в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що було описано та накладено арешт на природний газ в об'ємі 190 000,00 куб.м. на який було подано номінацію на газову добу 28.08.2021 яка була підтверджена відповідачем 27.08.2021 о 16:20.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним як таке, що прийнято при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні фактичним обставинам справи, а також є таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково пославшись на те, що висновок суду першої інстанції про те, що 28.08.2021 відповідачем спочатку було підтверджено номінацію позивача, а вже потім її відхилено, не відповідає дійсності та на те, що судом першої не було враховано те, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання протиправними дій суб'єкта цивільних правовідносин, не передбачений чинним законодавством, так як його задоволення не призведене до захисту прав, що є підставою для відмови у позові.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2022, дана апеляційна скарга у справі № 910/14938/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Кропивна Л.В., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21, розгляд вказаної апеляційної скарги призначений до розгляду на 29.08.2022 та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14938/21.
10.08.2022 матеріали вищевказаної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
18.08.2022 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також те, що:
- з наданого позивачем скріншоту вбачається, що 27.08.2021 о 16:20 відповідачем було здійснено перевірку поданої номінації, що свідчить саме про те, що 27.08.2021 о 16:20 відповідачем було підтверджено номінацію, а згодом здійснено перегляд вказаного рішення про підтвердження номінації;
- законом не встановлено вичерпного переліку способів захисту, які може вживати суд, а відтак, під час розгляду справи по суті суд має виходити з ефективності обраного позивачем способу захисту,
просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2473/22 від 29.08.2022 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Алданова С.О., судді Кропивна Л.В., Зубець Л.П..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 справу № 910/14938/21 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Алданова С.О., судді Кропивна Л.В., Зубець Л.П.., відкладено розгляд апеляційної скарги на 01.09.2022 на 15:00 год.
У судовому засіданні від 01.09.2022 оголошено перерву до 03.10.2022.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3019/22 від 03.10.2022 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Алданова С.О., судді Гаврилюк О.М., Зубець Л.П..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 справу прийнято до провадження визначеним складом суду.
У судовому засіданні від 03.10.2022 оголошено перерву до 31.10.2022.
25.10.2022 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких позивач зауважив на тому, що обраний ним спосіб захисту порушеного права шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення та зобов'язання вчинити дії, є ефективним та спрямований на реальне відновлення порушеного права позивача на постачання природного газу споживачам за укладеними договорами постачання, оскільки відновить становище позивача, яке існувало до порушення прав позивача з боку відповідача.
31.10.2021 до суду від позивача надійшли клопотання про залучення третіх осіб, в яких позивач просить залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та приватного виконавця Пилипчука В.Г. як третій осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. У задоволенні вказаних клопотань відмовлено ухвалою суду від 31.10.2022.
31.10.2022 від позивача надійшла заява про відвід суддів Алданової С.О., Гаврилюка О.М., Зубець Л.П..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у задоволенні заяви позивача про відвід суддів Алданової С.О., Гаврилюка О.М., Зубець Л.П. від розгляду справи № 910/14938/21 відмовлено.
Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 задоволено усну заяву про самовідвід головуючої судді Алданової С.О. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21, а матеріали справи № 910/14938/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/466/22 від 09.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2022, справу №910/14938/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Яковлєв М.Л., суддів Тарасенко К.В., Коробенко Г.П..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста від 20.06.2022 по справі №910/14938/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Яковлєв М.Л., судді Тарасенко К.В., Коробенко Г.П., розгляд апеляційної скарги призначено на 30.11.2022 об 11:50 год.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/3634/22 від 21.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, справу №910/14938/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Яковлєв М.Л., суддів Шаптали Є.Ю., Коробенко Г.П..
25.11.2022 до суду від позивача та відповідача надійшли заява та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста від 20.06.2022 по справі №910/14938/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Яковлєв М.Л., судді Шаптала Є.Ю., Коробенко Г.П., задоволені заява позивача та клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Станом на 30.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
04.12.2019 відповідач (оператор) та позивач (замовник) уклали договір транспортування природного газу №1910000152 (далі Договір) в п. 1.1 якого погодили, що відповідно до умов якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) з урахуванням особливостей, передбачених Договором (п. 2.2 Договору)
Згідно з п. 2.6 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах встановлених Договором, протягом погоджених термінів.
Відповідно до п. 2.8 Договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора о відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У п. 3.1 Договору сторонами визначені обов'язки оператора до яких, серед іншого, віднесений обов'язок приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від змовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що 21.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем відкрито виконавче провадження №66163627 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва №910/5394/17, виданого 11.01.2021, про стягнення з позивача на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2 437 017,39 грн. - 3% річних, 5 580 911,33 грн. - інфляційних втрат та 1 978 633,66 грн. - пені.
В рамках виконавчого провадження №66163627 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. винесено:
- 20.08.2021 постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, у відповідності до якої описано та накладено арешт на майно: природний газ в обсязі 706,900 тис.куб.м., що знаходиться в підземних сховищах газу Акціонерного товариства «Укртрангаз» та належить боржнику;
- 25.08.2021 постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно боржника, у тому числі природний газ;
- 25.08.2021 постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, у відповідності до якої описано та накладено арешт на майно: природний газ в обсязі 706,900 тис.куб.м., що знаходиться в підземних сховищах газу Акціонерного товариства «Укртрангаз» та належить боржнику;
- 28.08.2021 постанову про знаття арешту з майна, якою знято арешт з усього майна боржника (у тому числі природній газ) накладений відповідно до постанов від 25.08.2021 та від 21.07.2021.
Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. винесено вимогу приватного виконавця вих. № 760 від 25.08.2021 за змістом якої приватний виконавець вимагав від відповідача накласти арешт на природній газ, що належить позивачу та транспортується відповідачем та припинити видаткові операції замовника послуг транспортування природного газу позивача.
Постанова про арешт майна боржника ВП № 66163627 від 25.08.2021 та вимога приватного виконавця № 760 від 25.08.2021 надійшли на адресу відповідача 26.08.2021.
Водночас, на підставі укладеного між позивачем (оптовий покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (оптовий продавець) договору купівлі-продажу природного газу №САТ-КГЕ-ГАЗ-17/04/20 від 17.04.2020, позивачем та оптовим продавцем було надано відповідачу торгові сповіщення, а позивачем номінацію на набуття/відчуження права власності на обсяг газу, запланований для постачання побутовим споживачам позивача на газову добу 28.08.2021 в обсязі 190 000 куб.м.
28.08.2021 відповідачем відхилено номінацію позивача на газову добу від 28.08.2021 з кодом відхилення « 12 - відсутність підтвердження суміжним оператором», внаслідок чого всі 762 720 побутових споживачів позивача на Інформаційній платформі Оператора ГТС було внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»).
З огляду на вказані обставини Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальник «останньої надії» звернулося до позивача з листом №119/07-9223-2021 від 28.08.2021 щодо передачі останньому інформації по споживачам позивача з метою подальшого постачання газу. В наведеному листі також вказується, що дану інформацію згідно пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС зобов'язаний надати Оператор газорозподільної системи (Акціонерне товариство «Київгаз»).
Вказані факти сторонами не заперечуються, проте між позивачем та відповідачем існує різні думки з приводу того чи було спочатку відповідачем підтверджено спірну номінацію позивача, а згодом відхилено, чи одразу ж було відхилено.
Щодо вказаного колегія суддів зазначає про те, що сказані обставини колегією суддів не досліджуються та не встановлюються як такі, що не мають значення для вирішення спору сторін по суті.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про те, що дії відповідача щодо відхилення номінації позивача на 28.08.2021 на транспортування природного газу для побутових споживачів в обсязі 190 000,00 куб. м. та торгових сповіщень позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на газову добу 28.08.2021: ЕІС код відчуження - ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД ТОВ (56X930000007950Н), ЕІС код набуття - КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ ДП (56X93000000011 ОМ), об'єм угоди - 190 000 куб.м. є протиправними, він звернувся до суду з цим позовом у якому просив визнати протиправними вказані дії, скасувати відповідні операції відповідача щодо відхилення спірних торгових операцій та номінації, а також скасувати реєстрацію споживачів позивача в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі відповідача станом на 28.08.2021.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 розділу І Кодексу газосховищ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2495 (далі Кодекс газосховищ), цей Кодекс визначає правові, технічні, організаційні і економічні засади функціонування газосховищ природного газу (далі - газосховища), зокрема:
права та обов'язки оператора газосховищ та замовників послуг;
умови доступу до газосховищ;
умови та порядок надання послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу;
механізми взаємодії оператора газосховищ з оператором газотранспортної системи, іншими суб'єктами ринку природного газу;
основні правила технічної експлуатації газосховищ.
Дія цього Кодексу поширюється на оператора газосховищ та замовників послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - замовник).
Згідно з пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газосховищ у цьому Кодексі терміни вживаються, зокрема, у таких значеннях:
- номінація - заявка замовника, надана оператору газосховища стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником природного газу протягом певного періоду (у розрізі доби) для закачування до газосховищ та/або відібрані з газосховищ;
- торгове сповіщення - інформаційне повідомлення встановленої цим Кодексом форми, що направляється оператору газосховища або від замовника, на рахунку зберігання якого обліковується певний обсяг природного газу, який він має намір відчужити, або від замовника, який має намір набути відповідний обсяг природного газу;
- рахунок зберігання - обліковий запис, який оператор газосховища створює для кожного замовника та на якому відображається рух природного газу замовника в газосховищах: обсяг закачування природного газу, обсяг відбору природного газу, передача природного газу, що зберігається в газосховищах, обсяг природного газу в газосховищах на певний момент часу, а також його митний режим та обмеження/обтяження, про які було проінформовано оператора газосховища відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу IX Кодексу газосховищ з метою користування послугами зберігання (закачування, відбору) замовник подає оператору газосховища номінацїї/реномінацїї на закачування та/або відбір відповідно до умов цього Кодексу та договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IX Кодексу газосховищ замовник подає номінацію оператору газосховища не пізніше ніж до 13:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що передує газовій добі, яка стосується номінації. Якщо замовник надає більш ніж одну таку номінацію в цей самий строк, оператор газосховища розгляне номінацію, яка була одержана останньою. Оператор газосховища повідомляє замовника про прийняття або відхилення номінації до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що передує газовій добі, яка стосується номінації.
Номінацїї/реномінацїї, відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IX Кодексу газосховищ, повинні містити таку інформацію: ідентифікацію замовника послуг, що надає номінацію/реномінацію; газову добу, до якої належить відповідна номінація/реномінація; обсяг природного газу, поданий замовником послуг для закачування до газосховищ та/або відбору з газосховищ; ідентифікацію про те, що обсяг природного газу, поданий для закачування та/або відбору до/з газосховищ, перебуває в митному режимі митного складу у визначенні Митного кодексу України; ідентифікацію про те, що номінація/реномінація подається на обсяги природного газу, поданого для закачування та/або відбору до/з газосховищ з використанням потужностей з обмеженнями у визначенні Кодексу газотранспортної системи.
Тобто згідно з вимогами Кодексу газосховищ позивач для того, щоб скористатися послугою відбору природного газу, мав подати оператору газосховища (відповідачу) номінацію на відбір природного газу не пізніше ніж до 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що передує газовій добі, яка стосується номінації.
Відповідно до пунктів 1, 3-13 глави 1 розділу IX Кодексу газосховищ з метою користування послугами зберігання (закачування, відбору) замовник подає оператору газосховища номінації/реномінації на закачування та/або відбір відповідно до умов цього Кодексу та договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.
3. Оператор газосховища підтверджує номінації/реномінації в такому порядку:
номінації/реномінації для закачування та/або відбору природного газу з використанням річної потужності;
номінації/реномінації для закачування та/або відбору природного газу з використанням індивідуальної потужності закачування/відбору на місяць;
номінації/реномінації для закачування та/або відбору природного газу з використанням індивідуальної потужності на добу наперед.
4. Номінація/реномінація замовників, яким надається послуга зі зберігання (закачування, відбору) природного газу на переривчастій основі, може бути підтверджена зі зменшенням обсягів природного газу, заявлених замовником у номінації/реномінації. Зменшення здійснюється в такій черговості:
індивідуальна послуга на закачування/відбір на добу наперед;
індивідуальна послуга закачування/відбору на місяць.
У випадку, якщо послуги мають однаковий строк надання, зменшення має відбуватись в порядку черговості отримання номінацій/реномінацій.
5. Номінації можуть бути змінені відповідно до процедури реномінації.
6. У номінаціях і реномінаціях необхідно врахувати зміну часу з літнього на зимовий, а також із зимового на літній.
7. Номінації та реномінації, які подаються замовником, повинні враховувати обмеження та припинення, які впроваджуються згідно з положеннями цього Кодексу, Національного плану дій, а також інші обмеження, які впроваджуються згідно з чинним законодавством.
8. У разі відсутності технічної можливості подавати/приймати обсяг природного газу, зазначений у номінації, оператор газотранспортної системи повідомляє про це оператора газосховища. Оператор газосховища повинен негайно інформувати про це замовників. Замовники протягом двох годин після одержання вищезазначеної інформації зобов'язані скорегувати номінацію на закачування та/або відбір та подати оператору газосховища реномінацію.
9. Оператор газосховища має право зменшувати чи відхиляти номінацію під час нейтрального періоду та в інших випадках, передбачених цим Кодексом та договором зберігання (закачування, відбору) природного газу. У такому випадку оператор газосховища зменшує чи відхиляє номінації з урахуванням порядку підтвердження номінацій/реномінацій, зазначеному в пункті 3 цієї глави.
10. Оператор газосховища відхиляє номінації/реномінації за умови:
відсутності дійсного договору зберігання (закачування, відбору) природного газу між замовником та оператором газосховища;
невиконання умов договору зберігання (закачування, відбору) природного газу замовником;
невиконання замовником порядку подання номінації/реномінації, визначеного цим розділом;
наявності простроченої заборгованості у замовника перед оператором газосховища за договором зберігання (закачування, відбору) природного газу;
недотримання умов оплати послуг відповідно до вимог цього Кодексу та договору зберігання (закачування, відбору) природного газу;
відсутності у замовника достатньої розподіленої потужності та відсутності вільної та/або неномінованої потужності закачування/відбору на добу наперед для надання замовнику індивідуальних послуг на добу наперед;
відсутності достатнього розподіленого робочого обсягу у замовника за договором зберігання (закачування, відбору) природного газу для виконання номінації на закачування природного газу;
відсутності достатнього обсягу природного газу на рахунку зберігання замовника для здійснення відбору відповідно до поданої номінації/реномінації на відбір з урахуванням відповідного митного режиму та ідентифікації про те, що природний газ був поданий на точку виходу до газосховища чи групи газосховищ на умовах користування потужністю з обмеженнями;
наявності обмежень та/або обтяжень, про які відповідно до законодавства поінформований оператор газосховища, на природний газ замовника у відповідному обсязі;
оголошення оператором газосховища про обмеження, викликані аварією або надзвичайною ситуацією, що робить неможливим надання послуг зі зберігання (закачування, відбору) природного газу, та/або у період нейтрального періоду за наданою замовником номінацією/реномінацією;
необхідності виконання оператором газосховища вимог Національного плану дій або правил про безпеку постачання природного газу;
невиконання вимог чинного законодавства щодо зберігання природного газу відповідно до обраного митного режиму;
відсутності в номінації/реномінації інформації щодо митного режиму природного газу;
відсутності в номінації/реномінації інформації про подачу природного газу на умовах користування потужністю з обмеженнями у визначенні Кодексу газотранспортної системи, якщо природний газ був поданий на умовах користування потужністю з обмеженнями.
11. У разі відхилення номінації/реномінації оператор газосховища інформує замовника про причини відхилення в електронному вигляді.
12. Номінація/реномінація, що пройшла процес перевірки, визначений цим Кодексом, отримує статус підтвердженої номінації/реномінації.
13. Номінація/реномінація замовників, яким надаються послуги зберігання (закачування, відбору) на переривчастій основі, може бути змінена оператором газосховища в односторонньому порядку у випадку необхідності виконання поданих реномінацій замовників, які використовують послуги зберігання (закачування, відбору) на гарантованій основі. Оператор газосховища повинен негайно поінформувати про це замовників, яким була змінена номінація/реномінація.
Як встановлено вище, 28.08.2021 відповідачем було відхилено номінацію позивача на газову добу від 28.08.2021 з кодом відхилення « 12 - відсутність підтвердження суміжним оператором», проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження настання причини для відхилення номінації саме за вказаним кодом відхилення - відсутність підтвердження суміжним оператором.
Щодо можливості відхилення номінації та торгового сповіщення з огляду на арешт майна позивача, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується те, що приватним виконавцем було описано та накладено арешт на природний газ в об'ємі 190 000,00 куб.м., у відповідача були відсутні правові підстави для відхилення спірних номінації позивача та торгових сповіщень позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».
Посилання відповідача на те, що за змістом положень ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) божника накладається шляхом винесення постанови про арешт (майна) коштів боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника, спростовуються змістом ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» частина 2 якої чітко встановлює, що арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Щодо посилань апелянта на те, що визнання протиправними дій суб'єкта цивільних правовідносин не передбачений чинним законодавством так як його задоволення не призведене до захисту прав, що є підставою для відмови у позові, колегія суддів зазначає про таке.
Положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням уважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14) та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 42).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20)).
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним».
Таким чином, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
В свою чергу, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом ч. 2 ст. 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи обставини, які викладені вище та те, що матеріалами справи підтверджується, що внаслідок дії відповідача споживачі, яким позивач надавав послуги були зареєстровані за іншим постачальником, а позивача фактично було позбавлено права надавати послуги вказаним споживачам та здійснювати власну господарську діяльність, обраний позивачем спосіб захисту порушено права шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення та зобов'язання вчинити дії, є ефективним та спрямований на реальне відновлення порушеного права позивача на постачання природного газу споживачам за укладеними договорами постачання, оскільки відносить становище позивача, яке існувало до порушення прав позивача з боку відповідача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/14938/21 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14938/21.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 30.11.2022.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
Г.П. Коробенко