Іменем України
11 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1913/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
при секретарі судового засідання: Хмілю С.Р.,
за участю сторін:
від позивача - Колотило Т.О., Баланюк В.А., від відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Глибоцького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Глибоцькому районі до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -
В поданому до суду позові Прокурор Глибоцького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Глибоцькому районі просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 500 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Приватний підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ в Глибоцькому районі, є платником страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 та п. 8(2) Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок) сплачують страхові внески до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. При цьому розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітньої плати за відповідний місяць, у якому платник мав дохід 33,2 %.
На підставі акту звірки №155 від 23.04.2010 року встановлено, що заборгованість приватного підприємця ОСОБА_3 по платежах до Пенсійного фонду України становить - 500 грн.
Станом на 22.04.2010 року приватний підприємець ОСОБА_3 не погасив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.
Судом встановлено, що заборгованість приватного підприємця ОСОБА_3 зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування скаладає 500 грн. та на момент винесення постанови є не погашеною.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-ІV.
Відповідно до п. 8(2) Прикінцевих положень Закону №1058-ІV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок) сплачують страхові внески до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. При цьому розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітньої плати за відповідний місяць, у якому платник мав дохід 33,2 %.
Частина 2 ст.106 Закону №1058-ІV передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 КАСУ позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАСУ. Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАСУ у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує законні права та інтереси сторін та інших осіб, і тому приймає його.
В зв'язку із викладеним адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись 112, 136, 159, 160, 161, 162-163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь управління Пенсійного фонду в Глибоцькому районі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 500 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 16 серпня 2010 року.
Суддя Г.Г. Спіжавка