04 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2624/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дембіцького П.Д.,
при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,
за участю :
представника позивача: Войналович Н.В. (за дорученням);
відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до приватного підприємства «Аірлан»про стягнення заборгованості у сумі 354,29 грн.,-
У липні 2010 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці звернувся з адміністративним позовом до суду про стягнення з приватного підприємства «Аірлан» заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці у сумі 354,29 грн.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що приватне підприємство «Аірлан» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежам до Пенсійного фонду, а саме: протягом квітня - травня 2010 року здійснював нарахування страхових внесків за кожний базовий період, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачував. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 16 липня 2010 року складає 354,29 грн., а саме а саме: штрафні санкції - 116,75 грн., пеня на зазначену недоїмку 237,54 грн.
Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-176 від 05.07.2010 року. Зазначена вимога оскаржена не була, самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялись.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
Станом на 03 серпня 2010 року відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, представника в судове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.
Таким чином відповідач про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Приватне підприємство «Аірлан» зареєстровано 18.09.208 року за номером 1 038 102 0000 005572, за адресою 5809, м. Чернівці, вул.. Текстильників, буд. 17 кв. 128.
Відповідач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. За даними Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті станом на 16 липня 2010 року - не сплачені. Сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне складає 354,29 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялися вимоги про сплату заборгованості по платежам до пенсійного фонду за № Ю-176 від 05.07.2010 року, однак останній у добровільному порядку суму заборгованості не сплатив. Зазначені вимоги відповідачем не оскаржувались, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялась.
Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі, а саме інформацією із зазначенням заборгованості в сумі 354,29 грн., довідки розрахунку суми позову - фактично сплачених внесків з розрахунковими сумами ПП «Аірлан» за 2010 рік, розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2009-210 р.р., рішення № 210 від 19 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач не надав суду заперечень проти позову, а також доказів сплати суми боргу.
Крім того, слід зазначити, що вказані правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року) та іншими.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року).
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 18 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески роботодавцями нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (п. 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV).
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
У ході судового розгляду справи достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” в частині несвоєчасної сплати страхових внесків. У зв'язку з несплатою страхових внесків відповідачем, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в сумі 354,29 грн.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Однак, відповідач не довів суду факт відсутності у нього боргу перед позивачем та не погасив вказану суму боргу в добровільному порядку у встановлені чинним законодавством строки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Аірлан» (58000, м. Чернівці, вул. Текстильників, 17/128, ідентифікаційний код 36145980, р/р 26002922338151 в ВАТ КБ «Надра», МФО 351005) на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 245, ідентифікаційний код 21430549, р/р 256093123757 в ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість у сумі 354,29 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Постанову складено в повному обсязі 09 серпня 2010 р.
Суддя П.Д. Дембіцький