30 липня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-376/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дембіцького П.Д.,
при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,
за участю :
представника позивача: надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав;
представника відповідача -Ткач Д.Б., Гринчук О.В. (за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці,,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Державного підприємства «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення рішення за № №№ 0000720231/0 від 13 травня 2009 року, № 0000720231/1 від 13 липня 2009 року, № 0000720231/2 від 11 серпня 2009 року, № 0000720231/3 від 23 жовтня 2009 року
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведення робіт з визначення координат пунктів ДГМ та геодезичних мереж згущення автономних супутниковими методами у статичному режимі є передумовою приватизації житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв, а тому вказані роботи звільняються від оподаткування.
21 липня 2010 року, у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просив позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення рішення за № 0000720231/0 від 13 травня 2009 року, № 0000720231/1 від 13.07. 2009 року, № 0000720231/2 від 11.08.2009 року, № 0000720231/3 від 23.09. 2009 року
Крім того, у судовому засіданні зазначив, що укладалися додаткові угоди на виконання вказаних робіт, які на даний час оподатковуються та сплачуються податки.
Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити у за задоволенні позовних вимог надали заперечення на позов із висновками.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Державне підприємство «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 22.10.2003 року, ід. код. 00710167, за адресою: 58013, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 194-А.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Державне підприємство «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 22.10.2003 року, ід. код. 00710167, за адресою: 58013, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 194-А.
Згідно довідки № 20422 від 16.02.2009 року вбачається, що Державне підприємство «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» взято на податковий облік платника податків у ДПІ м. Чернівці.
Крім того встановлено, що згідно з планом графіком перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства Державної податкової інспекції м. Чернівці на березень 2009 року затвердженого Заступником начальника ДПІ м. Чернівці на підставі направлень № 018124 від 23 березня 2009 року ДПІ в м. Чернівці та наказу працівниками податкового органу в період з 23.03 по 17.04.2009 року було проведено перевірку Державного підприємства «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. Перевірка проведена з відома директора підприємства.
У ході вказаної перевірки виявлено порушення в розділі І «Податкові зобов"язання» податкових декларації з ПДВ відображено показники щодо операцій, звільнених від оподаткування, а саме: за роботи по визначенню координат пунктів ДГМ та геодезичних мереж згущення автономними супутниковими методами у статистичному режимі (за період з 01.03.06 по 01.03.07) та було донараховано податок на додану вартість за період з 01.03.2006 року по 31.12.2008 року всього у сумі 76653 грн., у тому числі за березень 2006р. на 7397 грн., за квітень 2006р. на 5341 грн., за травень 2006 р. на 7724 грн., за червень 2006 р. на 3243 грн., за липень 2006р. 6893 грн., за серпень 2006р. на 5323 грн., за вересень 2006р. на 5819 грн., за жовтень 2006р. на 6081 грн., за листопад 2006р. на 7356 грн., за грудень 2006р. на 12449 грн., за січень 2007 р. на 5413 грн., за лютий 2007р. на 3614 грн.
Відповідно до п.п.5.1.19 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 3.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв. Перелік послуг (робіт), одержання яких є обов'язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, операції з продажу яких, починаючи з 31.02.2000 р., звільняються від оподаткування ПДВ.(Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.06.2000 р. N 14-13-4/2300).
Згідно листа Державного комітету України по земельних ресурсах, посилання йде на положення Земельного кодексу України де зазначено, що такими операціями (роботами) є:
- розробка проектів відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
- розробка технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, яким передані земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
- складання схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою їх приватизації громадянами;
- розробка технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, що побажали одержати свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості);
- заповнення бланків державних актів на право приватної власності на
землю.
Отже, слід зазначити, що в даному переліку відсутні роботи по визначенню координат пунктів ДГМ та геодезичних мереж згущення автономними супутниковими методами у статистичному режимі. Вказаний перелік робіт є вичерпним.
Статтею 1 Закону України " Про захист конституційних прав громадян на землю" №2375-ІУ від 20.01.2005 року встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, а саме - згідно з:
4.1 - вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.);
4.2 - вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 грн.).
Однак Державним підприємством "Чернівецький інститут землеустрою" з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року складалось договори (одночасно приймалися в касу підприємства кошти за роботи), зокрема:
1) з одною особою складались три договори: на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку при передачі її безоплатно у власність громадян для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (вартість робіт 153 грн. без ПДВ); на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку при передачі її безоплатно у власність громадян для ведення особистого селянського господарства (вартість робіт 153 грн. без ПДВ); на проведення робіт по визначенню координат пунктів ДГМ та геодезичних мереж згущення автономними супутниковими методами у статичному режимі (вартість робіт 197,98 грн. без ПДВ);
2) складались договори по складанню технічної документації та виготовленню державного акта на право власності на земельну ділянку згідно цивільно - правових угод (вартість робіт 113 грн. без ПДВ або 323,29грн. без ПДВ);
Відповідно до статті 56 Закону України "Про землеустрій" № 858-ІV від 22.05.2003 року роботи з визначення координат пунктів ДГМ автономними супутниковими методами у статистичному режимі не включені у зміст технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Ці роботи відносяться до встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, які здійснюються на основі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначеної абзацом 2 статтею 55 Закону України «Про землеустрій» (№858-ІV від 22.05.2003 року).
Виходячи з вищенаведеного, слід прийти до висновку, що роботи по визначенню координат пунктів ДГМ та геодезичних мереж згущення автономними супутниковими методами у статичному режимі не відносяться до робіт, одержання яких є обов'язковою передумовою приватизації земельних ділянок.
Отже складання технічної документації та виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку згідно цивільно - правових угод не відноситься до безоплатної приватизації, тому проведення цих робіт не може звільнятися від оподаткування ПДВ.
Виходячи з вищенаведеного, ДП "Чернівецький інститут землеустрою" з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року безпідставно використовував пільгу по податку на додану вартість в межах обсягу робіт, які не являються обов'язковою передумовою безоплатної приватизації, в результаті чого повинен був обкладати ці роботи податком на додану вартість.
Крім того, слід зазначити, що Законом України "Про землеустрій" (від 22.05.2003 № 858- ІV), визначено три окремі види робіт із землеустрою:
- складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (стаття 50 Закону);
- виготовлення технічної документації із землеустрою шодо встановлення м«ж земельної ділянки в натурі (на місцевості), (стаття 55 Закону);
- виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (стаття 56 Закону).
Склад, зміст і правила,. оформлення кожного виду документації із землеустрою не с тотожним та відповідно окремо регулюються нормативно-правовими актами та нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" (від 22.05.2003 № 858-ІV) визначено:
Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельку ділянку, включає;
а) пояснювальна записку;
б) технічне завдання на складання документів, шо посвідчують право на земельну - ділянку;
в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;
г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки,складеній за результатами кадастрової зйомки;
ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про. надання або передача земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;
д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;
є) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
є) кадастровий план земельної ділянки;
ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути,
Пунктом 2.9 статті 2 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затверджено: Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05 Д 999 р. № 43 передбачено, що заповнення державних актів на право ..власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному7 комітеті України по земельних ресурсах", та його структурні підрозділи.
Роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки» є взаємопов'язаними та такими, що виконуються у комплексі, передбачають як польові вимірювання, так і камеральні роботи.
Зазначені роботи виконуються за кошти громадян на підставі укладеного договору з визначенням терміну та вартості цих робіт.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.
Згідно Закону України від 20.01.2005 р. № 2375-ІУ "Про захист конституційних прав громадян на землю" вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок, не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 153 грн.).
З аналізу цього Закону випливає, що до складу робіт для виготовлення документації із землеустрою (виготовлення державного акту на землю) входить декілька етапів. До складу цих робіт не включені транспортні послуги з доставки до об'єкта роботи та у зворотному напрямку спеціальної техніки, обладнання та інструментів, які необхідні для виконання робіт; вартість отримання координат вихідних пунктів державної геодезичної мережі; витрати на прокладення теодолітних ходів від пунктів полігонометрії до земельної ділянки; вартість винесення репера натуру; внесення інформації в автоматизовану систему Центрального державного земельного кадастру та перевірка інформації на магнітних носіях та інше.
Вартість цих послуг встановлюється згідно «Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», затверджених спільним Наказом Держкомзему України, Мінфіну України, Мінекономіки України від 15.06.2001 р. № 97/298/124 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.08.2001 р. за № 579/5770 та іншими нормативними актами.
Виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг, вартість яких не визначена законодавчими та нормативними актами, здійснюється за договірними цінами та оплачується додатково.
Отже представник позивача 21 липня 2010 року в судовому засіданні визнав факт укладання додаткових угод підприємством на виконання вказаного додаткових робіт, а вказані додаткові угоди з виконання додаткових робіт у даний час підприємством оподатковуються.
Згідно експертного висновку від 13 грудня 2006 року, яку було проведено за клопотанням ДП «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» встановлено, що роботи з визначення координат пунктів державної геодезичної мережі (ДГМ) автономними супутниковими методом для перенесення в натуру (на місцевість)або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки в зміст технічної документації визначеної статтею 56 Закону України «Про землеустрій», не включені.
Роботи, що включають транспортування до об'єкта роботи і у зворотному напрямку спеціального обладнання та інструментів, вартість отримання координат вихідних державної геодезичної мережі, витрати на прокладання теодолітних ходів від пунктів полігонометрії до земельної ділянки, підлягають оплаті замовником додатково.
У вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при безоплатній передачі громадянам України, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України входять тільки роботи визначені статтею 56 Закону України «Про землеустрій» (а.с.178-179).
Згідно експертного висновку від 15 травня 2007 року, яку було проведено за клопотанням ДП «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» встановлено, що роботи з визначення координат пунктів державної геодезичної мережі ДГМ автономними супутниковими методами у статичному режимі не включені у зміст технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, як передбачено статтею 56 Закону України «Про землеустрій» (а.с.180-186).
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно - правового спору, оскільки в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність дій відповідачем доведена, відповідач надав суду аргументовані заперечення на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії). В даному випадку відповідачем прийнято рішення у відповідності до вимог законів у встановлені законом строки.
Згідно ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Чернівецькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 69-71, 76, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Постанову складено в повному обсязі 04 серпня 2010 р.
Суддя П.Д. Дембіцький