08.12.2022
Справа № 497/2208/22 Провадження № 3/497/1284/22
08.12.2022 року суддя Болградського районного суду Одеської області Висоцький Сергій Олександрович , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області 15.04.1999 року РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 005299/590 від 13.10.2022 року, складеного провідним державним інспектором Одеаького рибоохоронного патруля \відносно ОСОБА_1 13.10.2022 року о 08:15 годині, в м. Болград по вул. Північна громадянин ОСОБА_1 порушив встановлений порядок придбання та збуту водних біоресурсів, протизаконно придбав свіжу рибу карась - 162 кг, без документів, що підтверджують законність їх придбання (відсутня накладна). Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 7, 27, 31 ЗУ "Про тваринний світ". Відповідальність передбачена ст. 63 ЗУ "Про тваринний світ", ч.1 ст.88-1 КУпАП
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав та пояснив, що дійсно 13.10.2022 року придбав у рибалок рибу для продажу, щоб заробити собі на життя. Щиро розкаявся, жалкує про свій вчинок.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Статтею 7 КУпАП врегульовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно диспозиції ст. 88-1 КУпАП адміністративна відповідальність установлена за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу. Відтак, вказана диспозиція фактично є банкетною та серед ознак, які мають бути відображені при викладені суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту (статті, частини, пункту, підпункту), яким встановлюється відповідні правила (заборони) та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималась, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Згідно Протоколу вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.7, 27, 31 ЗУ "Про тваринний світ".
Статтею 7 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку. У передбаченому законом порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.
Зі ст. 27 Закону України "Про тваринний світ" вбачається, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
За приписами ст. 31 Закону України "Про тваринний світ" - підприємствам, установам, організаціям і громадянам дозволяється добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі для використання цих тварин та отриманих продуктів їх життєдіяльності. Тварини, вилучені з природного середовища за відповідним дозволом чи іншим документом та за визначену у встановленому законодавством порядку плату, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, яким цей дозвіл чи інший документ було видано. Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами, організаціями та громадянами у напіввільних умовах чи в неволі без відповідного дозволу чи інших документів на право вилучення їх з природного середовища, що засвідчують законність їх набуття, вважаються незаконно набутими. Правила добування диких тварин, а також їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється добування диких тварин з метою утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі для використання цих тварин та отриманих продуктів їх життєдіяльності, види яких зазначені у Додатку II Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та/або занесені до Червоної книги України, крім добування в цілях і порядку, передбачених Законом України "Про Червону книгу України".
З матеріалів справи та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав свіжу рибу для продажу без документів. Відтак, суд приходить до висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Викладене підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №005299/590 від 13.10.2022 року, описом вилучених біоресурсів, актом передачі швидкопсувного майна на зберігання від 13.10.2022 року, поясненнями ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, а також з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, обставину, що пом'якшує адміністративну відповідальність - щире каяття винного, та інші вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Щодо застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації, суд вважає необхідним конфіскувати вилучену рибу в дохід держави.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496.20 гривень.
Керуючись ст.ст. 9-11, 27, 40-1, 88-1, 221, 283-285, 317-1 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 (п'ятьсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Вилучену свіжу рибу карась вагою 162 кг - конфіскувати в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом .
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя С.О.Висоцький