Справа № 496/2560/22
Провадження № 1-кп/496/461/22
08 грудня 2022 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання до 15 років позбавлення волі. Також, обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідка так як їхнє місце проживання йому відоме та ОСОБА_5 вчинив злочин із застосуванням насильства. Посилаючись на вказані обставини, а також на наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід виді домашнього арешту за місцем його фактичного мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною покидати зазначене в період доби з 23:00 до 06:00 годин за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, строком на 60 днів з покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися м. Одеси без дозволу суду ;
- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час, на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що обвинувачений не порушує запобіжний, та має намір працевлаштуватись на вантажний автомобіль, про те із-за нічного домашнього арешту не має такої можливості.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника.
Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно ризику переховування, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Санкцією ч. 1 ст. 115 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, суд враховує тяжкість покарання.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, на думку суду, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , який на теперішній час обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, розуміючи покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, є доведеним.
Ризик впливу обвинуваченого на потерпілого або свідків, прокурором не доведено.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що прокурором не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченому п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому суд вважає можливим обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час.
Захисником та обвинуваченим не надано жодних доказів, які б свідчили про зменшення зазначеного вище ризику, а також не надано доказів того, що домашній арешт у нічний час перешкоджає влаштуватись на роботу.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, та існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає можливим продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби - з 22:00 години до 06:00 години строком небільше двох місяців.
Крім цього, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п. 1 - 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити покидати без дозволу суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 23:00 до 06.00 години, за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, на строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 13 грудня 2022 року;
- прибувати до Біляївського районного суду Одеської області за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 .
Підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби з 23:00 до 06.00 години з 08 грудня 2022 року до 04 лютого 2023 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- заборонити покидати без дозволу суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 23:00 до 06.00 години, за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, на строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 04 лютого 2023 року;
- прибувати до Біляївського районного суду Одеської області за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 .
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до відділу поліції № 3 Одеського районного відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області - для виконання.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 12 грудня 2022 року о 9 год. 05. хв.
Суддя ОСОБА_1