Справа № 211/3556/22
Провадження № 2/210/1745/22
іменем України
05 грудня 2022 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сільченко В. Є.
секретаря судового засідання Печарник В.О.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18.08.2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя. Позивачка вважає, що зберегти сім'ю немає можливості, подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить інтересам.
Позивач до початку судового засідання надала до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач до початку судового засідання надав до суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позов визнає у повному обсязі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що 18.08.2012 року між сторонами укладено шлюб (а.с. 8).
У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
У відповідності до положень ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання позивача на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сім'ї неможливо, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного, сім'я розпалась і існує формально, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін. Крім того, суд враховує також факт визнання відповідачем позовних вимог та його бажання розірвати шлюбні відносини з позивачем.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Отже, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Стосовно розподілу судових витрат, враховуючи вимоги п.1 ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у зв'язку із задоволенням позовних вимог судового збору в розмірі 496,20 грн., інша половина судових витрат в розмірі 496,20 грн. має бути повернута позивачу з державного бюджету у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 141, 200, 206, 247, 354 ЦПК України,суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 18.08.2012 року та зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 18.08.2012 року зроблено відповідний актовий запис за № 25 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище, взяте під час укладання шлюбу « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 50 відсотків судових витрат понесених у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп).
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 50% від сплаченої суми судового збору, що становить грошову суму у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп) згідно квитанції №34 від 27.09.2022 року, оригінал якої перебуває в матеріалах цивільної справи №211/3556/22 провадження 2/211/2996/22.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровському апеляційному суді через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. Є. Сільченко