Справа № 640/16202/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Каракашьян С.К.
08 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 11 липня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій,
У серпні 2019 року, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 07.08.2019 №22.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок планування проведення заходів державного нагляду (контролю), що порушує вимоги Закону, а відповідно порушує права позивача і спростовує результати перевірки, у зв'язку з її незаконним способом проведення.
Зазначає, що станом на дату проведення перевірки був відсутній закон, який прямо уповноважує відповідача на її проведення.
На переконання позивача, акт перевірки відповідача від 01.03.2019 № 830-10, як документ не має юридичного підґрунтя, так як його форму не затверджено у встановленому порядку, в ньому багато суперечностей та використана нормативно-правова база, що не стосується діяльності позивача, а відповідно не може мати ніяких правових наслідків ні для позивача ні для його діяльності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно - господарських санкцій від 07.08.2019р. №22.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до пункту 1.1 статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2018 №1, Підприємство є власністю територіальної громади міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада, та віднесене до сфери управління Голосіївської районної в місті Киві державної адміністрації.
Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.40 вказаного статуту предметом діяльності Підприємства є, поміж іншого:
- утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку;
- надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку;
- здійснення діяльності щодо розрахунку тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкової території в установленому порядку.
На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 14.02.2019 №830 «Про проведення планового заходу (перевірки)» та направлення на перевірку від 15.02.2919 №666 посадовими особами ГУ Держпрожспоживслужби в м. Києві у період з 18.02.2019 по 01.03.2019 проведено планову перевірку позивача на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, законодавства про захист прав споживачів (з проведенням відеофіксації).
Як зазначено в преамбулі вищевказаного наказу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 01.03.2019 №1101 «Про проведення панового заходу (перевірки)», він виданий відповідно до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист прав споживачів», «Про ціни та ціноутворення» та на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2019 рік.
Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2019 рік, затверджений наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26.11.2018 №964.
Пунктом 17022 указаного річного плану передбачено здійснення з 18.02.2019 терміном 10 днів заходу державного нагляду (контролю) щодо КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За результатами планової перевірки позивача, проведеної у період з 18.02.2019 по 01.03.2019, відповідачем складено акт перевірки від 01.03.2019 №830-10.
Згідно з актом перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем абзацу 6 пункту 2, пунктів 7 та 18 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»; пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; пункту 11 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.03.2011 №307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м.Києві»; частини другої статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», частиною першою статті 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане порушення полягає в тому, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 у справі №826/8441/17 визнано протиправним і скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 №668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким було встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Голосіївського району м. Києва.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, яка набрала законної сили 20.12.2018, вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін.
Згідно з наданими під час перевірки даних на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» обліковується 841 багатоквартирний житловий будинок, загальною площею квартир 2 757 921 м2, з яких загальна площа квартир, розташованих на першому поверсі складає 260 190 м2.
У період з 01.07.2017 по 20.12.2018 підприємством застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 №668, яке визнане судом протиправним і скасоване.
У період з 21.12.2018 по 31.01.2019 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування.
До складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського з питань майна району у м. Києві» на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 №23 (додаток №2).
Таким чином, Підприємство в період з 01.02.2016 по 31.01.2019 порушило вимоги щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: за послугу прибирання прибудинкової території власникам квартир, мешканцям будинків Голосіївського району м. Києва.
По складовій тарифу поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження за період з 01.01.2016 по 31.06.2017 по 752 житловим будинкам виявлено неосвоєння коштів у повному обсязі.
До акту складено додаток №1 «Розрахунок різниці тарифів плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з розпорядженнями КМДА від 30.04.2015 №442 та від 06.06.2017 №668», додаток №2 «Розрахунок зменшення приведених площ житлових будинків внаслідок передачі окремих тротуарів на баланс ШЕДів», додаток №3 «Перелік житлових будинків, по яким кошти освоєні не в повному обсязі, за складовою «Поточний ремонт» згідно з розпорядженням КМДА від 30.04.2015 №442».
Зауваження позивача до акту перевірки відповідачем взяті не були і в подальшому на підставі акту перевірки ним видано припис від 07.03.2019 №241, яким позивача зобов'язано усунути порушення, зафіксовані в акті перевірки від 01.03.2019 №830-10 та вжити заходи відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», а саме:
1) щодо застосування в період з 01.07.2017 по 31.01.2018 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені розпорядженням від 06.06.2017 №668, визнаного протиправним і скасованим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 у справі №826/8441/17, залишеним без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, в термін до 05.07.2019;
2) щодо вартості послуги прибирання прибудинкової території, в яку включено площу, закріплену на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» у м.Києві на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 №23 за період з 01.02.2016 по 31.02.2019 у термін до 08.04.2019;
3) щодо вартості послуги «Поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристрої будинків та елементів зовнішнього упорядження» за період з 01.01.2016 - 31.06.2017 по 752 житловим будинкам виявлено неосвоєння коштів у повному обсязі, у термін до 08.04.2019.
4) про вжиті заходи щодо виконання припису позивача зобов'язано в триденний термін з моменту його виконання повідомити ГУ Держпродспоживслужи в м. Києві.
В подальшому, Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято наказ від 12.07.2019 №3246 «Про проведення позапланового заходу (перевірку) , яким відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ціни та ціноутворення», на підставі п.п.2,3 припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07.03.2019 №241 про усунення порушень вимог законодавства, наказано здійснити позаплановий захід (перевірку) Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», за адресою: м. Київ, проспект голосіївський, буд. 17-Б, у термін з 15.07.2019 по 26.07.2019, щодо стану виконання Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» п.п. 2,3 припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07.03.2019 №241 про усунення порушень вимог законодавства (з проведенням відеофіксації).
16 липня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві вручено позивачу запит про надання інформації.
На відповідний запит позивачем надані пояснення від 17.07.2019 №431-3063, в яких повідомлено про судове оскарження припису Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві від 07.03.2019 №241 в межах адміністративної справи №640/6176/19.
19 липня 2019 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у проведенні перевірки.
Поряд з цим, 19 липня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт №3246-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яким встановлено порушення п.1 ч.4 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та ст. 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення: створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, при здійсненні позапланової перевірки.
На підставі акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 19.07.2019 №3246-10, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення від 07.08.2019 №22, яким, відповідно до п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн.
Вважаючи вказане рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V, відповідно до ст.1 якого державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.96.2012 №5007-VІ (далі Закон України «Про ціни і ціноутворення»), встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
До 2014 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, як вбачається з Указу Президента України «Питання реалізації державної політики з контролю за цінами» від 30.03.2012 №236/2012, була Державна інспекція України з контролю за цінами.
У відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014р. за №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Держави службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та покладено на неї функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Згідно ж із п.2 вказаної постанови Державна інспекція України з контролю за цінами була ліквідована.
Згідно з пп. 11 п. 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Держпродспоживслужба), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює: державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановленням та застосування державних регульованих цін; державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до п.4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. В свою чергу, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №965 від 14.08.2013 «Про затвердження уніфікованої форми акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2013 №1461/23993 затверджено уніфіковану форму акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до ч.1 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінету Міністрів України надано повноваження на здійснення державного регулювання цін, визначення повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з чч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
У відповідності до ч.1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
В свою чергу, відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» норматив рентабельності - рівень прибутковості, що визначається суб'єктом господарювання під час формування ціни. Граничний норматив рентабельності є його максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання під час встановлення ціни товару.
Кабінетом Міністрів України свою постановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.1996 №1548 було встановлено, зокрема, державне регулювання цін на дрова для побутових потреб населення, зокрема, відповідно до п.12 додатку до вказаної постанови обласні державні адміністрації регулюють (встановлюють) торговельні (постачальницько-збутові) надбавки, нормативи рентабельності на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф'яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб.
У відповідності до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2010 №827 «Про встановлення мінімальних норм забезпечення населення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості для надання у 2010 році пільг і житлових субсидій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» було постановлено, зокрема, обласним державним адміністраціям затвердити натуральні норми забезпечення населення твердим та рідким пічним побутовим паливом і скрапленим газом, згідно з якими населенню надаються пільги і житлові субсидії готівкою для відшкодування витрат на їх придбання за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у межах мінімальних норм та граничних показників, затверджених цією постановою, виходячи з обсягу відповідних бюджетних призначень; установити до 1 жовтня 2010 р. торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на тверде та рідке пічне побутове паливо і скраплений газ, що відпускаються населенню для побутових потреб, виходячи з мінімальних витрат постачальних організацій.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право: проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки; одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч.8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу (ч.9 ст. 7 Закону №877-V).
Поняття та юридична природа припису визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», стаття 2 вказаного Закону визначає, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей та у частині, що не урегульована Законом України «Про ціни і ціноутворення».
Так, частиною восьмою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що припис обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Аналіз наведених правових норм у системному зв'язку із положеннями Закону України «Про ціни і ціноутворення» дозволяє дійти до висновку про те, що відповідальність суб'єкта господарювання настає у разі, якщо ним не усунуто порушення, визначені у приписі, якщо інше прямо не передбачено спеціальним Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві перевірки, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 19.07.2019 №3246-10, слугував наказ від 12.07.2019 №3246 «Про проведення позапланового заходу (перевірку)», прийнятий на підставі п.п.2,3 припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07.03.2019 №241 про усунення порушень вимог законодавства.
Матеріалами справи встановлено, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2021 №640/6176/19, що набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 07.03.2019 №241.
Як зазначалось вище, на відповідний запит Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо надання інформації по виконанню вимог припису від 07.03.2019 №241, позивачем надані пояснення від 17.07.2019 №431-3063, в яких повідомлено про судове оскарження припису Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві від 07.03.2019 №241, в межах адміністративної справи №640/6176/19.
В той же час, відповідачем вказану відповідь розцінено як створення перешкод для виконання покладних на уповноважені органи функцій, при здійсненні позапланової перевірки.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком контролюючого органу, з огляду на наступне.
Частина 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
При цьому під створенням перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) розуміється невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (стаття 1 наведеного Закону).
Належної оцінки обставинам щодо оскарження акту перевірки та припису, стан виконання якого став підставою для проведення позапланової перевірки, відповідачем при прийнятті рішення не надано.
Тобто, колегія суддів приходить до висновку про те, що об'єктивно на вимоги відповідача про надання інформації, позивач надав наявну інформацію про судове оскарження підстав для проведення перевірки, що неможливо кваліфікувати як здійснення перешкод.
Колегія суддів розглядаючи справу не приймає твердження відповідача про законність застосування штрафу, оскільки штраф повинен бути застосований у сукупності до обставин які стали підставою у ненаданні документів.
Саме по собі перешкоджання це дія суб'єкта господарювання спрямована на умисне вчинення дій, яке позбавляє можливості суб'єкта контролю здійснити перевірку.
У даному випадку суд приходить до висновку, що судове оскарження припису є підставою для об'єктивного розгляду причин ненадання витребуваних документів щодо стану виконання такого припису.
Аналіз вищевикладеного вказує, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 0.08.2019 №22 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв'язку із чим прийшов до правильного висновку, що відповідачем не доведено створення перешкод для виконання ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій, через що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07.08.2019 №22 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 08 грудня 2022 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль