Справа № 580/1819/22 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
08 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Будищенської сільської ради Черкаського району, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.01.2022 №33-9VІII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)» позивачу;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким затвердити поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, розташованої в межах, с. Свидівок, Черкаського району, кадастровий номер 7124986000:04:002:0656, та передати її у власність позивачу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом ухвалено продовжити апеляційний розгляд даної справи на розумний термін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції,
ОСОБА_1 03.02.2021 звернувся до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер № 7124986000:04:002:0656) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: с. Свидівок Черкаського району Черкаської та надання її у власність.
Листом від 12.03.2021 року за вих. № 9 Будищенська сільська рада повідомила позивача, що його чергова заява від 03.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер № 7124986000:04:002:0656) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: с. Свидівок Черкаського району Черкаської області була розглянута та обговорена на сесії Будищенської сільської ради 26.02.2021. Депутати у винесеному позивачем в своїй заяві питання про затвердження проекту землеустрою наведеної вище земельної ділянки проголосували проти.
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача позивачем звернувся із позовом до Черкаського окружного адміністративного суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №580/3375/21 зобов'язано Будищенську сільську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га для індивідуального садівництва розташованої в межах с. Свидівок, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер №7124986000:04:002:0656 та з урахуванням висновків суду відповідно до вимог статті 118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову.
Будищенською сільською радою на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №580/3375/21 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03.02.2021 про затвердження проекту землеустрою та прийнято рішення від 12.01.2022 №33-9VІII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)».
Незгода позивача із вказаними вище рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, ЗК України та Законом України від 22 травня 2003 року № 858-ІV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-ІV), Законом України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»( далі - Закон № 3613-VI).
Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
На підставі ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.
Згідно з вимогами ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.
Складові Проекту землеустрою позивача щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: - площа земельної ділянки; - зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); - координати поворотних точок земельної ділянки; - лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; - кадастровий номер земельної ділянки; - кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); - межі земельних угідь; - межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; - контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості. Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою.
Згідно частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
Приписами Земельного кодексу України встановлено, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №1640/2594/18.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Будищенською сільською радою на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №580/3375/21 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою та прийнято рішення від 12.01.2022 №33-9VІII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)».
Натомість, підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою слугувала лише та підстава, що відсутня заява ОСОБА_1 про повторний розгляд питання про затвердження проекту землеустрою та відсутній проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність позивачу площею 0,1200 га для індивідуального садівництва що не відповідає положенням Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».
Повторний розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 03.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою відбувся на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №580/3375/21, що свідчить про відсутність необхідності повторного звернення позивача із відповідною окремою заявою та проектом землеустрою.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.01.2022 №33-9VІII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)».
При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, що бажана позивачем земельна ділянка не може бути надана останньому, оскільки через таку проходить високовольтна лінія електропередач, оскільки вказана обставина не була підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 12.01.2022 №33-9VІII.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відтак, питання затвердження проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо, відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку розглянути на сесії сільської ради розглянути питання та прийняти рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність (кадастровий номер 7124986000:04:002:0656) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: с. Свидівок Черкаського району Черкаської та надання її у власність.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 08.12.2022)