Справа № 580/3235/22 Суддя (судді) першої інстанції: Марина БІЛОНОЖЕНКО
08 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату призначеної Позивачу пенсії в розмірі 74% від суми грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням суми щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. На виконання рішення та додаткового рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5973/21, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, однак основний розмір пенсії зменшений відповідачем з 74% грошового забезпечення до 70%. Позивач звертає увагу, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, відтак зміни внесені до ст. 13 Закону №2262-ХІІ стосуються лише осіб, яким пенсія призначається, а не перераховується вже призначена пенсія. Крім того, вказано про безпідставність обмеження розміру його пенсії максимальним розміром, оскільки Конституційний Суд України визнав неконституційним обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, встановленим ч.7 ст. 43 Закону №2262, а тому відповідач не може застосовувати положення ст. 2 Закону №3668 при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 р., з огляду на те, що їх положення є ідентичними до визнаних неконституційними норм. З урахуванням зазначеного, вважає зазначені дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії протиправними.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення з 01.04.2019 відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії під час її перерахунку з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-2479/11 від 07.05.2021; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019, згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 74 % суми грошового забезпечення відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-2479/11 від 07.05.2021р. та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених з 01.04.2019 сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, представником позивача - адвокатом Хомичем І.О. подано апеляційну скаргу, у якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати у відповідній частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Доводи апелянта аналогічні викладеним у позовній заяві та стосуються того, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправно здійснив обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06 грудня 2022 року.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію, за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. Основний розмір пенсії при призначенні склав 74% грошового забезпечення (за 28 років вислуги).
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області видано довідку №6801-2479/11 від 07.05.2021р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2019.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2021. у справі №580/5973/21, (набрало законної сили 29.12.2021) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-2479/11 від 07 травня 2021 року, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2021. у справі №580/5973/21, (набрало законної сили 20.01.2022) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-2479/11 від 07 травня 2021 року, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року.
За наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача щодо перерахунку розміру його пенсії в розмірі 74% від грошового забезпечення та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, відповідач листом від 13.05.2022 повідомив позивачу про проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 із грошового забезпечення згідно довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-2479/11 від 07.05.2021 із розрахунку 70%. Перерахунок здійснено на виконання рішення 26.11.2021 у справі №580/5973/21, однак вказаним рішенням не встановлено зобов'язань перерахунку пенсії позивача у розмірі 74 % грошового забезпечення та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром. Вказано, що стаття 13 Закону № 2262 в редакції, що діє на 1 квітня 2019 року, передбачає, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому вказано, що згідно із Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку із вказаним, зазначено, що законодавчих підстав для перерахунку пенсії позивача із розрахунку 74% оновленого грошового забезпечення, зазначеного в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-2479/11 від 07.05.2021р. та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром - немає.
Приймаючи рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, що застосовується саме під час призначення пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, що обчислювалося під час її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що при перерахунку позивачу пенсії з 01.04.2019р., визначено її розмір, проте, виплату нарахованої позивачу пенсії було обмежено до розміру, що дорівнює десяти прожитковим мінімумам, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідними законами України про державний бюджет України на відповідний рік.
Судом враховано, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VI.
Так, приписи ст. 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, визначають, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У свою чергу, згідно ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, яка набрала чинності з 01.01.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно абз. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Вказані норми Закону №3668-VI на думку суду першої інстанції стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011 року, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Таким чином, указану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. У даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії Позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, з наведеного слідує, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Формальна чинність статті 2 Закону № 3668-VI, не спростовує невідповідності її правового регулювання висновкам Конституційного Суду України в частині порушення Конституції України обмеженням максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, а тому, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги представника позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в частині перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню у відповідній частині.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії у розмірі 74% від суми грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням суми щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі 74% від сусми грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням суми щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 580/3235/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк