Справа № 640/19848/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
07 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,
за участі:
представника позивача - адвоката Білюк Ю.А.,
представника відповідача - Павленка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00245800708 від 02.04.2021 та №0050282/0706 від 02.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення: №0024751/0706 від 05.04.2021 з податку на прибуток на загальну суму 21 660 478,00 грн.: за основним платежем 17 328 382,00 грн., штрафні санкції 4 332 096,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №00245800708 від 02.04.2021 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності 61 468,51 грн. Вище вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За результати розгляду скарги її задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0024751/0706 від 05.04.2021 в частині штрафних санкцій на суму 4 332 096,00 грн., застосованих на підставі п. 123.2 ст.123 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції відповідно до вимог п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України на суму 1 732 838,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення №0024751/0706 від 05.04.2021 та повідомлення-рішення №00245800708 від 02.04.2021 залишено без змін. Так, висновок контролюючого органу фактично ґрунтується на ухвалі Дарницького районного суду у м. Києві від 05.02.2020 у справі № 753/1980/20, оскільки, господарські операції з контрагентами позивача проведені, шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами, в той же час, дане кримінальне провадження закрито. На думку позивача вказані висновки не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а є лише припущеннями з боку відповідача. Крім того, стверджуючи про фіктивний характер господарських операцій ТОВ "НК Фаворит Ойл" з контрагентами-покупцями, ГУ ДПС у м. Києві посилається на те, що відповідно до проведеного аналізу товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, встановлено відсутність інформації щодо кінцевого пункту розвантаження, - відсутність деталізації маршруту автомобіля (час прибуття та вибуття), відсутність номер резервуару, - відсутність температури нафтопродукту. Однак, товарно-транспортні накладні у розумінні вимог податкового законодавства не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Крім того, порушення які могли бути допущенні контрагентами у відображенні певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки ТОВ "НК Фаворит Ойл", як платника податків.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «НК Фаворит Ойл» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування суттєвих обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі №640/19848/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від ГУ ДПС у м. Києві письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судове засідання з'явилися представники сторін, підтримали свої позиції по справі, надали пояснення.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що на підставі направлень від 03.03.2020 №76/26-15-05-07-01-18, № 77/26-15-05-07-01-18, №2397/26-15-05-06-04, №410/26-15-05-06-02, від 10.02.2021 №2334/26-15-07-06-01-18, № 2397/26-15-07-06-01-18, № 2430/26-15-07-09-06, №2441/26-15-07-07-01, № 2459/26-15/07-08-04, №2346/26-15-07-10-02, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 21.02.2020 №1975 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "НК ФАВОРИТ ОЙЛ ТОВ "НК ФАВОРИТ ОЙЛ" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2018 по 31.12.2019, валютного - за період з 01.07.2018 по 31.12.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2018 по 31.12.2019 та іншого законодавства за відповідний період.
За результатами документальної планової виїзної перевірки, контролюючим органом складено акт перевірки №2150/Ж5/26-15-07-06-01-10/39470271 від 17.03.2021, яким встановлені наступні порушення ТОВ "НК Фаворит Ойл", а саме:
- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17 328 382 грн., в тому числі: - III квартали 2018 рік на суму 2 594 165 грн.; - 2018 ріку на суму 4 094 501 грн. - І квартал 2019 на суму 933 091 грн. - II квартали 2019 на суму 2 930 807 грн. - III квартали 2019 рік на суму 6 252 721 грн. - 2019 року на суму 13 233 881 грн.
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по нереальним операціям з реалізації товарів вищезазначеним контрагентам- покупцям на загальну суму 19 253 758 грн., в тому числі: за липень 2018 року на суму 2 000 822 грн.; за серпень 2018 року на суму 877 119 грн.; за вересень 2018 року на суму 4465 грн; за жовтень 2018 року на суму 1 583 628 грн; за листопад 2018 року на суму 83 412грн; за січень 2019 року на суму 381 072 грн; за лютий 2019 року на суму 520 006 грн.; за березень 2019 року на суму 135 690 грн; за квітень 2019 року на суму 282 253 грн.; за травень 2019 року на суму 1 497 671 грн; за червень 2019 року на суму 439 760 грн.; за липень 2019 року на суму 232 264 грн.; за серпень 2019 року на суму 1 155 339 грн.; за вересень 2019 року на суму 2 303 413 грн; за жовтень 2019 року на суму 3 967 566 грн.; за листопад 2019 року на суму 1 825 358 грн.; за грудень 2019 року на суму 1 964 042 грн.; та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість при реалізації товарів іншим особам на загальну суму 19 253 758 грн.. в тому числі: за липень 2018 року на суму 2 000 822 грн; за серпень 2018 року на суму 877 119 грн.; за вересень 2018 року на суму 4 465 грн; за жовтень 2018 року на суму 1 583 628 грн.; за листопад 2018 року на суму 83 412 грн.; за січень 2019 року на суму 381 072 грн.; за лютий 2019 року на суму 520 006 грн.; за березень 2019 року на суму 135 690 грн.; за квітень 2019 року на суму 282 253 грн.; за травень 2019 року на суму 1 497 671 грн.; за червень 2019 року на суму 439 760 грн.; за липень 2019 року на суму 232 264 грн.; за серпень 2019 року на суму 1 155 339 грн.; за вересень 2019 року на суму 2 303 413 грн.; за жовтень 2019 року на суму 3 967 566 грн.; за листопад 2019 року на суму 1 825 358 грн.; за грудень 2019 року на суму 1 964 042 грн.
- ч. 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII із змінами та доповненнями, а саме: ненадходження товару на суму 27 610,65 євро (екв. 27584,15 грн.) за контрактом від 20.07.2016 №01-ТАК-804 нерезидентом "РУП "ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ БЕЛОРУСНЕФТЬ" (Республіка Білорусь).
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення рішення №0024751/0706 від 05.04.2021 з податку на прибуток на загальну суму 21 660 478,00 грн.: за основним платежем - 17 328 382,00 грн. та штрафні санкції - 4 332 096,00 грн.; та податкове повідомлення рішення №00245800708 від 02.04.2021, яким стягнуто пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 61 468,51 грн.
19.04.2021 ТОВ "НК Фаворит Ойл" звернулося до Державної податкової служби України із скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення №0024751/0706 від 05.04.2021 та №00245800708 від 02.04.2021.
29.06.2021 Державна податкова служба України рішенням №14477/6/99-00-06-01-01-06 частково задовольнила скаргу ТОВ "НК Фаворит Ойл" та скасувала податкове повідомлення-рішення №0024751/0706 від 05.04.2021 в частині штрафних санкцій 4 332 096,00 грн., застосованих на підставі п. 123.2 ст.123 Податкового кодексу України та ухвалила застосувати до ТОВ "НК Фаворит Ойл" штрафні санкції, відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України - 1 732 838,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення №0024751/0706 від 05.04.2021 та повідомлення-рішення №00245800708 від 02.04.2021 залишено без змін.
02.07.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві на підставі рішення Державної податкової служби України №14477/6/99-00-06-01-01-06 від 29.06.2021 винесла нове податкове повідомлення-рішення №0050282/0706, яким застосовано до ТОВ "НК Фаворит Ойл" штрафні санкції у сумі 1 732 838,00 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 27 січня 2022 року.
Переглядаючи зазначене рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
З акту перевірки вбачається, що ТОВ "НК Фаворит Ойл" порушено ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" із змінами та доповненнями, а саме: в частині ненадходження товару на суму 27 610,65 євро (екв. 27 584,15 грн.) за контрактом від 20.07.2016 №01-ТАК-804 нерезидентом "РУП "ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ БЕЛОРУСНЕФТЬ" (Республіка Білорусь).
За період, що перевірявся, ТОВ "НК ФАВОРИТ ОЙЛ" здійснювались імпортні операції щодо імпорту товару (паливо дизельне, бензин, газ скраплений). Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій встановлено, що за контрактом від 20.07.2016 № 01-ТАЙ-804 від 01.07.2016 №01-ТАК-804, ТОВ "НК ФАВОРИТ ОЙЛ" перераховано валютні кошти нерезиденту - "РУП ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ БЕЛОРУСНЕФТЬ", однак товар на загальну суму 27 610,65 євро (екв. 27 584,15 грн.) не надійшов товариству у законодавчо встановлений термін - 03.12.2019. Пояснення, ТОВ "НК ФАВОРИТ ОЙЛ" щодо порушення вимог валютного законодавства при розрахунках не надавалися.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з положенням п. 3 ст. 13 Закону України № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Станом на 31.12.2019 у ТОВ "НК ФАВОРИТ ОЙЛ" встановлено дебіторську заборгованість, яка відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 632; за зовнішньоекономічними імпортним контрактам від 20.07.2016 № 01-ТАК-804 в сумі 27 610, 65 євро (екв. 1 172 442, 36 грн), граничний термін надходження валютної виручки - 03.12.2019.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу на наступне.
Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції повідомляв, що ТОВ «НК Фаворит Ойл немає власного автотранспорту для забезпечення доставки товару покупцям, тому користується послугами автоперевезення, окрім того більшість контрагентів забирають товар власним автотранспортом або користуються послугами перевезення вантажів.
Так, покупці, зазначені в Акті перевірки, здійснювали вивезення придбаного у Товариства товару власним транспортом.
Судова колегія зазначає, що товарно-транспортні накладні та подорожні листи не є документами первинного бухгалтерського обліку, а отже не можуть слугувати для підтвердження факту придбання/продажу товарно-матеріальних цінностей. Окрім того товарно-транспортну накладну не визначено як безумовний і обов'язковий доказ реальності укладених правочинів, натомість оцінка здійснених фінансово-господарських операцій повинна надаватися на підставі комплексного, всебічного аналізу матеріалів та фактичних обставин справи з урахуванням їх особливостей та специфік.
При цьому посилання суду першої інстанції на недоведеність реальності господарських операцій з поставок товарів через наявність недоліків в оформленні товарно- транспортних накладних не є правильними, оскільки товарно- транспортна накладна відповідно до норм чинного законодавства призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає безпосередньо взаємовідносини з виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.
У даному випадку позивач здійснював операції з продажу товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим певні недоліки в товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як безперечне свідчення безтоварності спірних операцій.
Відтак, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Питання наявності ТТН та правильність їх оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.
Стосовно відсутності в матеріалах справи договору відповідального зберігання нафтопродуктів №3-13 від 15.01.2015, то позивач повідомив колегії суддів, що користується послугами зберігання нафтопродуктів з долученням копії зазначеного договору відповідального зберігання, відповідно до умов якого Товариство передає, а ТОВ «Фаворит Ойл» зобов'язується за винагороду взяти нафтопродукти на зберігання, зберігати і повернути їх клієнту або особі, вказаній Клієнтом, у тій же кількості, тієї ж марки, виду, якості, відповідно до нормативних документів на продукцію протягом терміну дії Договору. Нафтопродукти, що передаються на зберігання, не переходять у власність Зберігача і повертаються Клієнту або особі, вказаній Клієнтом, на першу вимогу Клієнта.
Товариство, придбавши товар, використовуючи залізничний транспорт або автомобільний доставляє свій товар Зберігачу на нафтобазу для передання на відповідальне зберігання за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 18. Для повернення пального з відповідального зберігання Клієнту або особі, вказаній Клієнтом, Клієнт надає заявку Зберігачу з реквізитами покупця для відвантаження останньому товару, придбаного у ТОВ «НК Фаворит Ойл».
Як зазначив позивач, Товариство не має власного автомобільного транспорту, у зв'язку з чим придбаний товар доставляє до місця зберігання, користуючись послугами Укрзалізниці, згідно укладеного договору або послугами автоперевезення, також згідно укладеного договору. Для доставки товару своїм покупцям також користується послугами автоперевезення, або зазвичай покупці, зокрема й ті, що зазначені в Акті перевірки, забирають товар самостійно, власним або найманим транспортом.
На підтвердження своєї позиції позивач надав колегії суддів первинні документи щодо придбання нафтопродуктів, доставки до місця зберігання залізницею, договір відповідального зберігання, акти передачі на зберігання та повернення зі зберігання, заявки на відвантаження товару з відповідального зберігання покупцям, документи щодо реалізації товару контрагентам-покупцям, а саме: договори, додаткові угоди, додатки до них, видаткові накладні, рахунки-фактури, заявки, довіреності на отримання товару, товаро-транспортні накладні на перевезення товару, копії водійських прав осіб, які здійснювали перевезення товару , копії свідоцтв про калібровку автоцистерн, сертифікати якості та відповідності.
Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно пункту 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (зі змінами) (далі Положення №318), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
У пунктах 6, 7 розділу "Визнання витрат" зазначеного Положення №318 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно пункту 18 П(С)БО 16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); інші витрати загальногосподарського призначення.
Отже, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що передбачено у пункті 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.
За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Також колегія суддів приймає до уваги те, що заявки на відпуск нафтопродуктів контрагентами позивача попередньо направлялися у відсканованому вигляді з подальшим направленням оригіналів разом з первинними документами. З усіх контрагентів позивача, що зазначені в Акті перевірки, а саме: у травні 2019 року позивач відвантажував товар тільки ТОВ «Дінер Вайс», про що в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних за травень, серпень 2019 року.
Окрім того, судовою колегією встановлено, що позивач не отримував від відповідача акту про ненадання документів бухгалтерського та податкового обліку в ході проведення планової перевірки від 10.03.2021 №167/Ж6/26-15-В7-06-01-22, при цьому доказів того, що зазначений акт направлявся чи вручався позивачу відповідачем не надано.
Додатково до викладеного колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового органу для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків за діяння інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Отже, за відсутності відповідних доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання вказаних операцій або про їх невиконання контрагентами, позивач не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в своєму податковому обліку та як наслідок зазначене не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Також колегія суддів зазначає, що штрафна санкція на суму 61 468,58 грн оплачена ТОВ «НК Фаворит Ойл» 08.02.2022 року згідно платіжного доручення №140. Повідомлення про оплату направлено відповідачу 09.02.2022 з доказами про оплату. Від позовних вимог в цій частині позивач відмовляється в апеляційній скарзі.
З урахуванням такого, податкове повідомлення-рішення №00245800708 від 02.04.2021 позивачем не оскаржується, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційному суді спростовані доводи та аргументи відповідача, надано належні, достатні та переконливі докази у підтримку своєї позиції, у зв'язку з чим колегія суддів знаходить правові підстави для скасування судового рішення першої інстанції.
Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року у справі №640/19848/21 скасувати та ухвалити нову постанову якою:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 02.07.2021 №0050282/0706.
3. Провадження у справі № 640/19848/21 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2021 №00245800708 закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Фаворит Ойл» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Г, код ЄДРПОУ 39470271) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 11 350,00 грн (одинадцять тисяч триста п'ятдесят грн 00 коп), а також за подання апеляційної скарги у розмірі 17 025,00 грн (сімнадцять тисяч двадцять п'ять грн 00 коп).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк