Справа № 580/10835/21 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
07 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною відмову у наданні позивачу довідки про право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форм власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення відповідно до статті 120 Кодексу цивільного захисту України; зобов'язання відповідача надати позивачу довідку на право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форм власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення відповідно до статті 120 Кодексу цивільного захисту України за формою, наведеною у листі Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 23.09.2013 №03-10311/214.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та наказом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (по особовому складу) №245 від 22.10.2020 був звільнений зі служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, виключений з кадрів ДСНС України та усіх видів забезпечення.
Згідно свідоцтва про хворобу №252 від 12.10.2020 Лікарсько-експертної комісії Управління ДСНС України у Черкаській області, позивач визнаний обмежено придатним до військової служби. Захворювання позивача пов'язане з проходженням служби.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №776133 від 11.11.2020 позивачу з 11.11.2020 встановлено 2 групу інвалідності безтерміново у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби.
01.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати довідку на право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форм власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, відповідно до статті 120 Кодексу цивільного захисту України.
Листом №6802-6614/11 від 03.12.2021 відповідач відмовив позивачу у наданні такої довідки з тих підстав, що позивач був звільнений за станом здоров'я, а не через хворобу.
Не погоджуючись з наведеним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і осіб, звільнених із служби цивільного захисту врегульований Розділом Х Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI (далі - КЦЗ України).
Пунктом 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 120 КЦЗ України передбачено, що знижка у розмірі 50 % плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, надається, у тому числі, особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків, та членам їхніх сімей.
Пільги, передбачені частиною першою цієї статті, надаються особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членам їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло-та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства, визначений Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 (далі - Порядок № 389).
Згідно п. 2 Порядку № 389 його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, у тому числі, згідно із КЦЗ України (особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов'язків).
Пунктом 3 Порядку № 389 передбачено, що пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільги.
Суд першої інстанції правильно підсумував, що право на отримання пільги відповідно до статті 120 Кодексу цивільного захисту України мають особи за наявності умов:
- звільнення зі служби цивільного захисту через хворобу;
- настання інвалідності під час виконання службових обов'язків.
При цьому стосовно першої умови, а саме звільнення зі служби цивільного захисту через хворобу слід зазначити таке.
У підпункті 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013, зазначено, що контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі;
3) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) центральної лікарсько-експертної комісії центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, про непридатність або обмежену придатність до служби;
4) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу;
7) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу управління, формування чи підрозділу, навчального закладу, наукової установи, іншої організації центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки;
8) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;
9) у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призивної комісії;
10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
10-1) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;
11) у зв'язку з набуттям громадянства іншої держави;
12) в інших випадках, передбачених законом.
Суд вбачає за доцільне зазначити про те, що Положення №593 не містить такої підстави для звільнення, як «через хворобу».
Натомість однією із вищевказаних підстав для звільнення є: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) центральної лікарсько-експертної комісії центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, про непридатність або обмежену придатність до служби
Кодекс цивільного захисту України також не містить визначення терміну «звільнення через хворобу», а перелік підстав звільнення зі служби містить лише одну підставу, яка вказує на звільнення особи через наявність у неї розладів здоров'я або захворювань, що перешкоджають подальшому проходженню служби, а саме: пункт 3 частини 2 статті 106 Кодексу цивільного захисту України та підпункт 3 пункту 176 Положення №593, відповідно до яких контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про наявність єдиної підстави для звільнення особи зі служби, яка спричинена незадовільним станом здоров'я.
З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно свідоцтва про хворобу №252 від 12.10.2020 Лікарсько-експертної комісії Управління ДСНС України у Черкаській області. визнаний обмежено придатним до військової служби. Захворювання позивача пов'язане з проходженням служби.
Наказом №245 від 22.10.2020 позивач був звільнений зі служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що поняття звільнення «через хворобу» та «за станом здоров'я» в даному випадку є тотожними, а тому звільнення позивача за станом здоров'я не є підставою для відмови у видачі довідки.
Щодо другої умови, а саме настання інвалідності під час виконання службових обов'язків, слід зазначити наступне.
Згідно п. 26 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення №1317), особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
Причинами інвалідності є поранення, контузії, каліцтва, захворювання:
- пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що є окремі дві причини настання інвалідності, а саме; захворювання пов'язані з виконанням службових обов'язків; захворювання, одержані в період проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
З наявної у матеріалах справи довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №776133 від 11.11.2020 вбачається, що позивачу з 11.11.2020 встановлено 2 групу інвалідності безтерміново у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки інвалідність позивача пов'язана саме з проходженням служби, а не із виконанням службових обов'язків, він не має права на пільги, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 120 Кодексу цивільного захисту України, а тому відповідач на законних підставах відмовив позивачу у наданні довідки на отримання пільг.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких