Справа № 320/15475/21 Суддя першої інстанції: Щавінський В.Р.
07 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
при секретарі - Масловській К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на прийняте у порядку письмового провадження додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коронахім» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коронахім» (далі - Позивач, ТОВ «Коронахім») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2021 №4219/0901 та №4223/0901.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 позов задоволено повністю.
У липні 2022 року ТОВ «Коронахім» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення рішення про судові витрати, в якій просило ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ГУ ДПС у Київській області витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, в сумі 42 200,40 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 заяву задоволено частково та стягнуто на користь ТОВ «Коронахім» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 700,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що дії адвоката з вивчення документів та аналізу судової практики, а також з опрацювання та надання правового аналізу відзиву не є окремими процесуальними діями, а відтак виокремлення їх від інших послуг, що надаються адвокатом, є безпідставним. У свою чергу суд зазначив, що факт понесення іншої частини витрат та зв'язок їх з цією справою підтверджується належними і допустимими доказами, як і «гонорар успіху», який є обґрунтованим у межах цього спору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ «Коронахім» про розподіл судових витрат. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, подання відповіді на відзив є правом, а не обов'язком особи, а відтак витрати з її складання і подання є необґрунтованими, по-друге, послуги з аналізу судової практики та вивчення документів не можуть стосуватися розгляду справи, по-третє, додаткова винагорода є добровільною домовленістю між сторонами договору, а відтак не може бути відшкодована за рахунок коштів державного бюджету, по-четверте, перерахування коштів на рахунок адвоката здійснено до моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг, по-п'яте, заявлені до присудження витрати не є співмірними із складністю цієї справи та не вважаються такими, що є неминучими.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.11.2022, в якому було оголошено перерву до 07.12.2022.
У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а додаткове рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 22.03.2021 між ТОВ «КОРОНАХІМ», в особі директора Русакова Д.С. (Клієнт або Замовник) та адвокатом Франчуком А.В. (Адвокат) укладено договір про надання юридичних послуг (далі - Договір; т. 1 а.с. 147-148), за умовами якого Адвокат зобов'язується за дорученням Замовника надати йому юридичні послуги у вигляді усних та письмових консультацій, правового аналізу договорів та інших правових документів, а також на підставі окремих додаткових угод до цього договору представництво (захист) інтересів Замовника у судах будь-якої юрисдикції та інстанцій, а Замовник зобов'язується оплатити зазначенні послуги.
Відповідно до пункту 2.1 договору Адвокат надає послуги шляхом: усних та /або письмових консультацій щодо діючого законодавства; підготовки проектів господарських договорів; правового аналізу та консультування з приводу укладених договорів; аналізу судової практики; збору доказів; підготовки проектів листів, претензій, наказів і т.п.; складання позовних заяв, відповідей на відзиви, письмових пояснень, а також інших необхідних у зв'язку із виконанням умов договору документів процесуального та правового характеру; представництва інтересів Замовника в суді. Інші юридичні послуги, замовлені Замовником.
Згідно п. 3.1 Договору за послуги, як надаються Адвокатом за цим договором, Замовник сплачує Адвокату авансом щомісяця 15 000,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування вказаної суми на рахунок Адвоката.
Окрім оплати роботи, Замовник відшкодовує Адвокату усі понесені накладні витрати, підтвердженні документально або заздалегідь погодженні (п. 3.2 Договору).
У подальшому між сторонами підписана додаткова угода №1 від 29.10.2021 до Договору (далі -Додаткова угода; т. 1 а.с. 149).
Так, у Додатковій угоді зафіксовано, що Адвокат зобов'язується надати Замовнику консультативні та інші юридичні послуги з опрацювання правової позиції та складання адміністративного позову Клієнта до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Київській області №4219/0901 та №4223/0901 від 15.03.2021 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 1 585 020,00 грн, а також представництва (захисту) інтересів Замовника у Київському окружному адміністративному суді за вказаним позовом, а Замовник зобов'язується оплатити зазначені послуги (п. 1.1).
За послуги Адвоката Замовник сплачує авансом винагороду у розмірі 50 000,00 грн. Кінцева вартість послуг визначається з розрахунку 1 000,00 грн за одну годину роботи та 1 000,00 грн за одне судове засідання (п. 1.2).
Сторони погодили, що у разі прийняття судом першої інстанції рішення на користь Клієнта (досягнення позитивного рішення у справі) Клієнт сплачує на користь Адвоката додаткову винагороду у розмірі 2 (двох) % від суми штрафних санкцій, які є предметом оскарження. Така оплата здійснюється за рахунок отриманого згідно п. 1.2 авансу. У випадку ухвалення судового рішення про відмову у позові, різниця між авансом та сумою, визначеною згідно п. 1.2, підлягає поверненню Замовнику (або повертається пропорційно до незадоволеної частини позовних вимог) (п. 1.3).
Приймаючи до уваги різноманітність об'єктивних факторів, які впливають на результат роботи Адвоката, погоджуючись з тим, що професіоналізм та добросовісність Адвоката не є єдиною визначальною умовою позитивного результату, сторони домовились, що робота Адвоката має бути оплачена у розмірі, встановленому п. 1.2 незалежно від результатів роботи Адвоката за умови добросовісного виконання ним своїх зобов'язань. У випадку наявності зауважень з боку Клієнта до роботи Адвоката, він зобов'язаний письмово повідомити про це Адвоката. В іншому випадку робота Адвоката підлягає безумовній оплаті (п. 1.4).
Окрім оплати роботи, Замовник відшкодовує Адвокату усі понесені накладні витрати, підтверджені документально або заздалегідь погоджені (п. 1.5).
Зобов'язання Замовника щодо оплати роботи Адвоката зберігаються до повної оплати (п. 1.6).
Додаткова угода №1 набуває чинності з моменту підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору про надання юридичних послуг від 22.03.2021 (п. 1.7).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано копію акта про приймання-передачі наданих послуг від 18.07.2022 (т. 1 а.с. 150), рахунка-фактури №14/01/22-1 від 14.01.2022 (т. 1 а.с. 151).
У згаданому акті від 18.07.2022 зафіксовано, що Адвокатом були надані Клієнту наступні послуги за Додатковою угодою:
- вивчення документів та судової практики, необхідних для складання позовної заяви, збір доказів - 2 години - 2000,00 грн;
- складання позовної заяви - 3 години - 3000,00 грн;
- опрацювання та надання правого аналізу відзиву ГУ ДПС у Київській області у справі №320/15475/21 - 0,5 години - 500,00 грн;
- складання та направлення до Київського окружного адміністративного суду відповіді на відзив ГУ ДПС у Київській області у справі №320/15475/21 - 2 години - 2000,00 грн;
- представництво інтересів Замовника 10.03.2022, 14.06.2022 та 18.07.2022 у Київському окружному адміністративному суді у справі №320/15475/21 - 3 засідання - 3000,00 грн.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що без урахування витрат на вивчення документів та судової практики, а також на опрацювання та надання правового аналізу відзиву, заявлена до присудження сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та співмірною із складністю справи, а відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу.
З такими висновками суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на таке.
Приписи ч. 1 ст. 139 КАС України визначають, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.
Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Крім того, колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 у справі № 120/3929/19-а.
Матеріали справи свідчать, що Відповідач до суду першої інстанції подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів, колегія суддів, з урахуванням аргументів клопотань ГУ ДПС у Київській області та доводів його апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Щодо обґрунтованості витрат, наведених в акті приймання-передачі наданих послуг, а саме щодо послуг в частині вивчення документів та судової практики, а також опрацювання та надання правового аналізу відзиву, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що складання і підготовка позовної заяви, відповіді на відзив належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входять всі вище перелічені послуги. Отже, окреме їх виділення від підготовки позовної заяви, відповіді на відзив є необґрунтованим, позаяк останні є елементом підготовки таких документів, а тому такі витрати не можуть вважатися обґрунтованими. На цьому правильно наголосив суд першої інстанції.
Посилання Апелянта на те, що подання відповіді на відзив є правом, а не обов'язком позивача, а відтак ці витрати не є неминучими, колегія суддів відхиляє, позаяк такий процесуальний документ згідно ч. 2 ст. 159 КАС України є заявою по суті справи, а відтак його подання хоча і є правом позивача, однак не свідчить про те, що такі витрати є необґрунтованими.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 320/5284/19 Верховний Суд підкреслив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
У розрізі наведеного судова колегія зауважує, що висновки суду першої інстанції про те, що інші витрати, зафіксовані в акті від 18.07.2022 та які стосуються виконання Адвокатом Додаткової угоди, є обґрунтованими та співмірними із цією справою, а відтак підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Посилання Апелянта на те, що оплата послуг фактично відбувалася раніше підписання акта приймання-передачі наданих послуг, а Договір не містить відомостей щодо його зв'язку саме з цією справою, судова колегія оцінює критично, оскільки факт надання Адвокатом послуг саме щодо цієї справи підтверджується Додатковою угодою, саме якою і передбачено також порядок оплати послуг адвоката у вигляді сплати авансового внеску.
У свою чергу щодо сплати ТОВ «Коронахім» на користь Адвоката 2% від суми штрафних санкцій у випадку задоволення позову та висновку суду першої інстанції про обґрунтованість таких витрат, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.02.2022 у справі № 440/7120/20 зауважив, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
На переконання судової колегії, такі витрати у розмірі 2% від суми штрафних санкцій, що становить 31 700,40 грн, не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції та обсягом витраченого останнім часу, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника Позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.
Відтак, оскільки процесуальний закон наділяє суд повноваженнями з урахуванням клопотання іншої сторони зменшити належну до стягнення суду правничої допомоги, судова колегія з урахуванням встановлених вище обставин, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в частині «гонорару успіху» підлягали зменшенню Київським окружним адміністративним судом. У спірному випадку з огляду на викладене таке зменшення можливе до 10 000,00 грн.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, стягуючи за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 700,40 грн, не надав оцінки їх співмірності і необхідності, а тому прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для присудження таких витрат за рахунок контролюючого органу у згаданому розмірі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення питання щодо розміру належних до присудження витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 242-244, 250, 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - змінити, визначивши, що належні до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коронахім» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати на професійну правничу допомогу складають 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 07 грудня 2022 року.