06 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10436/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року в адміністративній справі №160/10436/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови призначити їй пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити їй пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 24.11.2020 р., виходячи з вислуги років - 26 років 03 місяці 02 дні.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі № 160/27401/21, яке набрало законної сили 27.05.2022 року, Державною установою «Центр пробації» було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали для розгляду питання про призначення їй пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, листом від 06.07.2022 року за №0400-010311-8/68262 «Про надання інформації» Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області проінформувало позивача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю в неї підстав для призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач вказує, що свою відмову Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обґрунтовує відсутністю на момент звільнення (08.10.2019 року) необхідної календарної вислуги років (24 років 6 місяців та більше) згідно з вимогами пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 , що викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.07.2022 року за № 0400-010311-8/68262.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п.«а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 24.11.2020 року, виходячи з вислуги років - 26 років 03 місяці 02 дні.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстави для призначення позивачу пенсії відсутні, оскільки остання не набула необхідного каленндарного стажу вислуги років у розмірі 24 роки 6 місяців.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 27.01.2000 року по 08.10.2019 року проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України (Державна пенітенціарна служба), звільнившись з посади старшого інспектора Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області згідно ч.5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно Наказу ДУ «Центр пробації» від 30.09.2019 року № 183/К «Про особовий склад», яким позивача було звільнено зі служби, її вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить - 19 років 08 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні - не зазначено.
Проведеним позивачем на підставі відомостей та записів з її трудової книжки та її послужного списку, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року та ч.4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу служб України», обрахунком вислуги років в пільговому обчисленні для призначення пенсії за вислугою років, з розрахунку один місяць служби за сорок днів, вислуга років позивача в пільговому (кратному) обчисленні становить - 26 років 03 місяців 02 дні (19 р. 08 міс. 11 дн. = 7186 дн *40/30=9581дн= 26 р. 03 міс 02 дн.).
В матеріалах справи міститься як послужний список позивача, якими визначено трудовий шлях останньої.
24.11.2021 року позивач звернулася до Державної установи «Центр пробації» із заявою про підготовку та направлення до ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів, передбачених постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2017 року № 3-1 для призначення їй пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з отриманою від Державної установи «Центр пробації» відповіді за вих. № 150/В-155/10/Ян-21 від 03.12.2021 року встановлено, що у підготовці й направленні до ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області документів для призначення позивачеві пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивачу було відмовлено посилаючись на те, що «призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі пільгової вислуги років Законом не передбачено», а її календарна вислуга років є меншою, ніж передбачено вимогами цього Закону, для призначення пенсії за вислугою років.
Не погодившись із такою відмовою Державної установи «Центр пробації» про направлення документів для призначення пенсії за вислугу років, позивач звернулась з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання їх бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 року, яке набрало законної сили, у справі № 160/27401/21 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації», яка полягає у не підготовці та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів, передбачених Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 для призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Пре пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких) інших осіб», та зобов'язано Державну установу «Центр пробації» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідні документи для призначення пенсії.
На виконання вимог зазначеного вище рішення суду від 26.04.2022 року у справі №160/27401/21, яке набрало законної сили 27.05.2022 року, Державною установою «Центр пробації» було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали для розгляду питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Між тим, листом від 06.07.2022 року за №0400-010311-8/68262 «Про надання інформації» Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поінформувало позивача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю у неї підстав для призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно матеріалів справи, свою відмову Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обґрунтовує відсутністю на момент звільнення (08.10.2019 року) необхідної календарної вислуги років (24 років 6 місяців та більше) у відповідності до положень пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись з наведеними висновками Пенсійного органу, викладеними у листі від 06.07.2022 року №0400-010311-8/68262, та вважаючи відмову у призначені пенсії протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1- 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;.
Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею цього Закону встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393, Постанова № 393).
Порядок № 393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Положеннями статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393.
Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як єдину, обов?язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вислуги саме в календарних роках передбачає обов?язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
З аналізу вищезазначених норм права випливає, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови № 393».
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 26 років 03 місяці 02 дні, а тому у відповідності до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» остання набула право на призначення пенсії за вислугою років на підставі вказаного Закону.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.05.2022 року по справі № 480/4643/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року в адміністративній справі №160/10436/22 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук