08 грудня 2022 р.Справа № 552/978/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Яковенко Н.Л., Хорольський провулок, 6, м. Полтава, 36000, повний текст складено 25.03.2022 року у справі № 552/978/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Солодуна Степана Миколайовича, старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Савченка Владислава Олеговича
про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Солодуна Степана Миколайовича, старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Савченка Владислава Олеговича, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008871 від 25.01.2022 року, серії ВМ №00006056 від 06.01.2022 року, та серії ВМ №00007521 від 12.01.2022 року, справи про адміністративні правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2022 року у справі № 552/978/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, визнання встановленими обставин, які не підтверджені доказами, просить суд апеляційної інстанції рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2022 року у справі № 552/978/22 скасувати, та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається помилковість висновків суду першої інстанції про доведеність вчинення позивачем адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортними засобами, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження допущення позивачем руху транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених у пункті 22.5 ПДР України щодо навантаження на здвоєні осі транспортного засобу. Вважає, що справи про адміністративні правопорушення підлягають закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 є керівником юридичної особи ТОВ «ДОБРОБУД-ІНВЕСТ», код: 41267243, основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД:41.20).
Не є спірною обставиною у цій справі, що ТОВ «ДОБРОБУД-ІНВЕСТ» на праві приватної власності належить транспортний засіб - вантажний спеціалізований самоскид VOLVO FH 480, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою серія ВМ №00008871 від 25.01.2022 року старшого державного інспектора відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, ухвалено притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51000 грн.
За змістом вказаної постанови, 26.11.2021 о 18 год. 29 хв., за адресою М-22, км 74+810, Полтавська обл., відповідальною особою допущено рух транспортного засобу VOLVO FH 480, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 51,4% (12,85 тон).
Постановою серія ВМ №00006056 від 06.01.2022 року головного спеціаліста відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солодуна Степана Миколайовича, ухвалено притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51000 грн.
За змістом вказаної постанови, 08.11.2021 о 14 год. 47 хв., за адресою М-22, км 74+810, Полтавська обл., відповідальною особою допущено рух транспортного засобу VOLVO FH 480, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 49,3% (12,457 тон).
Постановою серія ВМ №00007521 від 12.01.2022 року старшого державного інспектора відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, ухвалено притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51000 грн.
За змістом вказаної постанови, 13.11.2021 о 19 год. 37 хв., за адресою М-22, км 74+810, Полтавська обл., відповідальною особою допущено рух транспортного засобу VOLVO FH 480, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 48,1% (12,221 тон).
Не погодившись з вищевказаними постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі Порядок № 1174).
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.
Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Згідно з п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Пунктом 12 Порядку № 879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13 Порядку №879).
Частиною 2 ст. 132-1 КупАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно абз. 7 ст. 132-1 КупАП підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно оскаржуваних постанов: серія ВМ №00008871 від 25.01.2022 року, серія ВМ №00006056 від 06.01.2022 року, серія ВМ №00007521 від 12.01.2022 року позивача, як відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме за допуск транспортного засобу VOLVO FH 480, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 51,4% (12,85 тон) (постанова серія ВМ №00008871 від 25.01.2022 року); навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 49,3% (12,457 тон) (постанова серія ВМ №00006056 від 06.01.2022 року), та навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 48,1% (12,221 тон) (постанова серія ВМ №00007521 від 12.01.2022 року).
Колегія суддів зазначає, що оскаржувані постанови відповідають вимогам вищезазначеного законодавства та містять необхідні дані, які є обов'язковими для постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
При цьому колегія суддів враховує, що якщо оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнано правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми. Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №826/15341/15.
В оскаржуваних постановах наявна також інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, його назва, код, тип обладнання, серійний номер, а також серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу (UA.TR.113-0619/04F №21/1) строк дії якого до 17.06.2022 р.
Отже, технічний засіб, яким в автоматичному режимі було зафіксовано вищевказані викладені в оскаржуваних постановах порушення пройшов повірку, про що мав чинне свідоцтво.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що зазначений технічний засіб не відповідав встановленим чинним законодавством України вимогам, а також доводи про те, що судом першої інстанції не перевірено відповідності означеного технічного засобу встановленим чинним законодавством України вимогам.
Використана відповідачем інформація приладу зважування дорожніх транспортних засобів у русі, на переконання колегії суддів є належним доказом вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу та одержаних показників. Доказів, які б спростовували, або ставили під сумнів законність використання такого приладу матеріали справи не містять, та скаржником таких не представлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що у зв'язку із закриттям з 24.02.2022 року доступу до «Сервісу перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі» судом першої інстанції не досліджені докази на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення колегія суддів також вважає безпідставними. Рішення суду першої інстанції не містить оцінки будь-яких інших доказів, ніж тих, що містяться в матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі позбавили суд першої інстанції можливості встановити обставини щодо функціональних можливостей системи Weight-in-Motion (WiM) та умови її експлуатації, у зв'язку із чим не було встановлено обставин, які мають безпосереднє значення для правильного вирішення справи, колегія суддів також не приймає з огляду на їх безпідставність. При цьому колегія суддів бере також до уваги, що як встановлено з матеріалів справи, судом першої інстанції за клопотанням позивача у відповідача витребовувались докази у цій справі, а саме копії оскаржуваних постанов № ВМ00006056 від 06.01.2022 р. та ВМ № 00007521 від 12.01.2022 р. (ухвала від 03.03.2022 р.). Доказів існування будь-яких перешкод у витребуванні відомостей системи Weight-in-Motion (WiM), у тому числі за ініціативою позивача, матеріали справи не містять.
З приводу доводів позивача про те, що наведені в оскаржуваних постановах результати зважування транспортного засобу є недостовірними та неточними, оскільки не узгоджуються із самостійно проведеними позивачем математичними розрахунками, а також про те, що за відсутності в матеріалах справи інших доказів вагових параметрів транспортного засобу станом на час зважування до уваги слід взяти відомості з товарно-транспортних накладних (ТТН), колегія суддів зазначає, що як було вказано вище, п. 13 Порядку № 1174 закріплено, що під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1174, вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки». Відповідно до п. 9 вказаної постанови засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Будь-яких доказів того, що під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу позивача були застосовані засоби вимірювальної техніки, які не відповідали вимогам законодавства матеріали справи не містять.
Самостійно проведені позивачем математичні розрахунки факт перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, також не спростовують.
З приводу доводів апеляційної скарги про зазначення в рішенні суду першої інстанції про перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу, а не на здвоєні, то колегія суддів зазначає, що такі допущені судом в судовому рішенні описки на правильність ухваленого рішення не впливають, при тому, що в оскаржуваних постановах серія ВМ №00008871 від 25.01.2022 року, серія ВМ №00006056 від 06.01.2022 року, та серія ВМ №00007521 від 12.01.2022 року зазначено про виявлення перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.
Відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі- Правила № 363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Отже, товарно-транспортна накладна є документом, що використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватись для списання товарно-матеріальних цінностей.
При цьому колегія суддів зазначає, що сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на вагу/навантаження транспортного засобу.
Колегія судді враховує, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням законність та правильність роботи якого не спростовані.
З приводу вищевикладених доводів апеляційної скарги колегія суддів також зазначає, що як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, скасування акта адміністративного органу з формальних мотивів не забезпечує дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час розгляду справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість учинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки. Зазначений висновок узгоджується з правовою позиціє висловленою Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2021 року у справі № 461/8084/17, від 15 травня 2019 року у справі № 826/10919/14 та від 17 лютого 2021 року у справі № 804/1190/18.
Колегія суддів зазначає, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для сумнівів щодо законності проведеної перевірки та наявності зазначеного в оскаржуваних постановах факту перевищення транспортним засобом позивача нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР.
Доводи апеляційної скарги наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення відносно позивача які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваних рішень, також не доводять.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що оскільки транспортний засіб VOLVO FH 480, ДНЗ НОМЕР_1 станом на час вчинення адміністративного правопорушення, на підставі договору оренди перебував у користуванні ТОВ «АРМАГРУП» з огляду на що позивач не може вважатися належним користувачем цього транспортного засобу, а отже до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка не є належним користувачем транспортного засобу, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі Порядок № 1197).
Відповідно до п. 1 Порядку № 1197 цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).
Згідно з п. 3 Порядку № 1197 підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:
1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;
2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;
3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;
4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);
5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;
6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.
У відповідності до оскаржуваних постанов, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як відповідальну особу.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності внесено відомості про будь-якого належного користувача/користувачів вищевказаного транспортного засобу VOLVO FH 480, ДНЗ НОМЕР_1 матеріали справи не містять, та скаржником не представлено.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача права визначати належного користувача транспортного засобу та ініціювати внесення відповідних змін до Реєстру у разі передання автомобіля в оренду юридичній особі, та наявність такого обов'язку у керівника або іншого представника ТОВ «АРМАГРУП», колегія суддів не приймає, оскільки такі доводи у даному випадку не мають правового значення.
З огляду на вищезазначене колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга правильності рішення суду першої інстанції не спростовує.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2022 року у справі № 552/978/22 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2022 року у справі № 552/978/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко