08 грудня 2022 року справа №200/9592/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 р. у справі № 200/9592/21 (головуючий І інстанції Черникова А.О.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому проваджені, -
30 липня 2021 року Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. від 09 липня 2021 року ВП № 65308122.
Зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавчий лист № 200/12789/19-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 13 квітня 2021 року про зобов'язання Головного управління ДПС в Донецькій області здійснити облікові операції в ІКП з ПДВ платника податків обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, щодо коригування податкової заборгованості у вигляді зменшення нарахованої пені за період з 01 листопада 2016 року по 21 жовтня 2019 року у розмірі 41 332 240 грн. 30 коп. (АСВП № 65308122). 29 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження і зазначена постанова була отримана боржником 05.05.2021 р. Проте, станом на 08.06.2021 р. боржником вимоги виконавчого листа не виконувались. У зв'язку із невиконанням рішення суду по справі №805/12789/19-а, державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. Зазначає, що позивач не звертався до державного виконавця із листами, що існують якісь перепони для виконання судового рішення, у зв'язку з чим, просив відмовити у задоволені позовних вимог. Також просив замінити відповідача на належного, а саме на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а. с. 146-148, т. 1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 р. у справі № 200/9592/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 липня 2021 року ВП № 65308122 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанова про накладення штрафу ВП № 65308122 від 09.07.2021 у сумі 5 100,00 грн. була єдиною та достатньою підставою, для того, щоб позивач (боржник) почав вчиняти дії, скеровані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та скасовано не було.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29 квітня 2021 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП№ 65308122 відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 200/12789/19-а, який виданий 13 квітня 2021 року про зобов'язання Головного управління ДПС в Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) здійснити облікові операції перерознесення платежів в ІКП з ПДВ платника податків обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний,2, код ЄДРПОУ 03337119) шляхом редагування напряму зарахування зі зменшення заборгованості по пені в рахунок зменшення податкової заборгованості з основного платежу за період з 01 листопада 2016 року по 21 жовтня 2019 року на суму 41 332 240,30 грн. (а. с. 60-61, т.1).
З копії рекомендованого повідомлення вбачається, що 05 травня 2021 року позивачем отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження (а. с. 62, т. 1).
09 липня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП№ 65308122 прийнята постанова про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії (а. с. 67-68, т. 1).
Не погоджуючись із постановою від 09 липня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн., позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частин першої, другої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пункту 1 частини 1 стаття 3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до вказаної норми виконавець зобов'язаний, зокрема: - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; - розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Суд зазначає, що на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/12789/19-а на підставі виконавчого листа № 200/12789/19-а від 13 квітня 2021 року.
Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
На підставі частини 2 статті 63 Закону №1404-VIII відповідачем 09 липня 2021 року прийнято спірну постанову про накладення штрафу та зобов'язано позивача виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Суд погоджується із позицією позивача та зазначає, що чинне законодавство не надає територіальним органам ДПС повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Прийняття таких рішень є виключним повноваженням ДПС України.
Проте, відповідно до судового рішення, яке виконується примусово, зобов'язання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладеної визначено за позивачем.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, ГУ ДПС у Донецькій області не наділено правом реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та повноваження щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відносяться до виключної компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику і таким органом є Державна податкова служба України.
Повноваження позивача щодо виконання рішення суду в частині прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної є обмеженими законодавством. Відповідними повноваженнями наділений центральний орган ДПС України.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року встановлений новий спосіб виконання рішення, яким: Зобов'язане Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ ДПС здійснити облікові операції перерознесення платежів в ІКП з ПДВ платника податків обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, шляхом редагування напряму зарахування зі зменшення заборгованості по пені в рахунок зменшення податкової заборгованості з основного платежу за період з 01 листопада 2016 року по 21 жовтня 2019 року на суму 41 332 240, 30 грн. (а. с. 12-14, т. 2).
З урахуванням встановлених обставин, на час винесення державним виконавцем спірної постанови, у Головного управління ДПС у Донецькій області був відсутній доступ до перегляду та редагування ІКП стягувача.
Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість для його виконання (Постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року, справа №464/5990/16-а).
З представленого позивачем копії листа від 24.11.2021 р. № 1536/05-99-18-03-12, вбачається, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 30.09.2021 р. проведено скасування пені у сумі 41 332 240,30 грн. (Рішення про скасування пені № 11/32-009-13-11) (а. с. 28, т. 2).
Проте, з листа відповідача вбачається, що відомостей про виконання вимог виконавчого листа до відділу не надходило, виконавче провадження у справі не закрите (а. с. 54, т. 2).
Суд зазначає, що основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання судового рішення у даному випадку з боку позивача відбулось з об'єктивних та поважних причин, що підтверджується наявними у справі доказами.
Відтак, рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/12789/19-а не виконано з поважних причин, оскільки боржник не мав реальної можливості для його виконання.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 р. у справі № 200/9592/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 р. у справі № 200/9592/21 - залишити без змін.
Повне судове ршення складено 08 грудня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко