05 грудня 2022 року справа №360/4459/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Казначеєва Е.Г., Геращенка І.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 у справі № 360/4459/21 (головуючий I інстанції суддя Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного у правління ДПС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 р. у справі № 360/4456/21 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції, як і контролюючий орган, неправильно визначили базу оподаткування нежитлової нерухомості, проігнорувавши відомості, які занесені до документів, що посвідчують право власності на таке приміщення. Хоча договір купівлі-продажу нежитлового приміщенням з зазначенням площі нежитлового приміщення підтверджений витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Порушення норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу податковий орган заперечує проти задоволення апеляційної скарги, погоджується з мотивацією судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відеоконференція не відбулась за технічними причинами з боку сторін.
Справа розглянута поза датою, визначеною в ухвалі суду від 3 лютого 2022 року, з огляду на прийняття Верховною Радою України Законів України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-1Х, від 15 серпня 2022 року № 2500, від 16 листопада 2022 року № 2738, якими в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і продовжено його до 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник податків в Сєвєродонецькій ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області, освновий від діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).
За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 є власником нежитлової нерухомості:
- захисної споруди цивільного захисту, сховище: обліковий № ВГ 11645, загальною площею 1299,1 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації приватної власності - 25.11.2019;
- частка будівлі корпусу № 50 (п'ятиповерхова будівля) в розмірі 95/100, загальною площею 10244,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації приватної власності - 22.01.2014.
Відповідачем направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 03.05.2021 за № 0296007-2407-1214 на суму 28121,73 грн., яке розраховано таким чином: розмір мінімальної заробітної плати за 2020 рік - 4723,00 грн., ставка 0,5% = 23,615 (за 1 кв. м.) загальна площа об'єкта 1299,10 кв.м. (1299,10 х 23,615- 2556,52 грн. = 28121,73 грн.) за 11 місяців 2020 року.
Крім того, відповідачем позивачу направлено податкове повідомлення - рішення від 03.05.2021 за № 0296008-2407-1214 на суму 221770,04 грн., яке розраховано так: розмір мінімальної заробітної плати за 2020 рік - 4723,00 грн., ставка 0,5% = 23,615 (за 1 кв.м.) загальна площа об'єкта 10244,80 кв.м. (10244,80 х 23,615 - 20160,91 = 221770,04 грн.) за 11 місяців 2020 року.
Відповідач при визначенні бази оподаткування посилався на те, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в розділі «додаткові відомості» щодо об'єкта нерухомого майна наявна інформація щодо часток п'ятиповерхової будівлі корпусу № 5 літери «А-5, а-а {4}, загальна площа якої становить 10703,60 кв.м, із зазначенням їх площі, які становлять 95/100 (дев'яносто п'ять сотих) часток, які належать на праві власності платнику податків ОСОБА_4 , а саме: приміщення першого поверху № 1, 3-26, 53-59, 65-142, тамбур - І, VI, X, XII, сходова клітина - IV, VII, VIII, IX, XIII, загальною площею 2255,2 кв.м.; частка приміщення № 2 площею 102,30 кв.м., частка сходової клітини - III площею 16,4 кв.м.; приміщення, сходові клітини, перехідні галереї другого поверху загальною площею 3010,1 кв.м.; приміщення, сходові клітини третього поверху загальною площею 2810,90 кв.м.; приміщення, сходові клітини четвертого поверху загальною площею 1288,9 кв.м.; приміщення, сходові клітини п'ятого поверху загальною площею 761,0 кв.м.; ганок - а2-а4}. Загальна площа всіх вище перелічених часток п'ятиповерхової будівлі складає 10244,8 кв.м.
Позивач вважав неправільним розрахунок податку на нерухоме майно у податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2021 за № 0296008-2407-1214, а саме: так як загальна площа приміщення будівлі корпусу № 50 становить 10703,6 м.кв., то в цьому випадку його частка буде 10703.6 x 95 : 100=10168.42 м.кв., а не 10244,80 кв.м., як зазначає Головне управління ДПС у Луганській області.
Така незгода позивача стала підставою для звернення до суду з позовом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правове врегулювання нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
За приписами підпунктів 266.1.1 пункту 266.1, 266.2.1 пункту 266.2, 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України зазначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підсумовуючи наведене, слід дійти висновку, що платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка. Податковий орган нараховує податок на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень (підпункт 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Рішенням Сєвєродонецької міської ради шістдесят п'ятої (позачергової) сесії сьомого скликання № 3712 від 12.06.2019 встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,5% за 1 кв.м від розмір мінімальної заробітної плати.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19)» платників звільнено від сплати податку на нерухомість за березень 2020 року.
Відповідач в межах спірних відносин цю норму застосував під час розрахунку позивачу розміру податку на нерухоме майно за 2020 рік.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, послався на те, що контролюючий орган правомірно послався на розмір площі об'єкту нерухомого майна, який зазначений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, спираючись на таке.
Позивач свою позицію обгрунтовував такими розрахунками: загальна площа приміщення будівлі корпусу № 50 становить 10703,6 м.кв.. Його частка становить 95/100, то вимір площі належної йому частки буде: 10703.6 x 95 : 100=10168.42 м.кв., а не 10244,80 кв.м., як зазначає відповідач. Е неприйнятним, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у графі «додаткові відомості» внесені дані про площі такого нерухомого нежитлового майна: 2255,2 кв.м. + 102,30 кв.м. + 16,4 кв.м. + 3010,1 кв.м. + 2810,90 кв.м. + 1288,9 кв.м. +761,0 кв.м. = 10244,80 кв.м.
В п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон № 1952) занотовано: державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Частина 2. статті 12 Закону № 1952 встановлює, що відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
За правилами абзацу 6 ч. 5 ст. 12 Закону № 1952 у разі зміни характеристик об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва характеристики такого об'єкта оновлюються в Державному реєстрі прав автоматично в режимі реального часу в порядку інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про ідентифікатор такого об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) з обов'язковим відображенням дати такого оновлення. Дія положень цього абзацу не поширюється на випадки, коли зміна характеристик об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості пов'язана з поділом, об'єднанням такого об'єкта чи виділом частки з такого об'єкта, а також з реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта нерухомого майна чи самочинним будівництвом.
Кабінетом Міністрів України 26 жовтня 2011 р. прийнята постанова № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі Постанова № 1141).
Відповідно до п. 8 Постанови № 1141 під час формування заяви про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про:
1) тип помилки у відомостях Державного реєстру прав:
технічна помилка у відомостях Державного реєстру прав з вини заявника;
технічна помилка у відомостях Державного реєстру прав з вини державного реєстратора;
Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав: 4) опис технічної помилки;
У разі формування заяви, разом з якою подається декілька документів для виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, відомості про документ зазначаються щодо кожного такого документа.
У даному ж випадку суд констатує, що позивач не скористався правом звернення до органу Державного реєстру прав про виправлення описки, або суду з позовом про оскарження рішення цього органу, якщо в задоволенні заяви йому було відмовлено.
Ні податковий орган, ні суд не повинні обраховувати розміри часток нерухомого майна, якщо існує технична документація з зазначенням певних цифрових вимірів і яка стала підставою для внесення цих даних до реєстру.
Суд вважає, що в межах даних правовідносин не було свавілля з боку відповідача, яким би було завдано позивачу індивідуального та надмірного тягара, оскільки дії податкового органу щодо прийняття податкових повідомлень-рішень відповідають офіційній інформації з державного органу.
Відповідачем дотримано баланс публічних та приватних інтересів, з врахуванням норм Податкового кодексу України. Позивачем у справі не доведено належними й допустимими доказами завдання йому спірними рішеннями відповідача надмірного тягара.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 у справі № 360/4459/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 у справі № 360/4459/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 грудня 2022 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв