ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2022 року м. Київ № 640/13549/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368, ел. пошта - kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2019-2021 р.р.), викладені у листі від 20.07.2022 № 15082-14632/С-02/8-2600/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2019-2021 р.р.) з 06.03.2022 та виплатити заборгованість з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/13549/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Копію ухвали суду від 30.08.2022 та позовні матеріали отримано відповідачем 04.10.2022, однак відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.
Разом з тим, позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що після призначення пенсії за віком виникає право на її обрахунок з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Оболонський район) та з 13.04.2022 та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виповнилось 60 років та вона отримала право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До досягнення віку 60 років ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров'я згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На запит позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві надано копію рішення від 19.04.2022 № 930050834135 про призначення пенсії. З розрахунку пенсії вбачається, що пенсійним органом застосовано середній показник заробітної плати у розмірі 6186,32 грн, а саме 3764,40 грн (за 2014-2016 роки), помножений на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати 1,64337493 (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14).
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням середнього показника заробітної плати при призначенні пенсії у 2022 році, який дорівнює 10846,37 грн.
Листом від 20.07.2022 № 15082-14632/С-02/8-2600/22 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило, що
Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що виключно ним Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяві на підставі документів про страховий стаж, заробітну плачу (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший і пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньо заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, враховується лише при первинному призначенні пенсії. Тому враховувати при обчисленні розміру пенсії показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки немає підстав.
Не погоджуючись з діями пенсійного органу, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами ч. 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, порядок переходу з одного виду пенсії на інший у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений статтею 45 вказаного закону.
Відтак, наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як встановлено судом, і не заперечується сторонами, позивач отримувала пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач у 2022 році звернулась вперше.
Так, Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17 та ряду інших.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу було призначено пенсію за віком вперше, однак під час розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 (3764,40 грн), збільшений на коефіцієнт 1,64337498, що в цілому становить 6186,32 грн.
Так, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Пенсійного Фонду України (https://www.pfu.gov.ua/statystyka/pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/arhiv-zapitannya-vidpovidi-peremishhenim-pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/), показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування враховується для обчислення пенсії, є такими:
- за 2014 рік - 3149,45 грн.;
- за 2015 рік - 3661,41 грн.;
- за 2016 рік - 4482,35 грн.;
- за 2017 рік - 6273,45 грн.;
- за 2018 рік - 7810,88 грн.;
- за 2019 рік - 9205,19 грн.;
- за 2020 рік - 10340,35 грн.;
- за 2021 рік - 12993,56 грн.
Отже, застосований відповідачем при обчисленні пенсії позивача показник середньої заробітної плати є показником за 2014-2016 роки (3764,40 грн (11293,21 грн (3149,45 грн. + 3661,41 грн. + 4482,35 грн) : 3).
Водночас, оскільки пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому частиною третьою статті 45 Закону № 1058 поняттю переведення на інший вид пенсії.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 63704016), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77654163), Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі № 359/4709/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82169343), від 21.02.2019 у справі № 211/2459/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80035629), від 28.11.2019 у справі № 647/1699/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85964613), від 31.07.2019 у справі № 720/208/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83379281).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачу 13.04.2022 було призначено пенсію за віком вперше, під час визначення її розміру мав бути врахований показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки.
Поряд з викладеним суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
У відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2019-2021 роки, є протиправними.
З метою відновлення порушених прав позивача Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві слід зобов'язати провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2019-2021 роки з 13.04.2022 та виплатити заборгованість з урахуванням виплачених сум.
Підстави для здійснення перерахунку пенсії починаючи з 06.03.2022 відсутні, оскільки пенсію за віком призначено з 12.04.2022, що підтверджується рішенням від 19.04.2022 № 930050834135.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з квитанції № ПН5518 від 12.08.2022, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2019-2021 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368, ел. пошта - kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2019-2021 роки з 13.04.2022 та виплатити заборгованість з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368, ел. пошта - kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 КАС України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.С. Пащенко