ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2022 року м. Київ №640/14000/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця»
доДержавної аудиторської служби України
провизнання протиправним та скасування висновку
встановив:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним і скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 11 серпня 2022 року про результати моніторингу закупівлі: мазут, ідентифікатор в електронній системі закупівель за №UA-2021-12-21-016094-c.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у висновку відповідача зазначено, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону про закупівлі не надало через електронну систему закупівель документи, на підставі яких розраховано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Утім позивач зазначає, що останнім такі документи розміщенні на хмарному сервісі, до якого закрито доступ на підставі постанови від 12 березня 2022 року №263. Позивачем надана розгорнута інформація на запит, з урахуванням законодавства України. Крім того, відповідач своєю вимогою зобов'язує позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, шляхом притягнення де відповідальності осіб, якими допущено порушення, але вказані вимоги є неконкретизованими, не зазначені чіткі та послідовні дії щодо виконання вказаної вимоги. Такий висновок не відповідає вимогам пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позивач просить визнати його протиправним та скасувати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Державною аудиторською службою України надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги остання не визнала та зазначила, що здійснюючи моніторинг публічної закупівлі UА-2021-12-21-016094-с, від позивача було витребувано інформацію щодо обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначену його очікувану вартість та на підставі яких документів зроблено таке обґрунтування. Зазначено про необхідність надання вказаної інформації протягом трьох днів з дня оприлюднення запиту. Позивач порушив вказані терміни надання інформації, надавши її не в повному обсязі, що є порушенням частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» №922. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» 21 грудня 2021 року оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі, предметом якої є мазут, та оприлюднено відповідну тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель Prozorro за №UA-2021-12-21-016094-с, у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 18 липня 2022 року №144 здійснено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 11 серпня 2022 року.
Не погоджуючись із твердженнями, викладеними у Висновку, керуючись положеннями абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», 18 серпня 2022 року філією «ЦЗВ» оприлюднено через електронну систему закупівель заперечення на висновок.
Однак, станом на день звернення позивача до суду у електронній системі закупівель, як наголошує позивач, відповідачем не зазначено інформації щодо результатів розгляду заперечень до Висновку, наданих позивачем.
Вважаючи оскаржуваний висновок протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Правовідносини у сфері державних закупівель та процедура проведення моніторингу врегульована Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922)
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (надалі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Предметом оскарження у цій справі є висновок про Держаудитслужби про порушення строків надання інформації позивачем.
Дослідивши позиції сторін, оцінивши письмові докази надані сторонами та приписи діючого законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивач не оскаржує процедуру призначення та проведення моніторингу.
Розбіжності сторін, на думку суду, полягають у різному підході до повноти витребуваної інформації, повноти та строків її надання на запит контролюючого органу.
Відповідач не заперечує факту надання відповіді та пояснень на їх запит у строки, визначенні частиною п'ятою статті 8 Закону №922, але оскільки позивач не надав документи, на підставі яких здійснено розрахунок та обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначену його очікувану вартість, то порушено строки їх надання.
Суд погоджується з позицією відповідача, що зміст запиту про інформацію щодо обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі є таким, що вимагає від позивача надати не тільки пояснення чи інформацію, але і документи, на підставі яких зроблено таке обґрунтування.
Таким чином, позивач зобов'язаний був не тільки повідомити у своїх поясненнях про розміщення таких документів на хмарному сервісі, доступ до якого заблоковано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», як обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення його очікуваної вартості, але і надати їх.
В той же час, судом встановлено та не спростовується сторонами, що пояснення на запит від 27 липня 2022 року позивач надав 01 серпня 2022 року, тобто у строк, визначений законом. Моніторинг проводився з 19 липня 2022 року по 11 серпня 2022 року.
Таким чином, за наявності своєчасно наданих позивачем пояснень та інформації щодо обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, але не в повному обсязі, з урахуванням термінів проведення моніторингу (з 19 липня 2022 року по 11 серпня 2022 року), у відповідача було достатньо часу для витребування конкретних документів, на які посилався позивач у своїх поясненнях, а у позивача достатньо часу для надання наказу та експертного висновку в межах строків проведення моніторингу, або отримання відповідних доказів, які знаходяться у хмарному сховищі.
Не вчинення Держаудитслужбою зазначених дій дає суду підстави прийти до висновку, що таке рішення не відповідає частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, приписи якої вимагають від суду перевірити чи є рішення обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, чи прийнято безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ службові особи органів державного фінансового контролю зобов'язані суворо додержуватись Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами органів державного фінансового контролю своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Суд зазначає, що врахування прав, інтересів позивача, дотримання принципів здійснення заходів контролю є суттєвим та непорушним, а у цій справі відповідач мав можливість і був зобов'язаний діяти у спосіб, визначений законом, врахувати інтереси позивача та усунути розбіжності чи недоліки без вжиття заходів реагування, враховуючи їх малозначність та відсутність негативних наслідків.
При цьому суд враховує, що Держаудитслужбою за результатами моніторингу не встановлено за результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, передбачених Законом.
Зазначене дає суду підстави дійти того, що надана позивачем інформація та пояснення були достатніми для висновку відповідача про відсутність порушень закону, а ненадання у строк, визначений у запиті документів не вплинуло на вищезазначений висновок.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені відповідачем заперечення ними спростовані.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 11 серпня 2022 року про результати моніторингу закупівлі: мазут, ідентифікатор в електронній системі закупівель за №UA-2021-12-21-016094-c.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко