1/1948
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відкриття спрощеного провадження у справі
07 грудня 2022 року м. Київ№ 640/20342/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
заступника керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах
держави
до Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява заступника керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави до Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації й Міністерства культури та інформаційної політики України щодо невиконання вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 та Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501) щодо незабезпечення занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини місцевого значення, розташованих на території Обухівського району Київської області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України станом на день набрання чинності наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 №501, а саме: Миколаївська церква - пам'ятка архітектури кін. XIX ст., розташована: с. Кадомка Обухівський (Кагарлицький) район, Київська область (охоронний номер 69, прийнято на облік на підставі рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради від 24.04.1990 №67), Садибний будинок - пам'ятка архітектури сер. XIX ст., розташована: с. Хохітва Обухівський (Богуславський) район, Київська область, (оборонний номер 43, прийнято на облік на підставі рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради від 24.04.1990 №67), Житловий будинок - пам'ятка архітектури 1880 року, розташована: м. Богуслав Обухівський (Богуславський) район, Київська область (охоронний номер 41, прийнято на облік на підставі рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради від 24.04.1990 №67), Кам'яниця - пам'ятка архітектури поч. XVIII ст., розташована: м. Богуслав Обухівський (Богуславський) район, Київська область, (охоронний номер 42, прийнято на облік на підставі рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради від 24.04.1990 №67), Спаська церква - пам'ятка архітектури сер. XIX ст., розташована: м. Васильків Обухівський (Васильківський) район, Київська область (охоронний номер 52, прийнято на облік на підставі рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради від 24.04.1990 №67) та зобов'язати останніх вжити вичерпних заходів для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вищевказаних об'єктів культурної Спадщини за категорією місцевого значення.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача в наслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом враховано в даній справі її значення для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком переліку справ, визначених частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, судом встановлено, що даний позов до цього переліку винятків не відноситься.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, судом встановлено наступне:
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.
За таких підстав, на цій стадії відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об'єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи перейти до розгляду в судовому засіданні або в порядку загального провадження.
Відтак, враховуючи, що дана справа не підпадає під обмеження, встановлені чинним Кодексом адміністративного судочинства України, а також незначну складність справи, судом вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 255, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави до Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
2. Відмовити в задоволені заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
3. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
4. Повідомити позивача, що відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
5. Повідомити відповідачів про можливість подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів, з дати отримання цієї ухвали.
6. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Арсірій Р.О.
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.