ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2022 року м. Київ № 640/15314/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Луцьк),
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Луцьк) (відповідно до ухвали суду від 03 листопада 2022 року) (далі по тексту - відповідач 1), адреса: АДРЕСА_2 , Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач 2), адреса: АДРЕСА_3 , в якій позивач просить
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 05 вересня 2022 року, № 967 начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС «ІНФОРМАЦІЯ_4» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Луцьк) Західного регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України лейтенанта ОСОБА_3.
- зобов'язати уповноважену службову особу підрозділу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України вчинити дії, а саме: дозволити громадянину України ОСОБА_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданого 16 січня 2018 року, перетинання державного кордону на виїзд з території України.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він зарахований на курс 15930 - магістр з великих даних та аналітики (денна форма навчання) у EAE Business School в м. Барселона в Королівстві Іспанія. Тривалість навчання за програмою на ступінь магістра триває з 17 жовтня 2022 року до 15 вересня 2023 року і складається з 60,00 кредитів, що еквівалентні ECTS (Європейська система трансферу і накопичення кредитів).
Один кредит ECTS відповідає 25 академічним годинам, включаючи години лекцій, домашнє завдання та випускний проект.
Навчання за програмою магістра з великих даних та аналітики є денною формою навчання і складається з 25 годин занять на тиждень в приміщеннях університету з понеділка по п'ятницю.
Як зазначає позивач, факт його зарахування на вищевказаний курс до Бізнес школи у м. Барселона у Королівстві Іспанія підтверджується зокрема Довідкою EAE Business School від 28 липня 2022 року та Міжнародним посвідченням студента (isic) S НОМЕР_2
Крім того, у позовній заяві вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у Військовому квитку позивача 11 серпня 2022 року проставлено відмітку про те, що позивачу надано відстрочку від призову на військову службу згідно абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» на період навчання».
05 вересня 2022 року позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» для перетину державного кордону України з метою виїзду на навчання. Для перетину державного кордону України в пункті пропуску «Устилуг» він пред'явив для проведення паспортного контролю уповноваженій особі підрозділу охорони державного контролю необхідні документи.
Проте, начальник 3 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС «ІНФОРМАЦІЯ_4» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 (м.Луцьк) Західного регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України лейтенант ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 05 вересня 2022 року № 967, з посиланням на те, що позивача тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон».
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що 05 вересня 2022 року позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» з метою здійснити перетин державного кордону на виїзд з України. Під час здійснення прикордонного контролю позивачем було пред'явлено наступні документи: - паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ; - довідку для виїзду за кордон здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти» виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11 серпня 2022 року №151; - військовий квиток НОМЕР_3 ; - довідку ЕАЕ Business School від 28 липня 2022 року про зарахування на навчання на денну форму з нотаріально засвідченим перекладом; - міжнародне посвідчення студента.
Надані позивачем при перетині державного кордону документи, на переконання представника відповідача 1, не давали підстав, для прийняття рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України, уповноваженими посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, у зв'язку з чим, рішенням начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС «ІНФОРМАЦІЯ_4» ВПС «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_3 № 967 від 05 вересня 2022 року, відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України.
Представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідачем 2 не було порушено прав позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року замінено відповідача Начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС «ІНФОРМАЦІЯ_4» ВПС «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Луцьк) Західного регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України лейтенанта ОСОБА_3 у адміністративній справі №640/15314/22 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Луцьк) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_4).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року внесено виправлення в ухвалу суду від 03 листопада 2022 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
05 вересня 2022 року позивач прибув в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» з метою виїзду з України.
Для підтвердження підстав для перетину державного кордону України, позивачем було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 16 січня 2018 року; - Довідку EAE Business School від 28 липня 2022 року про зарахування на навчання на денну форму з нотаріально засвідченим перекладом; - Міжнародне посвідчення студента (isic); - Довідку ІНФОРМАЦІЯ_5 №151 від 11 серпня 2022 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; - Військовий квиток НОМЕР_3 , виданий 30 червня 1988 року з відміткою ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову на військову службу.
Начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «ІНФОРМАЦІЯ_4» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 прийнято рішення про відмову позивачу у перетині державного кордону України від 05 вересня 2022 року.
Другий примірник вказаного рішення отримано позивачем особисто 05 вересня 2022 року, про що свідчить його підпис на наявній у матеріалах справи копії оскаржуваного рішення.
Не погоджуючись із оскарженим рішенням щодо створення перешкод у реалізації позивачем свого права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 1 статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Наведене свідчить, що конституційне право особи вільно залишати територію України може бути обмежене законом, при цьому відповідний державний орган повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05 листопада 2009 року №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах 1, 3 статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, згідно з статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі по тексту - Закон України №389-VIII у редакції на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно пункту 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
При цьому пункт 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року №57 (у редакції, на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Так, статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі по тексту - Закон України №3543-XII, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
Слід наголосити, що Законом №3543-XII визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову у разі перетину кордону необхідно надати підтверджуючі документи.
Наведене дає підстави для висновку про те, що станом на час виникнення спірних у цій справі відносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством.
Відтак, позивач є військовозобов'язаним відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII.
Згідно з вимогами Закону України «Про прикордонний контроль» від 05 листопада 2009 року №1710-VI повноваженнями щодо надання особам, у тому числі й громадянам України призивного віку, дозволу на перетинання державного кордону України надані уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України. (статті 3, 6).
05 вересня 2022 для перетину державного кордону позивачем було паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 16 січня 2018 року; - Довідку EAE Business School від 28 липня 2022 року про зарахування на навчання на денну форму з нотаріально засвідченим перекладом; - Міжнародне посвідчення студента (isic); - Довідку ІНФОРМАЦІЯ_5 №151 від 11 серпня 2022 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; - Військовий квиток НОМЕР_3 , виданий 30 червня 1988 року з відміткою ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову на військову службу.
Рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №967 від 05 вересня 2022 року, прийнятим Начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 , позивачу відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України у зв'язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від №64/2022» громадянина України ОСОБА_4 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що у посвідченні про приписку до призовної дільниці наявна відмітка про зняття з військового обліку, як це передбачено абзацом 4 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також з огляду на додані до позовної заяви копії документів, суд встановив, що з моменту введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року у позивача було відсутнє право на відстрочку від призову під час мобілізації із підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, оскільки, довідка для виїзду за кордон здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти видана 11 серпня 2022 року, якою не заперечується щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном, тобто продовження навчання, яке ще фактично не розпочиналося.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при перетині кордону не було надано документів, які б підтверджували, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, тому рішення прийняте Начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №967 від 05 вересня 2022 року є правомірним та не підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем 1 доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник